Особливості формування продуктивності сої під впливом мікродобрив та регуляторівросту
Анотація
Мета визначити найбільш пристосовані до умов регіону сорти сої та підібрати кращі поєднання мікродобрив та регуляторів росту для їх вирощування. Методи. Польові дослідження виконували в умовах зони нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України. В досліді проводили вивчення ефективності вирощування сортів сої: Аратта, Кордоба та Феєрія, а також вплив факторів технології: мікродобрива (Yara Vita Моно Молітрак в фазу бутонізації (0,25 л/га) та в фазу бутонізації (0,25 л/га) + в фазу цвітіння (0,25 л/га)); регуляторів росту (Біосил, Радостим). Результати. Досліджено, що краща урожайність сорту Аратта була за поєднання Yara Vita Моно Молітрак в фазу бутонізації та мікродобрива Радостим – 2,35 т/га, та на варіантах застосування Yara Vita Моно Молітрак двічі в поєднанні з регуляторами росту Біосил, та Радостим – 2,34 т/га та 2,35 т/га. Урожайність сорту сої Кордоба на цих же комбінацій препаратів становила 2,40 т/га, 2,41 т/га та 2,45 т/га. Також найкращий рівень продуктивності був на даних варіантах отриманий і в сорту сої Феєрія (2,49–2,53 т/га). Встановлено, що кращий вміст білку в сорту Аратта отримано за внесення Yara Vita Моно Молітрак двічі в поєднанні з регуляторами росту Біосил, та Радостим – 38,5 % та 39,6 %. А в сорту сої Кордоба кращі показники були на варіантах Yara Vita Моно Молітрак + Радостим – 43,5 %, та Yara Vita Моно Молітрак двічі в поєднанні з Біосил або Радостим – 43,3 % та 44,3 %. А для сорту Феєрія визначено, що внесення Yara Vita Моно Молітрак двічі з Біосил або Радостим забезпечувало отримання 41,2 % та 41,7 % вмісту білку в насінні. Висновок. Доведено, що за вмістом жиру в насінні сорту Аратта кращими були варіанти Yara Vita Моно Молітрак за двократного внесення з регуляторами росту Біосил, та Радостим – 21,3 % та 22,0 %. А в сорту Кордоба кращі показники отримано за застосування Yara Vita Моно Молітрак + Радостим – 21,3 %, та Yara Vita Моно Молітрак двічі в поєднанні з Біосил або Радостим – 21,5 % та 22,1 % відповідно. А для сорту Феєрія кращим був варіант двократного внесення Yara Vita Моно Молітрак та використання з Біосил, що забезпечив 22,3 % жиру в насінні.
Посилання
2. Мойсієнко В. В., Дідора В. Г. Агроекономічне обґрунтування ролі сої в розв’язанні проблеми рослинного білка в Україні. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2010. Вип. 1. С. 153–166.
3. Мосьондз Н. П. Формування продуктивності сої за впливом агрономічних прийомів в умовах північної частини Лісостепу. Землеробство. 2014. Вип. 1–2. С. 74–78.
4. Патика М. В., Патика В. П. Актуальні проблеми біорізноманіття та кліматичних коливань. Вісник аграрної науки. 2014. № 6. С. 5–10.
5. Петриченко В. Ф., Бабич А. О., Іванюк С. В. Роль кліматичних факторів у формуванні селекційної політики в Лісостеповій зоні України. Селекція та насінництво. 2006. № 93. С. 60–67.
6. Петриченко В. Ф., Бабич А. О., Колісник С. І. Шляхи підвищення продуктивності сої в умовах Лісостепу України. Селекція та насінництво. 2005. № 90. С. 50–58.
7. Присяжнюк О. І., Григоренко С. В. Стан та перспективи виробництва сої в Україні. Науковий супровід виробництва сої: проблеми та перспективи. Благовіщенськ: ТОВ «ІПК «ОДЕОН», 2018. С. 264–271.
8. Присяжнюк О. І., Григоренко С. В., Половинчук О. Ю. Особливості реалізації біологічного потенціалу сортів сої залежно від технологічних методів вирощування в умовах Лісостепу України. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 2. С. 215–223. doi:10.21498/2518-1017.14.2.2018.134773
9. Стрижак А. М. Дослідження реакції сої різних груп стиглості на посуху в умовах Центрального Лісостепу України. Селекція й генетика бобових: сучасні аспекти й перспективи: Матеріали міжнар. наук. конф. Одеса, 23–26 черв. 2014. С. 224–227.
10. Тараріко О. Г., Ільєнко Т. В. Прогнозування впливу погодних умов на урожайність зернових культур. Землеробство. 2015. Вип. 2. С. 66–72.
11. Заболотний О. Г. Проблеми підвищення ефективності виробництва та переробки сої. Вінниця: Книга-Вега, 2006. 168 с.