Вплив просторового розташування посівів відносно лісу на біохімічні показники зерна сої
Анотація
Мета статті – встановити закономірності впливу просторового розміщення посівів сої відносно лісових насаджень на основні біохімічні показники насіння (вологість, масова частка білка, вміст нітратів), з метою визначення оптимальних умов вирощування цієї культури для забезпечення її екологічної та харчової якості.Методи. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний.Результати. Найвища вологість зерна – 15,4% на ділянці 100 м; найнижча – 7,9% на 200 м. Віддалені ділянки мають більш низькі та стабільні показники вологості (8–9%), тоді як «середні» відстані (100 м) – максимальний рівень вологи. Це пояснюється динамічними мікрокліматичними умовами, меншим впливом затінення та регулюванням водного балансу. Суттєве зростання вмісту білка спостерігається з віддаленням: з 40,2% (10 м) до 65,35 % (1000 м). Це пояснюється підвищеними умовами освітлення та стрес-фактором – оптимальне оточення на тих ділянках сприяє синтезу білка.Мінімальні значення на 10 м: 15,1 мг/кг; максимальні – 30,9 мг/кг на 200 м. При віддаленні від лісу накопичення нітратів зростає через потенційне перевищення підживлення, зменшену природну фільтрацію через буферні зони. Біохімічні показники зерна сої специфічно реагують на комплекс клімато-екологічних умов, які формуються буфером лісу. Буферна близькість забезпечує нижчу вологість і зменшення накопичення нітратів, проте може перешкоджати формуванню оптимальних умов для білкового синтезу через надмірне затінення. Оптимальні межі – 50–100 м для більш збалансованого показника комплексу. 500–1000 м – добре підходять для зерна з високим вмістом білка, але потребують контролю щодо нітратів. Висновки. Для виробництва зерна з низькою вологістю та нітратами краще закладати поляу зоні 10–50 м від лісу. Для отримання білкового зерна вищого класу – 500–1000 м, проте потрібно забезпечити екологічне управління вмістом нітратів. Запровадження буферних зон із зелених смуг для обмеження забруднення та збереження оптимальної мікросредовища.
Посилання
2. Vradii O.I., Alieksieiev O.O. Ecological and economic assessment of the state of forest ecosystems in the conditions of marital state in Ukraine. Аграрні інновації. 2024. №27. С. 29–36. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.27.4
3. Врадій О.І., Салямон А.В. Вплив розташування лісів на агрохімічні показники родючості ґрунту в агроекосистемі. Український журнал природничих наук. 2024. № 9. С. 218-225. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.9.2024.22
4. Врадій О.І., Салямон А.В. Екотоксикологічна оцінка грунтів агроекосистеми Лісостепу Правобережного. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2024. Вип. 138. С. 397–403. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.138.47
5. Ткачук О.П., Врадій О.І. Параметри кореневих систем бобових багаторічних трав як чинник впливу на агроекологічний стан ґрунту. Екологічні науки. 2023. № 1 (46). C.153–161. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.1-46.25
6. Ткачук О.П., Врадій О.І. Баланс поживних речовин у ґрунті при вирощуванні зернобобових культур. Екологічні науки. 2022. № 2 (41). C.43–47. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.2-41.7
7. Vradii O., Mudrak H., Alieksieiev O. Application of biological preparations on the crops of perennial leguminous grasses as a means of providing soils with atmospheric nitrogen. In: Ecology, Biotechnology, Agriculture and Forestry in the 21st century: problems and solutions. Monograph. Edited by S. Stankevych, O. Mandych. Estonia. Tallinn: Teadmus OÜ, 2024. Р. 252–269.
8. Vradii O., Saliamon A. Influence of location of forests on agrochemical and toxicological indicators of soil fertility in agroecosystems. In: Agroecology, agriculture, forestry and horticulture in the 21st century: problems and solutions. Monograph. Edited by S. Stankevych, O. Mandych. Tallinn: Teadmus OÜ, 2025. Р. 139–154.
9. Pantsyreva H., Alieksieiev O., Tsyhanska O., Vradii O., Honchar M. Formation of qualitative indicators of chickpea seed production under climatic changes in the Right- Bank Forest-Steppe of Ukraine. International Journal of Ecosystems and Ecology Science (IJEES). 2025. Vol. 15 (2). P. 51–54. https://doi.org/10.31407/ijees15.207
10. Алєксєєв О.О., Мазур О.В. Формування та функціонування симбіотичної системи соя – Bradyrhizobium japonicum за умов бактеріальної і вірусної інфекцій в умовах Лісостепу правобережного: монографія. Вінниця: Видавництво ТОВ «Друк». 2023. 256 с.
11. Мазур В.А., Ткачук О.П., Панцирева Г.В., Купчук І.М. Соя в інтенсивному землеробстві: монографія. Вінниця: «Нілан-ЛТД». 2022. 220 с.
12. Алєксєєв О.О., Патика В.П. Формування високоефективної симбіотичної системи Bradyrhizobium japonicum – Соя. Тернопільський педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. 2014. С. 40-44.
13. Дідур І.М., Циганський В.І. Формування фотосинтетичної продуктивності посівів сої за біологізованої системи живлення. Сільське господарство та лісівництво. 2023. № 3 (30). С. 44-56.
14. Дідур І.М., Зюзько Л.Г. Накопичення та баланс азоту в ґрунті при вирощуванні сої в умовах Лісостепу правобережного. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2025. Вип. 141. Ч. 1. С. 72-77. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.141.1.10
15. Дідур І.М., Зюзько Л.Г. Дослідження елементів технології вирощування сої (Glycine Max Moench) в умовах Лісостепу правобережного Аграрні інновації. 2025. № 29. С. 35-39. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.29.6
16. Заболотний Г.М., Пелех Л.В., Дідур В.В., Сорока С.Ю., Машенко В.В. Вплив оптимізації системи удобрення на формування фотосинтетичної продуктивності посівів сої. Сільське господарство та лісівництво. 2024. № 3 (34). С. 14-23.
17. Циганський В.І., Циганська О.І., Панцирева Г.В., Шевчук О.В. Накопичення біологічного азоту багаторічними бобовими травами та зернобобовими культурами як спосіб відновлення родючості ґрунту. Сільське господарство та лісівництво. 2025. № 1 (36). С. 16-27.
18. González E., Salvo A., Valladares G. Forest edges have differential effects on multiple ecosystem services in agricultural landscapes. Journal of Applied Ecology. 2020. Vol. 57(10). P. 1874–1884. DOI: 10.1111/1365-2664.13667
19. Дудка І.О. Вплив строків сівби та густоти стояння рослин на продуктивність сортів сої в умовах Лісостепу України. АгроСвіт. 2021. № 2. С. 32–36.
20. Шевчук В.Г., Поліщук І.С. Продуктивність сортів сої залежно від ширини міжрядь та норми висіву в умовах Правобережного Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2020. № 8. С. 21–25.
21. Соловей С.С., Морозов П.В. Показники якості насіння сої в залежності від агротехнічних факторів. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2022. Вип. 100. С. 111–118.
22. Кондратюк А.Ф., Ільчук М.М. Агроекологічна ефективність вирощування сої на фоні природно-кліматичних особливостей Центрального Лісостепу України. Агроекологічний журнал. 2021. № 3. С. 42–47.
23. FAO. Soybean production and quality in Ukraine: influence of agroecological zones. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations, 2019. 48 p.
24. Наказ Міністерства аграрної політики України № 499 від 02.12.2020 «Про затвердження Методики визначення якості зерна сої». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1462-20 (дата звернення: 26.02.2025 р.).
25. ДСТУ ISO 20483:2007. Зернові культури. Визначення вмісту азоту та розрахунок вмісту білка. К.: Держспоживстандарт України, 2007. 12 с.
