Винос та баланс елементів живлення за вирощування пшениці озимоїна дерново-підзолистому ґрунті
Анотація
Мета досліджень. Вивчення динаміки виносу елементів живлення пшеницею озимою та оцінка балансових показників азоту, фосфору і калію залежно від умов вирощування пшениці озимої на дерново-підзолистому ґрунті. Методика досліджень. Польовий дослід для вивчення впливу досліджуваних факторів; агрохімічний аналіз для кількісного визначення вмісту елементів живлення в ґрунті та рослинах; статистичні методи для обґрунтування істотності отриманих результатів. Результати досліджень. У середньому за 2021–2023 рр. роки досліджень величина урожаю зерна пшениці озимої підвищувалась залежно від внесення різних доз і видів меліорантів у 1,8–2,4 рази порівняно з контролем (без добрив), та з фоновим варіантом – у 1,4–1,9 рази. Найвищою (4,97 т/га) вона була за внесення дози добрив, розрахованої нормативним методом на винос NPK основною і відповідною кількістю побічної продукції (N150Р50К125) із дворазовим позакореневим підживленням мікродобривом на фоні 1,0 Нг CaMg(CO3)2. У господарському виносі елементів урожаєм рослин пшениці озимої найбільша кількість відзначена для азоту – 60,5–162,4 кг/га, потім калію – 31,7–96,0 кг/га, найменше виноситься фосфор – 19,4–57,7 кг/га. Баланс елементів живлення за рекомендованої (N120Р60К90) та розрахованої на винос основною і побічною продукцією (N150Р50К125) доз удобрення на фоні 1,0 Нг СаMg(СО3)2 + мікроелементи показав від’ємне сальдо по азоту (−16,6 і −8,5 кг/га) та додатне по фосфору (22,7 і 11,2 кг/га) і калію (61,8 і 92,3 кг/га). Внесення підвищеної дози доломітового борошна (1,5 Нг CaMg(CO3)2) чи одинарної дози СаСО3 не змінювало тенденції розподілу балансових показників показаних для попередніх варіантів. У варіанті розрахункової дози добрив на основну продукцію (N130Р25К35) на фоні 1,0 Нг СаMg(СО3)2 із мікроелементами величина негативного балансу азоту зменшилася до −6,5 кг/га, однак, баланс фосфору був показаний як від’ємний (−7,7 кг/га) за додатного по калію (8,5 кг/га). Висновки. Найбільш дієвим способом управління продуктивністю пшениці озимої на дерново-підзолистому ґрунті є поєднання хімічної меліорації та удобрення. Залежно від внесення різних доз і видів меліорантів урожайність зерна пшениці озимої зростала більше ніж у два рази порівняно з контролем. Максимальні значення величини виносу азоту і калію із основною і побічною продукцією спостерігалися за внесення N150Р50К125+мікродобриво на фоні 1,0 Нг дози СаMg(СО3)2, тоді як фосфору у варіанті N120Р60К90 (реком.) + мікродобриво на фоні 1,5 Нг дози СаMg(СО3)2. Найбільш оптимальним варіантом за балансовими показниками для вирощування пшениці озимої при залишенні побічної продукції в полі є застосування розрахункової дози добрив, що компенсує винос NPK основною продукцією (N130P25K35), у поєднанні з позакореневим внесенням мікроелементів на фоні 1,0 Нг СаMg(СО3)2. Така система удобрення забезпечує високий рівень інтенсивності балансу калію (130,6 %), запобігає дефіциту азоту (95,7 %) та уникає перенасичення ґрунту фосфору (77,7 %) за високого вмісту в ньому рухомих сполук, що є важливим для підтримання оптимальної родючості ґрунту.
Посилання
2. Ågren G.I., Weih M. Plant stoichiometry at different scales: element concentration patterns reflect environment more than genotype. New Phytologist. 2012. 194: Р. 944–952. https://doi.org/10.1111/j.1469-8137.2012.04114.x.
3. Фатєєва А. І., Самохвалова В. П. Діагностика стану хімічних елементів системи ґрунт – рослина. Харків: КП «Міськдрук», 2012. 146 с.
4. Система удобрення сільськогосподарських культур у землеробстві початку ХХІ століття. / За ред. С. А. Балюка, М. М. Мірошниченка. Київ: Альфа-стевія, 2016. 400 с.
5. Roy, R.N.; Misra, R.V.; Lesschen, J.P.; Smaling, E.M. Assessment of soil nutrient balance: approaches and methodologies. 2003, Rome, Italy: FAO, 101 p. URL: https://openknowledge.fao.org/handle/20.500.14283/y5066e
6. Любич В. В. Вплив абіотичних та біотичних чинників на продуктивність сортів і ліній пшениці спельти. Вісник Полтавської ДАА. 2017. № 3. С. 18–24.
7. Польовий В.М., Ященко Л.А., Ровна Г.Ф., Гук Б.В., Ювчик Н.О. Еколого-економічні аспекти вирощування пшениці озимої на дерново-підзолистих ґрунтах залежно від удобрення і вапнування. Агроекологічний журнал. 2021. № 2. С. 64–70.
8. Польовий В.М., Ященко Л.А., Ювчик Н.О. Винос елементів живлення пшеницею озимою залежно від удобрення і вапнування в умовах Західного Полісся. Вісник аграрної науки. 2021. № 5. С. 5–12.
9. Господаренко Г. М., Любич В. В., Мартинюк А. Т. Агрохімічні властивості ґрунту за тривалого застосування мінеральних добрив. Аграрні інновації. 2023. № 19. С. 34–38.
10. Господаренко Г.М. Любич В.В., Сіліфонов Т.В. Формування балансу основних елементів живлення за вирощування різних сортів пшениці мякої озимої залежно від системи удобрення. Збірник наукових праць Уманського НУС. Випуск 105. Частина перша. 2024. С. 338–352.
11. Гамаюнова В.В., Томницький А.В. Баланс основних елементів живлення у ґрунті залежно від внесення мінеральних добрив під нут. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2013. Вип. 1. С. 103–108.
12. Losacco D., Ancona V., De Paola D., Tumolo M., Massarelli C., Gatto A., Uricchio V.F. Development of Ecological Strategies for the Recovery of the Main Nitrogen Agricultural Pollutants: A Review on Environmental Sustainability in Agroecosystems. Sustainability. 2021. Vol. 13. 7163.
13. Ju X., Xing G., Chen X., Zhang S., Zhang L., Liu X., Cui Z., Yin B., Christie P., Zhu Z., et al. Reducing environmental risk by improving N management in intensive Chinese agricultural systems. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2009. Vol. 106. Р. 3041–3046.
14. Господаренко Г. М. Система застосування добрив. Київ : ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА». 2022. 376 с.
15. Камінський В.Ф., Сайко В.Ф. Землеробство ХХІ століття – проблеми та шляхи вирішення. Землеробство. 2015. Вип. 2. С. 3–11.
16. Лісовал А.П., Макаренко В.М., Кравченко С.М. Система застосування добрив. К.: Вища школа. 2002. 317 с.
