Хімічна характеристика, нейродегенеративний та антиоксидантний потенціал двох різнихплодів глоду (Crataegus species) з Азербайджану

Л. Гулієва; Є. Йилдирим; Т. Аббасова; І. Інце; Б. Гумусташ; А. Кумаоглу; Г. Ярарбаш; Н. Боке Сарікахя

doi:10.32848/agrar.innov.2025.30.8

Л. Гулієва Азербайджанський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-3951-9083
Є. Йилдирим Університет Еге https://orcid.org/0000-0002-3014-4510
Т. Аббасова Азербайджанський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0003-3455-0652
І. Інце Університет Еге https://orcid.org/0000-0003-3045-6482
Б. Гумусташ Університет Еге https://orcid.org/0000-0002-3640-925X
А. Кумаоглу Університет Ерджієс https://orcid.org/0000-0002-3997-7746
Г. Ярарбаш Університет Еге https://orcid.org/0000-0002-2993-5577
Н. Боке Сарікахя Університет Еге https://orcid.org/0000-0002-8200-8561

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.30.8

Ключові слова: Crataegus, флавоноїди, плоди глоду, токсичність перекису водню, антиоксидантна активність

Анотація

Глід (Crataegus spp.) – їстівний дикорослий фрукт, який з давніх часів використовується в традиційній медицині, харчовій промисловості та виробництві напоїв у багатьох країнах. У цьому дослідженні плоди двох різних видів Crataegus (C. pentagyna та C. caucasica) з Азербайджану були досліджені за допомогою хімічних характеристик, нейродегенеративного та антиоксидантного потенціалів. Плоди екстрагували н-гексаном, етанолом, ацетоном і етилацетатом за допомогою екстрактора Сокслета. Компоненти жирних кислот (олеїнова та лінолева кислоти) н-гексанового екстракту оцінювали методом ГХ-ФІД. Лінолева кислота (LA) була найпоширенішою жирною кислотою: 47,00% і 49,95% для видів C. pentagyna і C. caucasica відповідно. Етаноловий, ацетоновий та етилацетатний екстракти C. pentagyna та C. caucasica досліджували на загальний вміст флавоноїдів, вміст вуглеводів та антиоксидантну активність за допомогою УФ-видимого спектрофотометра, HPLC-RID та методу DPPH відповідно. Загальний вміст флавоноїдів і вуглеводів у двох екстрактах плодів глоду становив 4,21-5,84 мг QUE/г і 15,4-17,8 г/100 г плодів відповідно. Результати вмісту антиоксидантів в екстрактах глоду були виявлені в діапазоні 54-72% активності очищення DPPH. Видно, що антиоксидантна здатність видів C. pentagyna вища, ніж видів C. caucasica. У той час як значення % активності поглинання радикалів DPPH (0,5 мг/мл) були максимальними 72,40% ± 2,74 у видів C. pentagyna, воно досягало максимального значення 61,78% ± 0,50 у видів C. caucasica. Було виявлено, що водний і етаноловий екстракти Crataegus monogyna subsp. Плоди monogyna показали найвищу активність у експериментах зі зниженням потужності та хелатною активністю металів. Екстракти глоду показали 54-72% поглинання DPPH. Здатність екстрактів глоду зменшувати токсичність H2O2 на клітини SH-SY5Y у нетоксичних концентраціях досліджували за допомогою тесту на життєздатність клітин. Можна зробити висновок, що цитотоксичність видів C. caucasica вища, ніж видів C. pentagyna, але їх антиоксидантні властивості приблизно однакові. Згідно з цими результатами, екстракти двох різних видів Crataegus (C. pentagyna та C. caucasica) з Азербайджану можуть бути використані як легкодоступне джерело природних антиоксидантів і як можлива харчова добавка.

Посилання

1. Ataie A, Shadifar M, Ataee R Polyphenolic antioxidants and neuronal regeneration. Basic Clinical Neuroscience, 2016, 7:81-90.
2. Bor Z, Arslan R, Bektas N, Pirildar S, Donmez AA (2012) Antinociceptive, antiinflammatory, and antioxidant activities of the ethanol extract of Crataegus orientalis leaves. Turkish Journal of Medical Sciences, 2012, 42: 315-324.
3. Coklar H, Akbulut M, Kılınç S, Yıldırım A, Alhassan I (2018) Effect of freeze, oven and microwave pretreated oven drying on color, browning index, phenolic compounds and antioxidant activity of hawthorn (Crataegus orientalis) fruit. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca, 2018, 46:449-456.
4. Čulum D, Čopra-Janićijević A, Vidic D, Klepo L, Tahirović A, Bašić N, Maksimović M (2018) HPLC-ED analysis of phenolic compounds in three Bosnian Crataegus species. Foods 2018, 7: 66-69.
5. Edwards JE, Brown PN, Talent N, Dickinson TA, Shipley PR A review of the chemistry of the genus Crataegus. Phytochemistry, 2012, 79:5-26. [in English]
6. Ferioli F, Giambanelli E, D’Antuono LF, Application of different analytical methods for the determination of phenolics and antioxidant activity in hawthorn (Crataegus spp.) bud and sprout herbal extracts. Journal of Applied Botany and Food Quality, 2020, 93:1-10.
7. Hakima B, Chaymae B, Bouchra T, Antioxidant activity of hawthorn (Crataegus monogyna) from Morocco. Academia Journal of Medicinal Plants, 2019, 7: 30-35.
8. Keser S, Celik S, Turkoglu S, Yilmaz Ö, Turkoglu İ, The investigation of some bioactive compounds and antioxidant properties of hawthorn (Crataegus monogyna subsp. monogyna Jacq). Journal of Intercultural Ethnopharmacology, 2014, 3:51-55.
9. Rosario GM, Emmanuel IE, Raúl NA (2013-12) Antioxidant compounds in hawthorn fruits (Crataegus spp.) of Mexico. Revista Mexicana Biodiversidad, 2013-12, 84: 1298-1304.
10. Sarikahya NB, Ucar EO, Kayce P, Gokturk RS, Sumbul H, Arda N, Kırmızıgül S Fatty acid composition and antioxidant potential of ten Cephalaria species. Records of Natural Products, 2015, 9:116-123.
11. Shanthi R, Parasakthy K, Deepalakshmi PD, Niranjali DS, Protective effect of tincture of Crataegus on oxidative stress in experimental atherosclerosis in rats. Journal of Clinical Biochemistry and Nutrition,1996, 20:211-223.
12. Song SJ, Li LZ, Gao PY, Yuan YQ, Wang RP, Liu KC, Peng Y, Isolation of antithrombotic phenolic compounds from the leaves of Crataegus pinnatifida. Planta Med, 2012, 78: 67-71.
13. Tan YA, Kuntom A, Lee CK, Low KS, Comparative evaluation of palm oil color measurement using a prototype palm oil colorimeter. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 2004, 81:733-736.
14. Tohtahon Z, Zhang L, Han J, Xie X, Zongcai T, Yuan T, Extraction optimization, structural characterization and bioactivity evaluation of triterpenoids from hawthorn (Crataegus cuneata) fruits. Journal of Food Biochemistry, 2017, 41:1-9.
15. Zheng G, Deng J, Wen L, You L, Zhao Z, Zhou L, Release of phenolic compounds and antioxidant capacity of Chinese hawthorn “Crataegus pinnatifida” during in vitro digestion. Journal of Functional Foods, 2018, 40:76-85.