Вплив удобрення на насіннєву продуктивність сої в умовах Лісостепу західного
Анотація
Мета полягає у вивченні впливу способів удобрення сої на формування її насіннєвої продуктивності. Матеріалі методи. Виходячи із мети досліджень, вирішення намічених програмою завдань проводилось в польовому досліді, де у 2023–2024 роках вивчалися способи удобрення сої.Дослідження здійснювалися на полях НДВГ «Наука» Західноукраїнського національного університету. Площа облікової ділянки 50 м2, повторність триразова. Обліки і спостереження в дослідах виконувалися відповідно до загальноприйнятих методик. Отримані дані обробляли методом дисперсійного аналізу з використанням відповідного програмного забезпечення. В досліді використовувався сорт сої Азюра від канадської компанії Прогрейн. Технологія вирощування сої типова для Лісостепу західного.Результати. Дослідженнями встановлено, що технологічні заходи впливали на урожайність насіння сої. В середньому за роки досліджень (2023–2024) урожайність насіння сої на контролі без добрив становила 3,01–3,08 т/га; при застосуванні NPK 16-16-16 – 3,33 т/га на варіанті розкидного та 3,44 т/га за припосівного його внесення. Удобрення сої NPK 12-24-12 забезпечило збір з 1 га відповідно 3,69 та 4,03 т насіння, що виявилося найкращими варіантами в досліді.За внесення під досліджувану культуру комплексного мінерального добрива NPK 8-24-24 насіннєва продуктивність одиниці площа становила 3,40–3,56 т/га залежно від способу внесення. Як і в попередніх варіантах, кращим виявилося припосівне удобрення. На варіантах розкидного та припосівного внесення добрив, із застосуванням NPK 9-12-25 урожайність насіння сої становила відповідно 3,53 та 3,72 т/га. Висновки. Отже, внесення мінеральних добрив при вирощуванні сої є важливим способом підвищення її насіннєвої продуктивності. Встановлено, що в умовах Лісостепу західного, на чорноземних ґрунтах із низьким вмістом фосфору та середньою забезпеченістю калієм оптимальним способом удобрення досліджуваної культури є припосівне внесення комплексного мінерального добрива NPK 12-24-12 в нормі 100 кг/га, що забезпечує рівень урожайності 4,03 т/га.
Посилання
2. Державна служба статистики України. Посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами у 2025 році. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 06.08.2025 р.).
3. Господаренко Г. М. Агрохімія: підручник. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2018. 560 с.
4. Гарбар Л. А., Довбаш Н. І., Венгер В. В. формування продуктивності сої за впливу дії інокуляції, удобрення, стимуляторів росту. Аграрні інновації. 2022. № 14. С. 12–17. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.14
5. Душко П. М., Шумигай І. В. Вплив систем удобрення на продуктивність рослин сої (Glycine max L.). Агроекологічний журнал. 2023. № 4. С. 175–180. https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2023.293796
6. Вишнівський П.С ., Фурман О. В. Продуктивність сої залежно від елементів технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Plant and soil science. 2020. Vol. 11. №1. https://doi.org10.31548/ agr2020.01.013
7. Польовий В. М., Фурман В. М., Мороз О. С., Люсак А. В. Моніторинг продуктивності сої за різних систем удобрення в умовах західного Лісостепу. Таврійський науковий вісник. 2022. № 126. С. 92–98. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.126.13
8. Бараболя О. В., Найдон М. Й., Кононенко С. М. та Коровніченко С. Х. Вплив мінерального живлення на продуктивність сої. Науковий прогрес та інновації. 2020. №4. C. 35–44. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.04.04
9. Лихочвор В. В., Щербачук В. М., Панасюк Р. М., Панасюк О. В. Вплив удобрення на формування фотосинтетичної та зернової продуктивності сої в умовах західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 60. С. 88–96.
10. Шувар А. М., та ін. Фосфатний режим ґрунтів Тернопільської області. Агронаука і практика. 2024. Вип. 3, Ч. 3, С. 24–27. DOI: 10.32636/ agroscience.2024-(3)-3-3
11. Положенець В. М., Немерицька Л. В., Фурдига М. М., Станкевич С. В., Рожкова Т. О. Основи наукових досліджень в агрономії: навч. посібник. Житомир ПП «Рута», 2024. 168 с.