Ефективність застосування мікродобрив у позакореневому підживленні сої
Анотація
Мета. Вивчення ефективності використання у позакореневому підживленні сої висококонцентрованих мікродобрив, їх впливу на формування показників індивідуальної продуктивності рослин та урожайності насіння в умовах Західного Лісостепу. Методи. При проведенні досліджень використовувалися наступні методи: польовий, вимірювальний, розрахунково-порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. Проведеними дослідженнями встановлено позитивний вплив позакореневих підживлень високо концентрованими рідкими добривами у фази 4–5 трійчастих листків і початку цвітіння на формування показників індивідуальної продуктивності рослин сої та урожайності. Встановлено, що дворазове позакореневе підживлення посівів сої (у фазу 4–5 листків і початку цвітіння) сприяло збільшенню кількості продуктивних бобів на одній рослині сорту Сіверка на 7,0–18,9 %, кількості насінин з однієї рослини – на 7,7–21,7 %, ваги насіння з однієї рослини – на 11,3–28,2 %, маси 1000 насінин – на 2,8–11,7 % порівняно до контролю. У сорту Паллада кількість бобів і насінин на одній рослині зростала на 4,7–28,8 % та 3,7–28,4 %, а вага насіння з однієї рослини та маса 1000 насінин збільшувалися на 7,1–37,1 % та 3,1–12,8 % відповідно. У середньому за роки досліджень дворазове позакореневе підживлення посівів сої високо концентрованими рідкими добривами у фази 4–5 листка та початку цвітіння забезпечило зростання урожайності сорту Сіверка з 2,75 т/га на контролі до 2,82–3,01 т/га на досліджуваних варіантах або на 2,5–9,5 %, у сорту Паллада – з 2,67 т/га до 2,73–2,92 т/га або на 2,2–9,4 %. Висновки. Найкращі показники індивідуальної продуктивності та урожайності насіння у сортів сої, що досліджувалися, отримали за використання для позакореневого підживлення високо концентрованого рідкого добрива Хімік Бор. Зокрема, кількість продуктивних бобів на одній рослині збільшувалася у сорту Сіверка на 18,9 %, у сорту Паллада – на 28,8 %, а кількість насінин – відповідно на 21,7 та 28,4 % порівняно до контролю. Вага насіння з однієї рослини збільшувалася у сорту Сіверка на 28,2 %, у сорту Паллада – на 37,1 %, а маса 1000 насінин – відповідно на 11,7 та 12,8 % порівняно до контролю. Урожайність насіння зростала на 9,5 та 9,4 % відповідно.
Посилання
2. Дідур І. М. Вплив інокуляції та позакореневих підживлень на тривалість вегетації та динаміку густоти рослин сої в умовах Лісостепу Правобережного. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2023. № 130. С. 50–56. DOI https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023/130.8
3. Довбиш Л. Л., Можарівська І. А., Корбут Б. О., Бойко І. Ю. Вплив борвмісних добрив на продуктивність зерна сої в умовах Лісостепу Житомирської області. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2023. № 134. С. 53–58. DOI https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023/134.8
4. Дудка А. А., Мельник А. В. Сортові особливості формування продуктивності сої залежно від норм добрив та позакореневого підживлення в умовах Лівобережного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2023. Випуск 2 (52). С. 28–37. DOI https://doi.org/10.32782/agrobio.2023.2.4
5. Івасик М. В., Бахмат М. І. Підвищення продуктивності зерна сої в умовах Поділля. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2022. Випуск 2(37). С. 51–57. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2022-2-8
6. Климчук М. Ефективність позакореневого підживлення сої у Західному регіоні України. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. 2020. Вип. 27(41). С. 192–201. DOI:10.31473/2305-5987-2020-2-27(41)-17.
7. Міленко О. Г., Сідаш А. А., Вегеренко В. С., Безпелий А. М., Гордівський І. В. Ефективність позакореневого підживлення посівів сої. Scientific Progress & Innovations. 2024. № 27 (1). С. 53–57. doi: 10.31210/spi2024.27.01.09
8. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В., Іванюк С. В., Корнійчук О. В., Колісник С. І. та ін. Соя: монографія. 2016. Вінниця: «Діло». 400 с.
9. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. та ін. Дослідна справа в агрономії: навчальний посібник. Книга 1 – Теоретичні аспекти дослідної справи. Харків: «Майдан», 2016. 314 с.
10. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. та ін. Дослідна справа в агрономії: навчальний посібник. Книга 2 – Статистична обробка результатів досліджень. Харків: «Майдан», 2016. 340 с.
11. Чумак А. Бор у вирощуванні сої. Пропозиція. 2017. № 6. С. 88–89.
12. Чумак А., Довгаюк-Семенюк М. Молібден та соя: можливості й проблеми. Пропозиція. 2017. № 2. С. 98–102.
13. Шепілова Т. П., Петренко Д. І., Лещенко С. М., Васильковська К. В., Ковальов М. М. Науково обґрунтована оптимізація агротехніки вирощування сої. Scientific Progress & Innovations. 2023. № 26 (2). С. 56–59. doi: 10.31210/spi2023.26.02.10