ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА РОЗВИТОК ХВОРОБ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
Анотація
Мета. Вивчити вплив технології вирощування кукурудзи на фітопатологічний стан ґрунту та розвиток хвороб культури в умовах Північного Степу України. Методи. Польові та лабораторні дослідження проводились відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Ці дослідження дозволили об'єктивно оцінити вплив різних факторів технології вирощування кукурудзи на її розвиток, здоров'я та фіто-санітарний стан. Результати. Вирощування кукурудзи за технологією No-till, з залишенням рослинних решток на поверхні ґрунту, протягом усіх років досліджень сприяло зміні екологічних умов, що вплинули на формування і розвиток мікроорганізмів у ґрунті. За результатами фітопатологічного аналізу зразків ґрунту, загальна кількість грибів коливалася від 72,9 до 92,6 тис. КУО/г ґрунту. Збільшення чисельності всіх груп мікроорганізмів у ґрунті сприяло природному біологічному контролю чисельності та розвитку збудників хвороб кукурудзи. Усі гібриди кукурудзи, незалежно від варіанту досліду, були уражені грибами Sphacelothecareiliana Clint, Diplodia zeae та Fusarium verticillioides (Sacc.) Nirenberg. У середньому за роки досліджень та за варіантами технологій вирощування рослини гібриду ДКС 3730 були більше уражені збудниками летючої сажки та диплодіозу, і інтенсивність розвитку хвороб у фазі цвітіння та стадії наливу зерна була вищою на 15,2 та 4,9% відповідно, порівняно з гібридом ДКС 4795. Однак гібрид ДКС 3730 виявився більш стійким до ураження фузаріозом качанів: інтенсивність розвитку хвороби була меншою порівняно з гібридом ДКС 4795. Така ж тенденція зберігалася й під час дозрівання зерна. Щодо технології вирощування, то виявлено, що в усі роки досліджень умови, створені технологією No-till, сприяли кращому росту та розвитку рослин, що, в свою чергу, підвищувало їх стійкість до хвороб. Висновки. Середнє значення загальної кількості грибів у зразках ґрунту дослідних ділянок за роки досліджень коливалося від 72,9 до 92,6 тис. КУО/г ґрунту, з перевагою варіанту No-till технології. Частка патогенних грибів у зразках ґрунту за цією технологією склала в середньому 6,9 тис. КУО/г ґрунту, що є меншим показником порівняно з варіантом класичної технології вирощування кукурудзи. Дослідження показали, що зростання чисельності всіх груп мікроорганізмів у ґрунті сприяло суттєвому природному біологічному контролю чисельності та активності збудників хвороб кукурудзи. У середньому за роки досліджень і по кожному фактору, інтенсивність ураження рослин грибами Sphacelothecareiliana Clint, Diplodia zeae та Fusarium verticillioides (Sacc.) Nirenberg була нижчою порівняно з класичною технологією, залежно від фази росту та розвитку рослин.
Посилання
2. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф., Іващук П. В. Зерновиробництво. Львів: НВФ «Українські техноло- гії», 2008. 624 с.
3. Базілєва Ю. С. Особливості ураження збудниками хвороб насіння кукурудзи залежно від його стану. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2015. № 9. С. 96-99.
4. Грикун О. Найважливіші шкідники кукурудзи в Україні. Пропозиція. 2007. № 5. С. 70-78.
5. Деревенець К. А. Якщо посіяли із запізненням. Ураженість кукурудзи хворобами та пошкодженість шкідниками за різних строків сівби. Карантин і захист рослин. 2012. № 6. C. 17–18.
6. Баннікова К. В., Шевчук О. В. Пухирчаста сажка кукурудзи. Карантин і захист рослин. 2011. № 4. С. 15–16.
7. Бєлов Я. В. Удосконалення технології вирощування гібридів кукурудзи в умовах південного Степу України : автореф. на здобуття вченого ступеня канд. с.-г. наук за спеціальністю : 06.01.09 «Рослинництво». Миколаїв, 2020. 24 с.
8. Борзих О. І. Хвороби рослин основних польових культур в агроценозах України. Біоресурси і природокористування. 2015. Т. 7. №. 1–2. С. 183–189.
9. Вплив агротехнічних прийомів на продуктивність та якісні показники зерна кукурудзи / Вожегова Р. А., Дробіт О. С., Шебанін В. С. Дробітько А. В. Науково практичні основи формування інноваційних агротехнологій – новітні підходи молодих вчених : зб. матер. міжнар. наук.-практ. online конф. молодих вчених. Херсон : ІЗЗ НААН, 2020. 48–49 с.
10. Вох В. М., Антоненко О. Ф., Галиш Ф. С. Поширення і розвиток гельмінтоспоріозу в зонах вирощування кукурудзи. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2012. № 176. С. 296–300.
11. Дерменко О. Бура плямистість кукурудзи. Пропозиція. 2011. № 1. С. 80-82.
12. Дробітько О. М. Особливості формування продуктивності кукурудзи залежно від просторового і кількісного розміщення рослин в агрофітоценозі в умовах південно-західного Степу. Корми і кормовиробництво. 2008. Вип. 60. С. 62–68.
13. Захист кукурудзи від шкідників і хвороб / В. В. Кириченко, В. П. Петренкова, А. Г. Гур'єв та ін. Посібник українського хлібороба. К., 2008. С. 14–31.
14. Іванів М. О. Морфофізіологічні показники гібридів кукурудзи залежно від ґрунтово-екологічного пункту. Зрошуване землеробство. 2012. №. 57. С. 86–92.
15. Каламбет В. Кукурудза vs летюча сажка. Agroexpert. 2016. №12 (101). URL: https:agroexpert.ua/kukurudzavs- letuca-sazka/ (дата звернення: 10.10.2024). 16. Каленська С. М., Таран В. Г., Данилів П. O. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. 2018. №. 101. С. 42–49.