Особливості визначення технологічних показників зерна у гібридів кукурудзи розлусної (Zea mays L. everta Sturt.)
Анотація
Мета. Мета досліджень полягала у вивчені впливу тривалості періоду від збирання до розлуснення на технологічні показники зерна кукурудзи розлусної. Методи. Дослід проводився в лабораторії селекції кукурудзи середньостиглих і середньопізніх гібридів Державної установи Інститут зернових культур НААН. Матеріалом для проведення досліджень були 14 експериментальних трилінійних гібридів кукурудзи розлусної власної селекції. Технологічні показники зерна вивчали за методикою, розробленою в ДУ ІЗК НААН в 2023 р. Розлуснення зерна проводили за допомогою апарату з гарячим повітрям Clatronic PM 3635 на 5, 25, 45, 60, 75 та 90 добу після збирання. Окремо по кожному гібриду визначали об’ємне розширення зерна (popping expansion), відсоток нерозлуснених зерен (unpopped kernels) та кількість попкорн-пластівців за кожним типом розлуснення (type of popcorn).Результати. Об’ємне розширення зерна (ОРЗ) варіювало від 25,5 см3/г до 47,5 см3/г, а середні значення ознаки змінювалися від 34,0 см3/г на 5 добу після збирання до 39,6 см3/г – на 60 добу. У 50% гібридів найвище значення об’ємного розширення зерна спостерігалось на 60 добу після збирання. В цілому у 93% гібридів кукурудзи розлусної спостерігалося підвищення об’ємного розширення зерна з 5 доби на 60 добу, а після 60 доби воно залишалося незмінним у 29% гібридів, підвищувалося – у 42% гібридів, і зменшувалося – у 29% гібридів.Відсоток нерозлуснених зерен у гібридів кукурудзи розлусної варіював від 0% до 10,6%, а середні значення цього показника змінювалися від 2,51% до 3,14%. У 60% гібридів протягом усього періоду дослідження відсоток нерозлуснених зерен не перевищував 5%, що відповідає оцінці «відмінно». Тривалість періоду від збирання до розлуснення також впливала на тип розлуснення зерна. На 5 добу жоден із гібридів не мав «переважного типу розлуснення», тобто, такого типу, який би у 2 повтореннях мав ≥ 75%. На 90 добу після збирання переважний тип розлуснення був у 6 гібридів. Аналізуючи склад попкорну на 5, 60 та 90 добу після збирання було встановлено, що середній відсоток попкорн-пластівців типу «метелик» (bilateral popcorn flakes) становив 20%, 63% та 69%; «троянда» (multilateral popcorn flakes) – 30%, 14%, 11%; «гриб» (unilateral popcorn flakes) – 27%, 18%, 18% та «кулястий» (mushroom-shaped popcorn) – 24%, 5%, 3%, відповідно. Час розлуснення зерна мав сильний позитивний зв'язок з об’ємним розширенням зерна та типом розлуснення «метелик» і сильний негативний зв’язок з типами розлуснення «троянда», «гриб» і «кулястий». Висновки. Встановлено, що тривалість періоду від збирання кукурудзи розлусної до розлуснення зерна впливає на технологічні показники зерна. Із збільшенням часу збільшується об’ємне розширення зерна і зменшується відсоток нерозлуснених зерен. Доведено, що розлуснення зерна треба проводити не раніше ніж на 60 добу після збирання. Виявлено, що із зростанням об’ємного розширення зерна зростає відсоток попкорн-пластівців «метелик», тоді як відсоток інших типів розлуснення зменшується. Показано, що на 90 добу лише у 48% гібридів сформувався переважний тип розлуснення. Встановлено, що за результатами дослідження технологічних показників на 90 добу після збирання для комерційного використання підходять такі гібриди: (Циклон × РС 19) – об’ємне розширення зерна – 47,0 см3/г; розлуснення – 100%; тип розлуснення – «метелик» та (Циклон × РК 25) – об’ємне розширення зерна – 47,5 см3/г; розлуснення – 100%; тип розлуснення – «метелик».
Посилання
2. Silva T. R. D. C., Amaral Júnior A. T. D., Gonçalves L. S. A., Candido L. S. et al. Agronomic performance of popcorn genotypes in Northern and Northwestern Rio de Janeiro State. Acta Scientiarum. Agronomy. 2013. Vol. 35. P. 57–63. DOI: 10.4025/actasciagron.v35i1.15694.
3. Srdić J., Milašinović-Šeremešić M., Radosavljević M., Kravić N. et al. Evaluation of agronomic and sensory characteristics of the popcorn kernel. Journal on Processing and Energy in Agriculture. 2017. Vol. 21, No. 4. P. 185–187.
4. Shandu S. F. Genetic diversity, correlations and path coefficient analysis in popcorn (Zea mays L. everta). Biology. 2013. URL: https://www.semanticscholar.org/ paper/Genetic-diversity%2C-correlations-and-path- analysis-Shandu/dc83e668d828e477902d2a1969ee5b d57acc68ff (Last accessed: 01.05.2025).
5. Cañizares L. D. C. C., da Silva Timm N., Ramos A. H., Neutzling H. P. et al. Effects of moisture content and expansion method on the technological and sensory properties of white popcorn. International Journal of Gastronomy and Food Science. 2020. Vol. 22. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijgfs.2020.100282.
6. Srdić J., Pajić Z., Filipović M., Sečanski M. The influence of moisture content of grain on popping volume of popcorn hybrids (Zea mays l. everta). Journal on Processing and Energy in Agriculture. 2015. Vol. 19, No. 1. P. 24–26. URL: https://scindeks.ceon.rs/article.aspx?artid=1821-44871501024S (Last accessed: 01.05.2025).
7. Gökmen S. Effects of moisture content and popping method on popping characteristics of popcorn. Journal of Food Engineering. 2004. Vol. 65, No. 3. P. 357–362. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2004.01.034.
8. Pajić Z., Srdić J., Todorović G. Effects of the popcorn grain moisture content on the popping volume. Časopis za procesnu tehniku i energetiku u poljoprivredi/ PTEP. 2006. Vol. 10, No. 3–4. P. 122–123. URL: http://rik.mrizp.rs/handle/123456789/148 (Last accessed: 01.05.2025).
9. Ahmet Ö. Z., Kapar H. Determination of grain yield, some yield and quality traits of promising hybrid popcorn genotypes. Turkish Journal of Field Crops. 2011. Vol. 16, No. 2. P. 233–238. URL: https://dergipark. org.tr/en/download/article-file/158731 (Last accessed: 01.05.2025).
10. Ranathunga R. A. A., Gunasekara G. T. N., Wijewardana D. C. M. S. I. Quality performance, proximate composition and sensory evaluation of developed fla-voured instant popcorn. Procedia food science. 2016. Vol. 6. P. 143–146. DOI: https://doi.org/10.1016/j.profoo.2016.02.034.
11. Sweley J. C., Rose D. J., Jia X., Williams R. A. et al. Effect of flake shape on packing characteristics of popped popcorn. Journal of Food Engineering. 2014. Vol. 127. P. 75–79. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2013.11.028.
12. Marques O. J., Filho P. S. V., Scapim C. A., Bonato C. M. et al. Sowing time of popcorn during the summer harvest under supplemental irrigation in Ferralic Nitisol and subtropical climate. Australian Journal of Crop Science. 2015. Vol. 9, No. 5. Р. 413–423. https://search.informit.org/doi/abs/10.3316/informit.221456993819438 (Last accessed: 01.05.2025).
13. Srinivasa Reddy V., Chandramohan Y., Rao N. V. and Krishna L. Character association and path analysis in popcorn (Zea mays var. everta). Crop Research. 2003. Vol. 25, No. 2. P. 297–300. https://www.cropresearch.org/volume-25-number-2-march-2003/(Last accessed: 01.05.2025).
14. Parsons L., Rodriguez O., Holding D. R. Improved taste and texture in novel popcorn varieties compared to conventional lines. Journal of Sensory Studies. 2021. Vol. 36, No. 5. https://doi.org/10.1111/joss.12687.
15. Paraginski R. T., Ziegler V., Peter M., Rockenbach B. A. et al. Physicochemical and sensory properties of popcorn grain stored at different temperatures. Current Agricultural Science and Technology. 2016. Vol. 22, No. 1. P. 14–23. URL: http://periodicos.ufpel.edu.br/ojs2/index.php/CAST (Last accessed: 01.05.2025).
16. Черчель В. Ю., Купріченков Д. С. Методика визна- чення технологічних показників зерна самозапилених ліній і гібридів кукурудзи розлусної. ДУ ІЗК НААН. Дніпро, 2023. 15 с.
17. Літун П. П., Кириченко В. В., Петренкова В. П., Коломацька В. П. Системний аналіз в селекції польових культур: навч. посіб. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юрʼєва. Харків, 2009. 354 с.