ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ

Ключові слова: соя, пшениця озима, сорт, технологія вирощування, структура врожаю, маса 1000 зерен, урожайність.

Анотація

Мета. Дослідити вплив технології вирощування зернових та зернобобових культур, на прикладі пшениці озимої та сої, на продуктивність досліджуваних культур в умовах Степу України. Методи. Польові дослідження виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Результати. Найкращі погодно – кліматичні умови для формування продуктивності сої, в т. ч. бобів та насінин на одній рослині, спостерігалися у 2023 р., особливо за вирощування сорту Беттіна. Так, залежно від досліджуваної технології вирощування на одній рослині даного сорту нараховувалося 17,6 – 41,3 боби та 44,1 – 128,0 насінин, що перевищило показники сорту Фортеця відповідно на 3,9 – 4,6 та 8,2 – 10,8%. Найбільшою маса 1000 насінин і маса насінин з однієї рослини сої, в середньому за роки досліджень, була за вирощування сорту Беттіна за технологією no-till – відповідно 131,4 та 15,4 г, що перевищило показники інших варіантів досліду відповідно на 13,1 – 27,8 та 3,9 – 11,7 г. У середньому по досліджуваних сортах, на варіанті вирощування сої за технологією no-till у 2024 р. було одержано 1,08 т/га насіння, що перевищило показники варіанту класичної технології вирощування культури на 0,18 т/га або 16,7%. Така ж тенденція спостерігалася і у 2022 та 2023 рр. Так, за використання варіанту технології no-till було отримано відповідно 1,9 та 2,2 т/га насіння сої, що перевищило показники варіанту класичної технології вирощування на 0,29 – 0,38 т/га або на 15,3 – 17,3%. Незалежно від технології вирощування у всі роки досліджень дещо вищу урожайність формували рослини сорту Беттіна. Застосування ресурсозберігаючої технології вирощування пшениці озимої Mzuri-ProTil позитивно позначилося на формуванні продуктивності культури. У середньому за роки досліджень, застосування технології Mzuri-ProTil за вирощування пшениці озимої сприяло збільшенню кількості зерен у колосі культури на 6,5 шт., а маси 1000 зерен на 6,9 г порівняно із варіантом класичної технології пшениці озимої. У більш сприятливих погодних умовах 2022–2023 рр. рослинами пшениці озимої за технології Mzuri-ProTil було сформовано 7,10 т/га зерна, що перевищило показники варіанту класичної технології на 11,3%. Застосування технології Mzuri-ProTil у посушливих умовах 2023–2024 рр. забезпечувало одержання урожайності на рівні 4,78 т/га, що перевищило показники урожайності зерна за класичної технології вирощування на 12,8%. Висновки. В умовах Степу України, в результаті проведених польових досліджень у 2022-2024 рр., доведено позитивний вплив ресурсо- та грунтозберігаючих технологій вирощування зернових та зернобобових культур. У середньому за роки досліджень і по фактору сорт, найбільше бобів та насінин з однієї рослини сої було відмічено за використання технології no-till – відповідно 38,1 та 107,9 шт., що було вищим за показники варіанту класичної технології вирощування культури відповідно на 21,9 та 70,2 шт. Урожайність сої при вирощуванні за технологією no-till, у середньому за роки досліджень і по фактору сорт, склала 1,73 т/га, що перевищило показники варіанту класичної технології на 0,29 т/га або на 16,8%. Застосування технології Mzuri-ProTil за вирощування пшениці озимої сприяло збільшенню кількості зерен у колосі культури на 14,4%, маси 1000 зерен на 16,0%, а урожайності зерна – на 11,9% порівняно із класичною технологією культури. 

Посилання

1. Nadar S. S., Rao P., Rathod V. K. Enzyme assisted extraction of biomolecules as an approach to novel extraction technology: A review. Food Research International. 2018. Vol. 108. 309-330. https://doi. org/10.1016/j.foodres.2018.03.006
2. Lamichhane J. R., Constantin J., Schoving C., Maury P., Debaeke Ph., Aubertot J.-N., Dürr C. Analysis of soybean germination, emergence, and prediction of a possible northward establishment of the crop under climate change. European Journal of Agronomy. 2020. 113.
3. Каленська С. М., Новицька Н. В. Ефективність нанопрепаратів у технології вирощування сої. Plant and Soil Science. 2020. 11(3). С. 7–21. https://doi. org/10.31548/agr2020.03.007
4. Eco-balancing of arable farming as a first step to organic manufacturing of plant growing products / Pysarenko V. M., Kovalenko N. P., Pospielova G. D., Pischalenko М. А., Melnychuk V. V., Sherstiuk E. L. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. 2020. №3. 109 –117. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.03.12
5. Дідора В. Г. Симбіотична продуктивність сої залежно від інокуляції насіння та удобрення. Scientific Horizons. 2018. № 1 (64). С. 23-28.
6. The role of winter wheat plant height in the formation of grain yield depending on varietal characteristics and weather conditions / Korkhova M., Drobitko A., Panfilova A., Smirnova I. Scientific Horizons. 2022. 25(11). 41-50.
7. Fungicidal protection of soy crops against root rot / Pospielova G., Kovalenko N., Nechiporenko N., Kocherga V., Grechkosiy A., Skliar S. Scientific Progress & Innovations. 2023. 26 (3). 5–10. https://doi. org/10.31210/spi2023.26.03.01
8. Сучасне виробництво сої як елемент розвязання проблеми харчового білка: світові тренди та вітчизняні реалії / Жуйков О. Г., Іванів М. О., Марченко Т. Ю., Возняк В. В. Таврійський науковий вісник. 2020. № 116. Ч. 1. С. 54 – 63.
9. Зв'язок структурних елементів інтродукованих зразків сої (Glycine Max. L.) з продуктивністю насіння в умовах зрошення півдня України / Вожегова Р. А., Боровик В. О., Клубук В. В., Марченко Т. Ю. Генетичні ресурси рослин. 2018. № 22. С. 11-18.
10. Effect of seed inoculation and foliar fertilizing on structure of soybean yield and yield structure in western polissya of Ukraine / Novytska N., Gadzovskiy G., Mazurenko B., Svistunova I., Martynov O. Agronomy Research. 2020. № 18 (4). Р. 2512–2519.
Опубліковано
2025-01-28
Розділ
СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО