Вплив густоти рослин та позакореневих підживлень мікродобривами на врожайність гібридів кукурудзи марки ДЕКАЛБ в умовах Північного Степу України

Анотація

Мета. Дослідити вплив густоти рослин та позакореневих підживлень мікродобривами на врожайність зерна гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Північного Степу України. Методи. Польовий метод – закладення трифакторного польового досліду в умовах Північного Степу України. Лабораторний метод – для визначення вологості зерна, зернових домішок і засміченості. Математично-статистичний метод – обробка експериментальних даних за методом дисперсійного аналізу для оцінки достовірності впливу окремих факторів та їх взаємодії на врожайність зерна. Статистичну значущість визначали за критерієм найменшої істотної різниці (НІР05) для кожного року досліджень. Крім того, розраховували частку впливу кожного фактору та їх взаємодії на формування врожайності, що дозволило кількісно оцінити вагомість кожного з них у загальному варіаційному комплексі. Результати. У статті наведено результати трирічних польових досліджень з вивчення впливу густоти стояння рослин та позакореневих підживлень мікродобривами на врожайність зерна гібридів кукурудзи марки ДЕКАЛБ різних груп ФАО. Визначено, що оптимальна густота посіву для зони досліджень становить 60–75 тис. росл./га, за якої забезпечується найефективніше використання рослинами вологи, світла та елементів живлення. Надмірне загущення, особливо за посушливих умов (2024 р.), значно знижувало врожайність внаслідок високої внутрішньовидової конкуренції між рослинами. За сприятливих умов вологозабезпеченості (2022 р.) найвищий рівень урожайності сформовано за густоти стояння рослин 75 тис./га, а за екстремально посушливих умов (2024 р.) – 55 тис./га. Визначено високу ефективність позакореневих підживлень мікродобривами, зокрема мікродобривом Аміно Ультра Кукурудза, яке забезпечило стале підвищення врожайності на 11–15% порівняно з контролем. Максимальні рівні врожайності зерна кукурудзи визначено за вирощування гібридів ДКС 4712 (ФАО 370) та ДКС 5206 (ФАО 420) з густотою стояння рослин 60–65 тис./га та проведенням дворазового підживлення посівів мікродобривом Аміно Ультра Кукурудза – 9,21–9,24 т/га. Близькі рівні врожайності сформували гібриди ДКС 4109 (ФАО 320) за густоти 70 тис./га та ДКС 4391 (ФАО 350) за густоти 65–70 тис./га у варіантах досліду з проведенням позакореневих підживлень посівів цим же мікродобривом – 9,18–9,20 т/га. За результатами дисперсійного аналізу встановлено, що максимальний вплив на врожайність чинило поєднання трьох факторів: гібрид × густота × мікродобриво, що обґрунтовує важливість комплексного підходу до технології вирощування кукурудзи, особливо за сучасних змін клімату. Висновки. В умовах Північного Степу України врожайність зерна кукурудзи значною мірою залежить від комплексного поєднання гібриду, оптимальної густоти посіву та позакореневих підживлень рослин мікродобривами. Найвищі рівні врожайності за результатами трирічних досліджень забезпечило проведення дворазового позакореневого підживлення посівів мікродобривом Аміно Ультра Кукурудза за вирощування гібридів ДКС 4712 (ФАО 370) і ДКС 5206 (ФАО 420) з густотою стояння рослин 60–65 тис./га – 9,21–9,24 т/га, ДКС 4109 (ФАО 320) з густотою 70 тис./га – 9,20 т/га та ДКС 4391 (ФАО 350) з густотою 65–70 тис./га – 9,18–9,19 т/га.