Сучасний інсектицидний контроль проти сисних шкідників на посівах пшениці озимої в зоні Центрального Лісостепу України
Анотація
В статті викладено результати сучасного інсектицидного контроля проти сисних шкідників на посівах пшениці озимої в зоні Центрального Лісостепу України.Мета статті – визначення технічної ефективності інсектицидів нових класів хімічних сполук, а також відомих інсектицидів та їх препаративних форм. Методи: методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень); статистичний; математичний. Результати.Нашим завдання в 2023–2025 рр., було вивчення технічної ефективності інсектицидів нових класів хімічних сполук, а також відомих інсектицидів та їх препаративних форм. За роки досліджень, нами виявлено, що при застосуванні інсектицидів, досягався достатній рівень ефективності проти злакових попелиць і личинок пшеничного трипсу. Використання всіх інсектицидів в суміші з додаванням ад’юванта «Тандем», позитивно впливало на захист від сисних шкідників на посівах пшениці озимої, технічна ефективність була на рівні 77,7–100%.Однак, вона була найбільш ефективною проти всіх фітофагів у варіанті з використання прилипача «Тандем» з нормою витрати 15 мл/10 л води і препарату Енжіо 247 SС з нормою використання – 0,22 л/га, технічна ефективність досягала найвищих показників – 92,8–100%.Висновки. За роки досліджень 2023–2025 рр. в зоні Центрального Лісостепу України проти сисних шкідників на посівах пшениці озимої ефективними були сучасні інсектициди: Актара 25 WG, ВГ з нормою витрати 0,14 кг/га, Карате Зеон 050 СS – 0,15 л/га та Енжіо 247 SС, к.с. мк.с. – 0,22 л/га. Технічна ефективність препаратів становили 72,4–90,5%. З додаванням ад’юванта «Тандем» ефективність інсектицидів збільшувалась від 5,3 до 9,5% в залежності від препарату. Найбільш ефективним проти сисних шкідників виявився препарат Енжіо 247 SС з нормою витрати – 0,22 л/га, як при використанні окремо, так і в суміші з прилипачем.
Посилання
2. Поліщук І. С., Поліщук М. І. Вплив біотичних та абіотичних чинників на польову схожість та збереження рослин сортів пшениці озимої залежно від попередників та строків сівби в умовах Лісостепу Правобережного України. Annali d’Italia. 2020. № 6. Vol 2. P. 18–26.
3. Стригун О. О., Судденко Ю. М. Видовий склад шкідливої ентомофауни агробіоценозу пшениці озимої в Правобережному Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. Вип. 3. С. 15–18.
4. Кулєшов А. В., Білик М. О., Довгань С. В. Фітосанітарний моніторинг і прогноз: навч. посіб. Харків: Еспада, 2011. 608 с.
5. Покозій Й.Т., Писаренко В.М., Довгань С.В. та ін. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: підручник / за ред. Й.Т. Покозія. Київ: Аграрна освіта, 2010. 223 с.
6. Трибель С.О., Стригун О.О. Оцінювання фітосанітарного стану посівів. Агроном. 2011. № 3. С. 58–60.
7. Практикум із сільськогосподарської ентомології: навчальний посібник / Літвінов Б.М., Євтушенко М.Д., Байдик Г.В., Сіроус Я.Л. Київ, 2009. 300 с.
8. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ: Юнівест Медіа, 2020. 862 с.




