ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ
Анотація
Мета. Дослідити вплив технології вирощування зернових та зернобобових культур, на прикладі пшениці озимої та сої, на продуктивність досліджуваних культур в умовах Степу України. Методи. Польові дослідження виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Результати. Найкращі погодно – кліматичні умови для формування продуктивності сої, в т. ч. бобів та насінин на одній рослині, спостерігалися у 2023 р., особливо за вирощування сорту Беттіна. Так, залежно від досліджуваної технології вирощування на одній рослині даного сорту нараховувалося 17,6 – 41,3 боби та 44,1 – 128,0 насінин, що перевищило показники сорту Фортеця відповідно на 3,9 – 4,6 та 8,2 – 10,8%. Найбільшою маса 1000 насінин і маса насінин з однієї рослини сої, в середньому за роки досліджень, була за вирощування сорту Беттіна за технологією no-till – відповідно 131,4 та 15,4 г, що перевищило показники інших варіантів досліду відповідно на 13,1 – 27,8 та 3,9 – 11,7 г. У середньому по досліджуваних сортах, на варіанті вирощування сої за технологією no-till у 2024 р. було одержано 1,08 т/га насіння, що перевищило показники варіанту класичної технології вирощування культури на 0,18 т/га або 16,7%. Така ж тенденція спостерігалася і у 2022 та 2023 рр. Так, за використання варіанту технології no-till було отримано відповідно 1,9 та 2,2 т/га насіння сої, що перевищило показники варіанту класичної технології вирощування на 0,29 – 0,38 т/га або на 15,3 – 17,3%. Незалежно від технології вирощування у всі роки досліджень дещо вищу урожайність формували рослини сорту Беттіна. Застосування ресурсозберігаючої технології вирощування пшениці озимої Mzuri-ProTil позитивно позначилося на формуванні продуктивності культури. У середньому за роки досліджень, застосування технології Mzuri-ProTil за вирощування пшениці озимої сприяло збільшенню кількості зерен у колосі культури на 6,5 шт., а маси 1000 зерен на 6,9 г порівняно із варіантом класичної технології пшениці озимої. У більш сприятливих погодних умовах 2022–2023 рр. рослинами пшениці озимої за технології Mzuri-ProTil було сформовано 7,10 т/га зерна, що перевищило показники варіанту класичної технології на 11,3%. Застосування технології Mzuri-ProTil у посушливих умовах 2023–2024 рр. забезпечувало одержання урожайності на рівні 4,78 т/га, що перевищило показники урожайності зерна за класичної технології вирощування на 12,8%. Висновки. В умовах Степу України, в результаті проведених польових досліджень у 2022-2024 рр., доведено позитивний вплив ресурсо- та грунтозберігаючих технологій вирощування зернових та зернобобових культур. У середньому за роки досліджень і по фактору сорт, найбільше бобів та насінин з однієї рослини сої було відмічено за використання технології no-till – відповідно 38,1 та 107,9 шт., що було вищим за показники варіанту класичної технології вирощування культури відповідно на 21,9 та 70,2 шт. Урожайність сої при вирощуванні за технологією no-till, у середньому за роки досліджень і по фактору сорт, склала 1,73 т/га, що перевищило показники варіанту класичної технології на 0,29 т/га або на 16,8%. Застосування технології Mzuri-ProTil за вирощування пшениці озимої сприяло збільшенню кількості зерен у колосі культури на 14,4%, маси 1000 зерен на 16,0%, а урожайності зерна – на 11,9% порівняно із класичною технологією культури.
Посилання
2. Lamichhane J. R., Constantin J., Schoving C., Maury P., Debaeke Ph., Aubertot J.-N., Dürr C. Analysis of soybean germination, emergence, and prediction of a possible northward establishment of the crop under climate change. European Journal of Agronomy. 2020. 113.
3. Каленська С. М., Новицька Н. В. Ефективність нанопрепаратів у технології вирощування сої. Plant and Soil Science. 2020. 11(3). С. 7–21. https://doi. org/10.31548/agr2020.03.007
4. Eco-balancing of arable farming as a first step to organic manufacturing of plant growing products / Pysarenko V. M., Kovalenko N. P., Pospielova G. D., Pischalenko М. А., Melnychuk V. V., Sherstiuk E. L. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. 2020. №3. 109 –117. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.03.12
5. Дідора В. Г. Симбіотична продуктивність сої залежно від інокуляції насіння та удобрення. Scientific Horizons. 2018. № 1 (64). С. 23-28.
6. The role of winter wheat plant height in the formation of grain yield depending on varietal characteristics and weather conditions / Korkhova M., Drobitko A., Panfilova A., Smirnova I. Scientific Horizons. 2022. 25(11). 41-50.
7. Fungicidal protection of soy crops against root rot / Pospielova G., Kovalenko N., Nechiporenko N., Kocherga V., Grechkosiy A., Skliar S. Scientific Progress & Innovations. 2023. 26 (3). 5–10. https://doi. org/10.31210/spi2023.26.03.01
8. Сучасне виробництво сої як елемент розвязання проблеми харчового білка: світові тренди та вітчизняні реалії / Жуйков О. Г., Іванів М. О., Марченко Т. Ю., Возняк В. В. Таврійський науковий вісник. 2020. № 116. Ч. 1. С. 54 – 63.
9. Зв'язок структурних елементів інтродукованих зразків сої (Glycine Max. L.) з продуктивністю насіння в умовах зрошення півдня України / Вожегова Р. А., Боровик В. О., Клубук В. В., Марченко Т. Ю. Генетичні ресурси рослин. 2018. № 22. С. 11-18.
10. Effect of seed inoculation and foliar fertilizing on structure of soybean yield and yield structure in western polissya of Ukraine / Novytska N., Gadzovskiy G., Mazurenko B., Svistunova I., Martynov O. Agronomy Research. 2020. № 18 (4). Р. 2512–2519.