Фітофаги гороху в умовах Одеської області

Ключові слова: горох, урожай, фітофаги, бульбочкові довгоносики, п’ятикрапковий довгоносик, горохова попелиця, трипси, акацієва вогнівка, гороховий зерноїд

Анотація

Мета. Мета дослідження – встановлення ентомокомплексу агроценозу горохового поля умовах Степу України, уточнення видового складу та таксономічної структури шкідливих комах агробіоценозу горохового поля. Визначення найнебезпечніших видів, отримання інформації щодо їх біологічних особливостей. Методи. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Істотні втрати урожаю спостерігаються за пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками в ІІ бали та вище, відповідно від 35,4 до 78,3%. В результаті досліджень встановлено, що в посівах гороху домінували два види бульбочкових довгоносиків: смугастий (Sitona lineatus L.) і щетинистий (Sitona crinitus Hrbst.), які складали 56,05% від загального збору комах з цієї родини. Визначення впливу пошкоджень рослин жуками бульбочкових довгоносиків на елементи структури урожаю показали, що за пошкодження 75% листя рослин (ІV бал) довжина стебла зменшилася порівняно зі слабо пошкодженими рослинами на 30%, вага вегетаційної маси на 50%, кількість бобів на 65,3%, озерненість рослин на 67,2%, урожай зерна на 78,3%. За пошкодження в ІV бали у рослин із знищеною точкою росту основне стебло припиняло ріст, а із точок в піхвах першого і другого низових листків почали розвиватися бічні пагони. Таке травмування негативно вплинуло на елементи структури. За пошкодження в ІV бали кількість насінин на одній рослині в середньому становила 6,1 шт., а за пошкодження в І бал, за знищення сітонами 5% листкової поверхні, налічували 21,1 насінину. За пошкодження бульбочковими довгоносиками зменшується висота стебла, зокрема за пошкодження в І бал вона становила 56,6 см, у ІІ бали – 44, 2 см, в ІІІ бали – 42,1 см, а в ІV бали – 40,1 см. За пошкодження рослин в ІV бали знижується маса насіння з однієї рослини і становить всього 0,7 г, коли за пошкодження в І бал вона в 5,8 разів більше – 4,1 г. За пошкодження бульбочковими довгоносиками в І бал зниження урожаю гороху не відмічено. Висновки. Встановлено, що у 2023–2024 роках в умовах ТОВ «ВІП-АГРО» Одеської області Одеського району ентомофауна гороху представлена 37 видами фітофігів, що належать до 6 рядів. Рослини гороху значною мірою заселяли бульбочкові довгоносики, п’ятикрапковий довгоносик, горохова попелиця, трипси, акацієва вогнівка, гороховий зерноїд, які склали основне ядро шкідників. Критичними фазами розвитку рослин гороху по відношенню до фітофагів є сходи та бутонізація, саме в цей період потрібно посилити спостереження, що б не допустити масового заселення полів комахами. Істотні втрати урожаю спостерігаються за пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками в ІІ бали та вище, відповідно від 35,4 до 78,3%.

Посилання

1. Лихочвор В. В., Проць Р. Р., Долєжал Я. Горох. Львів: Українські технології. 2003. 64 с.
2. Іщенко В. Вирощування гороху в зоні степу України. Агробізнес сьогодні. 2024. № 21–22. С. 37–39.
3. Федоренко В.П., Чайка В.М., Бакланова О.В. та ін. Потепління і фітосанітарний стан агроценозів України. Карантин і захист рослин. 2008. № 5. С. 2–5.
4. Мельничук М.Д., Григорюк І.П. Чайка В.М. Глобальні змани клімату загроза біоресурсам України. Біоресурси планети: соціальні, біологічні, продовольчі та енергетичні проблеми. Київ. 2008. С. 42–57.
5. Федоренко В.П., Покозій Й.Т., Круть М.В. Ентомологія. Київ: Фенікс, 2013. 344 с.
6. Шушківська Н.І. Шкідливість горохової попелиці. Агробіологія. 2011. Вип. 5(84). С. 9–11.
7. Шушківська Н.І. Ентомофауна агроценозу гороху посівного. Агробіологія. 2013. № 11(104). С. 142–145.
8. Просунько В. Наслідки глобального потепління клімату в землеробстві. Агроном. 2004. № 4. С. 67–69.
9. Федоренко В.П., Цуркан Р.П. Хімічний захист посівів гороху від горохової попелиці в умовах Північного Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2009. № 4. С. 5–7.
10. Кривенко А.І. Бульбочкові довгоносики на зерно-бобових культурах. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. 2004. № 30. С. 71–77.
11. Федоренко В.П., Литвин О.П. Довгоносики роду Sitona Germ. (особливості сезонної динаміки чисельності в агроценозах бобових культур) Карантин і захист рослин. 2006. № 4. С. 20–22.
12. Кривенко А.І. Особливості розвитку горохового зерноїда на посівах гороху в центральному Лісостепу України. Агробіологія. 2004. Вип. 5 (84). С. 24–26.
13. Кнечунас С.В. Вплив агротехнічних заходів на шкідливість горохової плодожерки та горохового зерноїда. Агроном. 2010. № 2. С. 92–93.
14. Шушківська Н.І. Шкідливість горохового зерноїда та акацієвої вогнівки. Агробіологія. 2013. № 10(100). С. 123–125.
15. Мостипан Т., Гайденко О. Як захистити посіви гороху від шкідників. Агрономія Сьогодні. 2021. https://agrobusiness.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/20935-yak-zakhystyty-posivy-horokhu-vid-shkidnykiv.html
16. Омелюта В.П., Григорович І.В., Чабан В.С. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. Київ: Урожай, 1986. 294 с.
17. Орлов О. Весняна діагностика посівів гороху. Пропозиція. 2018. № 4. С. 74–80.
18. Літвінов Б.М., Євтушенко М.Д., Байдик Г.В., Сіроус Я.Л. Практикум із сільськогосподарської ентомології: навчальний посібник. Київ, 2009. 300 с.
Опубліковано
2025-04-25
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО