Польова схожість насіння пшениці озимої залежно від сортових особливостей, норм висіву та біопрепаратів
Анотація
Мета. Метою досліджень було вивчення впливу стимулятора росту рослин та мікоризоутворюючого препарату за різних норм висіву насіння пшениці озимої, на польову схожість в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводи- лись впродовж 2022–2025 років в умовах Навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету (БНАУ) – зона Правобережного Лісостепу України. Грунт – чорнозем звичайний.Дослід трьохфакторний: фактор А –сорт, фактор В – норма висіву, фактор С – застосування біопрепаратів (передпосівна обробка насіння, посівів). Дослід закладався за методом систематичних повторювань: у кожному повторенні варіанти досліду розміщувалися по ділянках послідовно. Повторюваність дослідів – чотириразова. Передпосівну обробку насіння здійснювали методом вологої інокуляції. Результати.Встановлено, що на сходи та початковий ріст рослин пшениці озимої істотний вплив мали метеорологічні умови. Досліджено, що передпосівна обробка насіння мікоризоутворюючим препаратом Мікофренд підвищувала енергію проростання у досліджуваних сортів на 2,1–2,9%, а стимулятором росту Агростимулін на 2,4–3,7%. Лабораторна схожість при цьому підвищувалась у сорту Лісова пісня із застосуванням Мікофренду на 2,%, із застосуванням Агростимуліну на 2,6%. У сорту Зоря ланів, відповідно, на 1,2 та 1,3%. Встановлено, що обробка насіння захисно-стимулюючими препаратами забезпечувала вищі показники польової схожості порівняно з контролем у всіх варіантах досліду. Висновок. Використання мікоризоутворюючого препарату Мікофренд і стимулятора росту рослин Агростимулін забезпечує підвищення лабораторної та польової схожості насіння пшениці озимої. Оптимальною нормою висіву у досліді встановлено 5,0 та 5,5 млн нас./га, оскільки показники польової схожості були у цих варіантах найвищими.За даними дисперсійного аналізу досліджено, що істотний вплив на польову схожість насіння мала не лише обробка насіння захисно-стимулюючими препаратами –21,3%, а й погодні умови – 19,4%.
Посилання
2. Zecevic V., Boskovic J., Knezevic D., Micanovic D. Effect of seeding rate on grain quality of winter wheat. Chilean journal of agricultural research. 2014. № 74. P. 23–28. http://dx.doi.org/10.4067/S0718-58392014000100004
3. Юрченко С.О., Палазюк Б.О., Білокінь А.В. Вплив мікоризного препарату на урожайність пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.). Таврійський науковий вісник. 2024. Вип. 139. Ч. 2. С. 190–197. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.139.2.23
4. Cecchetti D., Pawełek А., Wyszkowska J.,A ntoszewski M., Szmidt-Jaworska A. Treatment of Winter Wheat (Triticum aestivum L.) Seeds with Electromagnetic Field Influences Germination and Phytohormone Balance Depending on Seed Size. Agronomy. 2022. Vol. 12(6). Р. 1423. https://doi.org/10.3390/agronomy12061423
5. Shewry P.R., Hey S.J. The contribution of wheat to human diet and health. Food Energy Secur. 2015. Vol. 4 (3). P. 178–202. https://doi.org/10.1002/fes3.64
6. Климишена Р.І. Польова схожість та виживання рос- лин озимого пивоварного ячменю залежно від внесених мінеральних добрив та норм висіву насіння. Збірник наукових праць Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2012. Вип. 14. С. 71–73.
7. Рожков А.О., Рижик Т.В. Вплив строків сівби та норм висіву на польову схожість і виживаність пшениці озимої. Селекція і насінництво. 2018. Вип. 113. С. 218–227. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2018.134385
8. Черенков А. В., Козечко В. І., Козельський О. М. Продуктивність пшениці озимої після ріпаку ярого в умовах північного Степу України. Бюллетень Інституту сільського господарства Степової зони НААН України. 2012. № 3. С. 3–7.
9. Свинар М.М. Залежність польової схожості та загаль- ного виживання рослин пшениці озимої залежно від впливу добрив та норм висіву насіння. Таврійський науковий вісник. 2024. №138. С. 154–158. DOI https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.138.19
10. Герман М.М. Поліпшення посівних якостей насіння пшениці м’якої озимої залежно від передпосівної обробки насіння. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2011. № 4. С. 54–57
11. Баган А.В., Гурба В.С. Вплив біопрепаратів на уро- жайність сортів пшениці м'якої озимої (Triticum aestivum L.). Аграрні інновації. 2025. № 29. С. 7–11. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.29.1
12. Бахмат М., Загнітко В. Енергія проростання та лабо-раторна схожість насінян гороху посівного. Innovative Development: Synthesis of Scientific Approaches in Various Fields of Research: proceedings of XV International scientific and practical conference, Tallinn, March, 20-22, 2024. Tallinn, Estonia. 2024. 173 p.
13. Адаменко Т. Зміна агрокліматичних умов та їх вплив на зернове господарство. Агроном. 2006. № 3. С. 12–15.
14. Ieremenko O., Kalіtka V. Productivity of Sunflower Hybrids (Helianthus Annuus L.) Under The Effect of AKM Plant Growth Regulator In The Conditions Low Moisture of Southern Steppe of Ukraine. Journal of Agriculture and Veterinary Science. Vol. 9, Iss. 9. P. 59–64. https://doi.org/10.9790/2380-0909015964