Вплив основного обробітку ґрунту на агрофізичний стан чорнозему в Північному Степу

Анотація

Мета. Визначення впливу різних способів основного обробітку ґрунту на його агрофізичні властивості в умовах Степу України з подальшою ідентифікацією найбільш ефективних систем обробітку ґрунту, що сприяють покращенню росту та розвитку польових культур в умовах посилення кліматичних викликів. Методи. Польові та лабораторні дослідження. Результати. Встановлено, що найсприятливіші умови щільності ґрунту спостерігалися за полицевого обробітку навесні – 1,08–1,16 г/см³, що відповідало агрофізичному оптимуму. При мульчувальній системі цей показник підвищувався до 1,14–1,22 г/ см³, а в період збирання врожаю досягав 1,33 г/см³, що свідчило про небажане ущільнення. Найвищу щільність – до 1,37 г/см³ – зафіксовано за мілкого обробітку, що на 3,8–3,9% перевищувало межі допустимого.Мульчувальний обробіток сприяв формуванню найвищої частки агрономічно цінних фракцій (10–0,25 мм) у шарі 0–30 см: до 88,1% у суцільних посівах та 70,5% у просапних, що на 4,4–6,8% перевищувало показники полицевого обробітку. Водночас, найменший вміст ерозійно небезпечних часток (<0,25 мм) зафіксовано саме при полицевій системі – 1,6–3,2%, що на 1,6–2,2% менше порівняно з іншими варіантами. За мілкого обробітку структура ґрунту була найгіршою: частка <0,25 мм сягала 3,8%, а фракцій >10 мм – 25,7%, що вказувало на розвиток вторинного ущільнення. Найбільшу загальну пористість у шарі 0–30 см забезпечував полицевий обробіток: 55,9% навесні та 53,3% восени, що відповідно на 1,6–1,7% перевищувало мульчувальну систему та на 2,9–3,5% – мілкий безполицевий обробіток. Аераційна пористість восени при полицевій системі досягала 36,1%, перевищуючи мульчувальну на 3,6–4,3%, а мілку – на 6,0–7,1%. Рівень збереження рослинних решток на поверхні ґрунту суттєво залежав від способу основного обробітку. За полицевої системи кількість умовної стерні становила лише 14,4 шт./ м², що є критично недостатнім показником для захисту ґрунту від ерозії. Мілкий обробіток збільшував цей показник у 8,4 раза – до 120,6 шт./м², а мульчувальний забезпечував максимальне значення – 207 шт./м², що перевищувало полицевий варіант у 14,4 раза. У посівах кукурудзи за мульчувального обробітку стерня досягала 450 шт./ м², що в понад 21 раз перевищувало традиційний полицевий варіант. Висновок. Полицева система основного обробітку ґрунту у степовій зоні України забезпечує найкращі агрофізичні показники за рахунок формування оптимальної щільності (1,08–1,16 г/см³), високої загальної (до55,9%) та аераційної (до 36,1%) пористості, а також мінімального вмісту ерозійно небезпечних часток (<0,25 мм) до 1,6%. Водночас мульчувальна безполицева система сприяє підвищенню частки агрономічно цінних фракцій до 88,1% і максимальному збереженню післяжнивного покриву (до 207 шт./м²), що є важливим чинником у зменшенні ерозійних процесів.