Інтенсивність накопичення радіонуклідів урожаєм еспарцету піщаного за його вирощування в умовах Полісся

Ключові слова: інтенсивність накопичення, радіонукліди, еспарцет піщаний, фіторемедіація, 40K, 137Cs, 226Ra, 232Th

Анотація

Мета статті – вивчити інтенсивності накопичення 137Cs, 40K, 226Ra, 232Th надземною вегетативною масою, насінням та квітковим пилком еспарцету піщаного.Методи. Дослідження проводились у Поліссі, в місті Коростень. Для експерименту використовували еспарцет піщаний, який висівали за загальноприйнятою технологією в чотирикратній повторності. Зразки ґрунту відбирали методом «конверта» з п’яти різних ділянок на глибині 22-25 см. Потім зразки змішували, щоб отримати однорідну масу, з якої виділяли репрезентативну пробу масою 500 г для подальших лабораторних досліджень. Надземну вегетативну масу, насіння та бджолине обніжжя (квітковий пилок) відбирали методом точкових проб. Визначення питомої активності радіонуклідів (137Cs, 40K, 226Ra та 232Th) у ґрунті та рослинній масі проводили гамма-спектрометричним методом. Результати обробляли біометрично, враховуючи середнє арифметичне значення, середньоквадратичне відхилення та достовірність різниці. Результати. За результатами досліджень встановлено, що у всіх частинах еспарцету (вегетативній масі, насінні та квітковому пилку) найвищий вміст радіонуклідів був у 40K. Загальна питома активність радіонуклідів у врожаї еспарцету піщаного склала 2230,4 Бк/кг, з яких найбільша частка припадала на вегетативну масу (43,43%), а насіння та квітковий пилок містили 28,52% та 29,03% відповідно. Висновки. Дослідження показали, що найвища питома активність радіонуклідів у врожаї еспарцету піщаного спостерігалася за 40K. Радіонукліди накопичувалися у врожаї в наступній послідовності (у порядку спадання): 40K, 137Cs, 232Th, 226Ra. Загальна активність радіонуклідів, що концентруються в урожаї з одного гектара, становить 2230,4 Бк.

Посилання

1. Razanov S., Koruniak O., Dydiv A., Holubieva T., Symochko L., Balkovskyi V., Alekseev O., Vradii O., Ohorodnichuk H., Polishchuk M., Kolisnyk O., Mazur O., Mazur O. Radioprotective and sorption properties of beespine. International Journal of Ecosystems and Ecology Science (IJEES). 2023. Vol. 13 (2). P. 71-76. DOI: https://doi.org/10.31407/ijees13.2
2. Дідур І.М., Алєксєєв О.О., Панцирева Г.В., Приймак Ю.С. Радіоекологічна оцінка сірого лісового ґрунту природних лук Лісостепу Правобережного після 37-річного періоду від аварії на Чорнобильській АЕС. Вісник Сумського національного аграрного університету (Агрономія і біологія). 2024. Т. 58. № 4. С. 30-36. DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2024.4.5
3. Дідур І.М., Панцирева Г.В., Алєксєєв О.О., Приймак Ю.С., Міщенко Б.Д. Радіологічна оцінка дерново-опідзоленого піщаного ґрунту присадибних територій після 37-річного періоду аварії на Чорнобильській АЕС. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2024. № 139. Ч. 1. С. 251-257. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099. 2024.139.1.33
4. Куценко М.І. Інтенсивність накопичення раді-онуклідів вегетативною масою фацелії пижмолистої. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2024. Ч. 1 № 139. С. 273-279. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.139.1.35
5. Разанов С.Ф., Куценко М.І. Фіторемедіація дерново-підзолистого ґрунту за вирощування нектаропил- коносних рослин в умовах Полісся. Український журнал природничих наук. 2025. № 11. С. 213-222. DOI: https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.23
6. Разанов С.Ф., Куценко М.І. Оцінка рівня накопичення радіонуклідів сільськогосподарськими бобовими нектаропилконосними рослинами в умовах північного Полісся. Сільське господарство та лісівництво. 2024. № 3 (34). С. 198-207. DOI: 10.37128/2707-5826-2024-3-17
7. Гудков І.М., Гродзинський Д.М. Особливості формування поглинених доз та віддалені радіобіологічні ефекти у сільськогосподарських рослин на забруднених радіонуклідами територіях. Вісн. ДААУ. 2001. № 1. С. 8-12.
8. Хоменко І.М. Гігієнічна оцінка радіоактивного забруднення продуктів харчування та стану й ефективності забезпечення населення радіоактивно забруднених територій чистими продуктами харчування. Медичні перспективи. 2011. № 2. С. 118-123.
9. Rozum Р.І., Liubezna I.V., Kalchenko O.M. Improving efficiency of using agricultural land. Науковий вісник Полісся. 2017. № 3 (11). Ч. 1. С. 193-196.
10. Markovic J., Stevovic S. Radioactive Isotopes in Soils and Their Impact on Plant Growth. Contamination and Remediation. 2019. Р. 1-11.
11. Гудков І.М., Кашпаров В.О. Актуальні завдання і проблеми сільськогосподарської радіоекології через чверть століття після аварії на Чорнобильській АЕС. Вісник ЖНАЕУ. 2012. № 1. Т. 1. С. 27-36.
12. Abedin J., Karim R., Hossain S., Deb N., Kamal M., Miah H. A., Khandaker M. U. Spatial distribution of radionuclides in agricultural soil in the vicinity of a coalfired brick kiln. Arabian Journal of Geosciences. 2019. Vol. 232. Р. 12-16.
13. Gad A., Saleh A., Khalifa M. Assessment of natural radionuclides and related occupational risk in agricultural soil, southeastern Nile Delta, Egypt. Arabian Journal of Geosciences. 2019. Vol. 12. P.188-192.
Опубліковано
2025-11-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО