Формування урожайності пшениці м’якої озимої залежно від сортових властивостей та впливу біостимуляторів на основі ризобактерій
Анотація
Мета. Метою наших досліджень було встановлення закономірностей формування урожайності пшениці м’якої озимої залежно від сортових властивостей та впливу біостимуляторів на основі ризобактерій.Методи. Польовий метод досліджень передбачав визначення впливу застосування біостимуляторів на основі ризобактерій на формування урожайності зерна сортів пшениці м’якої озимої. Об’єктом дослідження були сорти пшениці м’якої озимої Манжелія, Богдана, Алтіго. Погодні умови 2023–2024 років дали можливість оцінити реакцію сортів на стресові фактори та, визначити ефективність бактеріальних біопрепаратів і їхній вплив на продуктивність культури. У досліді було передбачено п’ять варіантів застосування біопрепаратів. Урожайність визначали методом суцільного обліку.Використовуючи, дисперсійний аналіз було встановлено найменшу істотну різницю та частки впливу досліджуваних факторів на урожайність зерна пшениці м’якої озимої. Результати досліджень. За результатами польового досліду, найменший приріст порівняно з контролем було зафіксовано при використанні одномісного препарату на основі Azotobacter chroococcum (+4,69%) та при застосуванні консорцію азотфіксувальних та асоціативних бактерій (+4,3%), що пов’язано з поліпшенням азотного живлення завдяки діяльності азотфіксуючих мікроорганізмів. Внесення ґрунтових спороутворюючих бактерій (Bacillus megaterium, Bacillus amyloliquefaciens) дало приріст урожайності на 7,73%, що свідчить про ефективність фосфатмобілізуючих мікроорганізмів у підвищенні доступності фосфору. Найвищу ефективність продемонстрував комплексний препарат, який об’єднує азотфіксуючі та фосфатмобілізуючі бактерії, забезпечивши приріст урожайності до 9,44% (0,5–0,7 т/га). Дисперсійний аналіз засвідчив, що найвагоміший вплив на зміну врожайності мали кліматичні умови конкретного року (40,4%) та використання біопрепаратів під час вегетаційного періоду (17,7%). Частка сортових відмінностей становила 24,5%, однак їхня дія окремо не була статистично підтвердженою й проявлялася переважно через взаємодію з роками (11,4%). Участь інших взаємодій була мінімальною (0,03–0,08%), тоді як похибка експерименту досягала 5,9%.Висновки. Встановлено, що застосування біостимуляторів на основі ризобактерій у фазі весняної вегетації (BBCH 22 – два бокові пагони) сприяє підвищенню урожайності пшениці, м’якої озимої.
Посилання
2. Гордина О. Ю. Особливості розвитку рослин пшениці озимої в осінньо-зимовий період вегетації залежно від передпосівної обробки насіння. Новітні агротехнології. 2021. (9). С. DOI:doi.org/10.47414/na.9.2021.257353
3. Каленська С. М., Гордина О. Ю. Закономірності розвитку пшениці озимої у весняно-літній період вегетації залежно від передпосівної обробки насіння. Новітні агротехнології. 2022. 10 (3). С. DOI:doi.org/10.47414/na.10.3.2022.270488
4. Власюк О. Вплив екологічно безпечних препаратів на урожайність та ураження хворобами пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2023. Т. 101, № 4. С. 30–37. DOI:doi.org/10.31073/agrovisnyk202304-04
5. Заєць С. О. та ін. Вплив різних систем біологічного захисту рослин на врожайність та якість зерна пшениці озимої в органічному землеробстві. Аграрні інновації. 2024. № 23. С. 75–82. URL:doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.11
6. Кордулян Р., Кордулян Ю., Солломійчук М. Вплив бактерій роду *Azotobacter chroococcum* на ріст і розвиток сільськогосподарських культур у західноукраїнській лісостеповій провінції. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. № (67)-2. С. 124–138. DOI:doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-2-8
7. Поспєлова Г. Д. та ін. Ефективність застосування біопрепаратів на пшениці озимій. Scientific Progress & Innovations. 2025. Т. 27, № 4. С. 37–42. DOI:doi.org/10.31210/spi2024.27.04.07
8. A. Shuvar Application of biological preparations in organic technology of winter wheat growing. Foothill and mountain agriculture and stockbreeding. 2020. № (67)-1. P. 143–155. URL: https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-10
9. Górski R., Przewodowski W., Płaza A. Preliminary determination of the possibility of reducing nitrogen fertilization under the influence of bacterial formulations in the cultivation of triticum aestivum l. Folia pomeranae universitatis technologiae stetinensis agricultura, alimentaria, piscaria et zootechnica. 2024. Т. 371, № 70. P. 21–35. DOI: doi.org/10.21005/aapz2024.70.2.3
10. Öksel C. Investigation of the effect of pgpr on yield and some yield components in winter wheat. Turkish Journal Of Field Crops. 2022. 27 (1). P. 127–133. DOI:doi.org/10.17557/tjfc.1019160
11. Milošević N., Tintor B., Protić R., Cvijanović G., Dimitrijević T. Effect of inoculation with *Azotobacter chroococcum* on wheat yield and seed quality. *International Conference: Conventional and molecular breeding of field and vegetable crops*, Novi Sad, Serbia. 2012. 17 (3). P. 7352–7357.
12. Baker N. R. et al. Nutrient and moisture limitations reveal keystone metabolites linking rhizosphere metabolomes and microbiomes. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2024. Vol. 121, No. 32. DOI:doi.org/10.1073/pnas.2303439121)
13. Radzikowska-Kujawska D. Response of Winter Wheat (*Triticum aestivum* L.) to Selected Biostimulants under Drought Conditions. Agriculture. 2022. Т. 13, № 1. P. 1-14. DOI:doi.org/10.3390/agriculture13010121
14. Wang Z. Screening of phosphate-solubilizing bacteria and their abilities of phosphorus solubilization and wheat growth promotion. BMC Microbiology. 2022. Т. 22, № 1. DOI:doi.org/10.1186/s12866-022-02715-7
15. Solomon W., Janda T., Molnár Z. Unveiling the significance of rhizosphere: Implications for plant growth, stress response, and sustainable agriculture. Plant Physiology and Biochemistry. 2023. P. 108290. DOI:doi.org/10.1016/j.plaphy.2023.108290
