Репродуктивний потенціал сосни звичайної (Рinus silvestris L. ) фінського походження наклоновій плантації в умовах Вінниччини
Анотація
У статті наведено наявність об’єктів постійної лісонасінної бази (ПЛНБ) сосни звичайної по Україні та заготівлю насіння з них. Визначено переваги використання репродуктивного матеріалу покращеної селекційної категорії для підвищення продуктивності та господарської цінності лісових насаджень. Проаналізовано сучасні підходи щодо створення та формування клонових плантацій, оцінено їхній вплив на генетичну різноманітність та стійкість лісових екосистем. Розглянуто особливості репродуктивних процесів на клоновій плантації сосни звичайної (Pinus silvestris L. ) фінського походження та виявлено найбільш стійкі клони які відзначаються високою репродуктивною здатністю. Мета. Полягала в дослідженні інтенсивності утворення генеративних органів та оцінка стану репродуктивних функцій клонових плантацій сосни звичайної фінського походження та місцевої популяції в умовах кліматичних змін з метою подальшого використання лісового насіння підвищеної селекційної цінності у лісогосподарській практиці. Методи. Методика оцінювання утворення генеративних органів передбачала: візуальний контроль наявності та інтенсивності формування мікростробілів і макростробілів у період активного цвітіння (квітень-червень 2024 р.). Оцінку інтенсивності утворення шишок проводили за 5-бальною шкалою А.А. Корчагіна [3] від 1 до 5 балів, де 1 – мінімальне плодоношення, 5 – максимальна кількість генеративних органів на особині. Одержані результати узагальнено у вигляді середніх бальних оцінок формування мікро- та макростробілів. Результати. Наведено результати інтенсивності утворення мікро- та макростробілів, а також насіннєношення сосни звичайної на клонові плантації фінського походження в умовах Вінниччини. Досліджено інтенсивність утворення репродуктивних органів у розрізі клонів. Виявлено клони, які характеризувалися найбільш інтенсивним насіннєношенням в умовах Вінниччини. Отримані результати підтверджують перспективність використання клонових плантацій сосни звичайної у лісовідновленні, що сприяє підвищенню продуктивності, стійкості та адаптивного потенціалу насаджень. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень у сфері використання клонових плантацій для забезпечення стабільності й ефективності ведення лісового господарства. Висновки. Ефективне використання об’єктів постійної лісонасіннєвої бази, дасть змогу забезпечити лісогосподарські підприємства насінням підвищеної селекційної категорії, що в перспективі дасть можливість підвищити продуктивність, біологічні стійкість, господарську цінність та генетичний потенціал лісових насаджень.
Посилання
2. Блистів В.І., Юрків З.М., Нейко І.С., Матусяк М. В. Практичні аспекти удосконалення лісонасінного районування. Сільське господарство та лісівництво. № 21, 2021. С. 140-157.
3. Блистів В.І., Юрків З.М., Нейко І.С., Матусяк М. В. Сучасний стан та ефективність використання постійної лісонасіннєвої бази Вінниччини. Сільське господарство та лісівництво, № 4 (27), 2022. С. 183-199. DOI: 10.37128/2707-5826-2022-4-13
4. Дебринюк Ю.М., Калінін М.К., Гузь М.М., Шаблій І.В. Лісове насінництво. Львів: Світ, 1998. 425 с.
5. Дишко В., Ошако Т., Боровик П. Комплексне оцінювання потомств клонових насінних плантацій сосни звичайної за ростовими характеристиками та ознаками стійкості в умовах Лісостепу Харківської області. Лісівництво і агролісомеліорація. 2023. Вип. 143. С. 61-72. DOI: https://doi.org/10.33220/1026-3365.143.2023.61.
6. Кузнецова О.А., Туренко В.П., Товстуха О.В., Давиденко К.В. Поширеність хвороб і шкідників дерев роду Ulmus у лісових смугах уздовж автошляху Київ – Харків. Лісівництво і агролісомеліорація. 2023. Вип. 143. С. 102-111. DOI: https://doi.org/10.33220/1026-3365.143.2023.102.
7. Лазар О.Д. Особливості насіннєношення клонів сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на клоновонасіннєвих плантаціях у Рівненській обл. Агроекологічний журнал. 2021. № 3. С. 108-118.
8. Нейко І.С., Смашнюк Л.В., Єлісавенко Ю.А. Оцінювання стану та насіннєношення клонів сосни звичайної (Pinus silvestris L.) фінського походження в умовах Вінниччини. Науковий вісник НЛТУ. Вип. 23.18. Львів, 2013. С. 32-37.
9. Нейко І.С., Юрків З.М., Смашнюк Л.В., Богословська М.С., Єлісавенко Ю.А. Оцінювання впливу погодно-кліматичних чинників на стан і насіннєношення ялини європейської (Picea abies (L.) Karst.) фінського походження на клоновій плантації в умовах Вінниччини. Науковий вісник НЛТУ України. 2016. Вип. 26.8. С. 140-146.
10. Осадчук Л.С., Фучило Я.Д., Сбитна М.В., Шлончак Г.А. Селекційна оцінка плюсових дерев сосни звичайної та їх потомств за смолопродуктивністю. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2015. Вип. 13. С. 120-124.
11. Телекало Н.В., Матусяк М.В., Прокопчук В.М. Лісівничо-екологічні особливості лісовідновлення та лісорозведення в умовах Поділля: монографія. Вінниця: ТВОРИ, 2021. 184 с.
12. Ткачук В.І. Проблеми вирощування сосни звичайної на Правобережному Поліссі. Житомир: Вид. «Волинь», 2004. 464 с.
13. Bredemeier M. Anthropogenic Effects on Forest Ecosystems at Various Spatio-Temporal Scales. The Scientific World Journal. 2002. Vol. 2. P. 827-841.
14. Hagman M. Experiences with Norway spruce provenances in Finland. Silva Fennica. 1980. Vol. 14(1). P. 32-39. DOI: https://doi.org/10.14214/sf.a15002.
15. Hänninen H., Slaney M., Linder S. Dormancy release of Norway spruce under climatic warming: testing ecophysiological models of bud burst with a whole-tree chamber experiment. Tree Physiology. 2007. Vol. 27(2). P. 291-300. DOI: https://doi.org/10.1093/treephys/27.2.291.
16. Jansson G., Danusevičius D., Grotehusman H., Kowalczyk J., Krajmerova D., Skrøppa T., Wolf H. Norway Spruce (Picea abies (L.) H. Karst.). Managing Forest Ecosystems. 2013. Vol. 25. P. 123-176. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-6146-9_3.
17. Kohler M., Kunz J., Herrmann J., Hartmann P., Jansone L., Puhlmann H., von Wilpert K., Bauhus J. The Potential of Liming to Improve Drought Tolerance of Norway Spruce (Picea abies (L.) Karst.). Frontiers in Plant Science. 2019. Vol. 10. Article 382. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2019.00382.
18. Leugner J., Jurásek A., Martincová J. Evaluation of the growth and health status of selected clone mixtures in comparison with ordinary planting stock. CAAS Agricultural Journals. 2010. Vol. 56(7). P. 314-322. DOI: https://doi.org/10.17221/92/2009-JFS.
19. Nota K, Klaminder J, Milesi P, Bindler R, Nobile A, van Steijn T, Bertilsson S, Svensson B, Hirota SK, Matsuo A, Gunnarsson U, Seppä H, Väliranta MM, Wohlfarth B, Suyama Y, Parducci L. Norway spruce postglacial recolonization of Fennoscandia. Nat Commun. 2022. 13(1). P. 1333. DOI: 10.1038/s41467-022-28976-4.
20. Prykhodko N.F., Parpan T.V., Prykhodko M.M. Radial increment in European spruce (Picea abies) as indicator of sanitary condition of spruce forests in the Ukrainian Carpathians. Biosystems Diversity. 2020. Vol. 28(2). P. 131–138. DOI: 10.15421/012018.
21. Radu R.G., Curtu L.A., Spârchez G., Şofletea N. Genetic diversity of Norway spruce [Picea abies (L.) Karst.] in Romanian Carpathians. Annals of Forest Research. 2014. Vol. 57(1). P. 19-29.
