Теоретичне обґрунтування мультипо- лярності строків сівби ріпаку озимого
Анотація
Мета. Вивчення та обґрунтування доцільності та напряму оптимізації строків сівби озимого ріпаку. Методи. Польовий (закладання досліду, проведення обробок), математично-аналітичний (виявлення схожості або розбіжності показників визначали математичною обробкою методом дисперсійного аналізу). Результати. Дворічні дослідження, проведені у 2021-2022 роках в умовах Степу України, показали, що у разі сприятливих умов вегетації строк сівби озимого ріпаку має суттєвий вплив на його продуктивність і, таким чином, оптимум може проявлятись впродовж 50-60 діб, що можна назвати мультиполярністю. Встановлено, що чим вужче відношення надземної маси до кореневої, тим краще умови для генеративного розвитку. У разі несприятливих умов чітко просліджується однополярність (кінець серпня-початок вересня). Слабкі після зими рослини мають високу залежність від погодних умов весни. За масою коренева система різних строків сівби у рази перевищувала цей показник рослин пізніх строків, але за глибиною, різниця була майже відсутньою. Таким чином, слабкі на вигляд рослини пізніх строків сівби мають добрий потенціал подальшого розвитку. Такі пізні посіви зазвичай значно густіші, бо під час сходів у такому випадку майже завжди немає дефіциту вологи. У 2021 році весна була доволі прохолодна і потепління було поступовим. Навпаки, 2022 рік характеризувався середньо багаторічними показниками перебігу температур, що визначалось різким потеплінням з посушливою погодою. Цей фактор мав вирішальне значення у формуванні урожайності насіння та індивідуальної продуктивності рослин. Висновки.Польова схожість та зимостійкість ріпаку озимого мають мінімальну залежність від строків сівби. Більшою мірою ці показники визначаються погодними умовами осіннє-весняного періоду. Суттєвий вплив на генеративнийрозвиток рослин має співвідношення кореневої і надземної маси. Чим вужче відношення надземної маси до кореневої, тим краще умови для генеративного розвитку. Урожайність насіння озимого ріпаку за строками сівби має три полярний вимір. Оптимум строків сівби спостерігався 25 липня (1,92 т/га), 25 серпня (2,28 т/га) та 15 вересня (2,12 т/га). Максимальна різниця урожайності насіння в оптимальний за погодними умовами році між строками сівби не перевищувала 29%.
Посилання
2. Ріпак озимий / М. В. Зубець та ін. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. Київ, 2010. С. 309–311.
3. Зауерманн В. Ріпак: від збирання врожаю до наступної сівби. Агроном. 2013. № 2. С. 98–101.
4. Бондарчук І. Л. Сортова реакція параметрів перезимівлі рослин ріпаку озимого за застосування рістрегуляції в умовах Північно-східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2018. Вип. 3 (35). С. 68–71.
5. Щербаков В. Я., Юркевич Є. О. Умови формування високого урожаю озимого ріпаку залежно від метеорологічних умов різних періодів вегетації в степу України. Аграрний вісник Причорномор'я. Сільськогосподарські науки. 2017. Вип. 84(2). С. 114–120.
6. Гамаюнова В. В., Гаро І. М. Економічна ефективність вирощування ріпаку озимого залежно від впливу елементів технології в умовах лісостепу України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2021. Том 25. Вип. 3 (111). С. 38–45. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2021-3(111)-5.
7. Лазар Г. І. Інтенсивна технологія вирощування озимого ріпаку в Україні : навч. посібник / під заг. ред. О.М. Лапи. Київ : Універсал-Друк, 2006. 100 с.
8. Стельмах О., Григорів Я., Кифорук І. Продуктивність сортів ріпака озимого за різних варіантів удобрення. Молодий вчений. Сільськогосподарські науки. 2019. № 7(71). С. 169–174. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-7-71-35
9. Agroecological methods of improving the productivity of niche leguminous crops / Telekalo N., Mordvaniuk M., Shafar H., Matserа O. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol. 9(1). Р. 169–75.
10. Matsera O. The effect of growing technology elements on development, yield and quality of winter rapeseed seeds. Danish Scientific Journal. 2020. Vol. 36, Isse 2. Р.7–14.
