Оцінка впливу змін клімату на умови вирощування та продуктивність олійного соняшнику в Північному Причорномор’ї
Анотація
Мета. Провести оцінку впливу прогнозованих кліматичних змін на агрокліматичні умови росту, розвитку та формування продуктивності соняшнику в Північному Причорномор’ї для оптимізації технологічних процесів вирощування цієї культури та впровадження адаптивних заходів управління сучасними агротехнологіями з метою досягнення стабільних і високих показників урожайності в умовах кліматичних трансформацій. Методика. Для оцінки процесів росту, розвитку та формування продуктивності соняшнику використано модифіковану математичну модель водно-теплового режиму та продуктивності сільськогосподарських культур, адаптованудо біологічних особливостей культури. З метою моделювання і аналізу потенційних змін агрокліматичних умов у контексті глобального потепління були використані сучасні кліматичні сценарії – Репрезентативні траєкторії концентрацій (Representative Concentration Pathways, RCP). Результати. У межах дослідження проведено комплексний аналіз агрокліматичних умов Північного Причорномор’я у період 2021–2025 рр., з урахуванням прогнозованих змін клімату за сценаріями RCP2.6 та RCP6.0. Оцінку здійснено за фазами вегетаційного циклу соняшнику: «сходи – цвітіння», «цвітіння – збиральна стиглість» та повним періодом «сходи – збиральна стиглість». Результати моделювання свідчать про тенденцію до підвищення температурного режиму впродовж усього року за обома сценаріями. Найбільш суттєвий дефіцит вологи спостерігатиметься в літній період, що підтверджується зниженням гідротермічного коефіцієнта (ГТК ≤ 0,6), що є індикатором посушливих умов у фазу активної вегетації. Кліматичні зміни зумовлюють істотне зміщення фенологічних фаз культури.Зокрема, очікується, що строки сівби соняшнику зміщуватимуться на 16–17 днів раніше, що, відповідно, призведе до більш ранньої появи сходів (на 14–15 днів), цвітіння (на 6–7 днів) та збирання врожаю (на 12–13 днів).У першому міжфазному періоді вегетації (сходи – цвітіння) за обох сценаріїв створюються сприятливі умови для формування достатньо високої продуктивності посівів. Максимальна площа листкової поверхні на початок цвітіння становитиме 2,5 м²/м² (RCP2.6) та 3,4 м²/м² (RCP6.0), максимальний приріст сухої біомаси – відповідно 156 г/м² та 171 г/м². Однак у другому міжфазному періоді вегетації (цвітіння – збиральна стиглість), коли відбувається формування та налив насіння, очікується зростання аридизації кліматичних умов, що негативно впливає на врожайність. Прогнозована урожайність насіння соняшнику за умов RCP2.6 становитиме близько 1,6 т/га, а за RCP6.0 – 2,2 т/га, що у 2–3 рази нижче потенційної продуктивності культури в регіоні. Отримані результати свідчать про необхідність адаптації технологічних підходів до вирощування соняшнику з урахуванням кліматичних викликів найближчого майбутнього.Висновки. Для забезпечення стабільного та високого рівня врожайності насіння соняшнику в умовах зростаючої аридизації клімату Північного Причорномор’я доцільним є впровадження адаптивних заходів, зокрема застосування зрошення. Результати дослідження засвідчили, що за прогнозованих кліматичних сценаріїв (RCP2.6 та RCP6.0) без використання додаткових джерел вологи потенціал продуктивності культури істотно не реалізується. Впровадження сучасних систем зрошення дозволить частково компенсувати дефіцит вологи в критичні фази розвитку рослин та забезпечити формування сталих урожаїв в умовах кліматичних змін.
Посилання
2. Гудзь М., Чухліб А., Симоненко О. Прогностична оцінка впливу кліматичних змін на виробництво соняшнику: аналіз рядів динаміки та моделювання трендів. Вісник Хмельницького національного університету. 2024. № 1. С. 438-445. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2024-331-67
3. Державна служба статистики України. 2024. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 16.06.2025).
4. Довгаль О. В. Стан і перспективи розвитку олійно-продуктового підкомплексу АПК України. Український журнал прикладної економіки. 2020. Том 5, № 1. С. 359-370.
5. Жигайло О. Л., Вольвач О. В., Толмачова А. В., Костюкевич Т. К. Вплив змін клімату на урожайність соняшнику в Північному Степу України: аналіз і прогноз. Вісник Полтавської державної академії. 2021. № 1(100). С. 180-186. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.01.22.
6. Ільків Л.А. Економічні аспекти виробництва соняшнику. Young Scientist. 2019. № 10 (74). С. 661-665. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-10-74-139
7. Кривохижа Є. М., Матвіїшин А. І., Бринь В. Т. Вплив зміни клімату на врожайність основних сільсько-господарських культур в Україні. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2024. Вип. 3 (44). С. 33-37. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-3.5
8. Польовий А. М., Божко Л. Ю., Барсукова О. А. Агрокліматичні аспекти продуктивності соняшника Одещині в умовах потепління клімату. Науково-практичний журнал Екологічні науки. 2022. № 5(44). С. 249-254. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.5-44.38
9. Польовий А. М. Моделювання гідрометеорологічного режиму та продуктивності агроекосистем. Київ: КНТ, 2007. 344 с.
10. Польовий В. М., Лукащук Л. Я., Лук’яник М. М. Вплив змін клімату на розвиток рослинництва в умовах Західного регіону. Вісник аграрної науки. 2019. Вип. 9(798). С. 29-34. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201909-04
11. Степаненко С. М. Кліматичні ризики функціону- вання галузей економіки України в умовах зміни клімату: монографія / за ред. С. М. Степаненка, А. М. Польового. Одеса: «ТЕС», 2018. С. 259-497.
12. Тараріко О. Г., Ільєнко Т. В., Кучма Т. Л. Вплив змін клімату на продуктивність та валові збори зерно- вих культур: аналіз та прогноз. Український географічний журнал. 2016. Вип. 1. С. 14-22. https://doi.org/10.15407/ugz2016.01.014
13. Brouziyne Y., Abouabdillah A., Hirich A., Bouabid R. et al. Modeling sustainable adaptation strategies toward a climate-smart agriculture in a Mediterranean watershed under projected climate change scenarios. Agricultural Systems. 2018. Vol. 162. Р. 154-163. https://doi.org/10.1016/j.agsy.2018.01.024
14. Debaeke P., Casadebaig P., Flenet F., Langlade N. Sunflower crop and climate change: vulnerability, adaptation, and mitigation potential from case-studies in Europe. Oilseeds and fats, Crops and Lipids. 2017. № 24(1). D102. https://doi.org/10.1051/ocl/2016052
15. Gürkan H. Evaluation of the Impacts of Climate Change on Sunflower with Aquacrop Model. Journal of Tekirdag Agricultural Faculty. 2023. № 20(4). Pp. 933-947. https://doi.org/10.33462/jotaf.1240401
16. Hudaverdi G., Yasin O., Nilgun B., Huseyin B., Mustafa Y. Possible Impacts of Climate Change on Sunflower Yield in Turkey. Agronomy – Climate Change & Food Security. 2020. https://doi.org/10.5772/intechopen.91062
17. Muhammad T., Shakeel A., Shah F. et al. The impact of climate warming and crop management on phenology of sunflower-based cropping systems in Punjab, Pakistan. Agricultural and Forest Meteorology. 2018. Vol. 256–257. P. 270-282. https://doi.org/10.1016/j.agrformet.2018.03.015
18. Stocker T. F., Qin D., Plattner G.-K. et al. The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Fifth Assessment Reportof the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press, 2013. 1535 p.
19. Vuuren van D. P., Edmonds J.A., Kainuma M., Riahi K. et al. The representative concentration pathways: an overview. Climate Change. 2011. Vol. 109. No. 1-2. P.1-27.
20. Wajid N. J., Hatem B., Ashfaq A. et. al. Modelling Climate Change Impacts and Adaptation Strategies for Sunflower in Pakistan. Outlook on Agriculture. 2016. № 45(1). Р. 39-45. https://doi.org/10.5367/oa.2015.0226




