ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА РОЗВИТОК ХВОРОБ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Анотація

Мета. Вивчити вплив технології вирощування кукурудзи на фітопатологічний стан ґрунту та розвиток хвороб культури в умовах Північного Степу України. Методи. Польові та лабораторні дослідження проводились відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Ці дослідження дозволили об'єктивно оцінити вплив різних факторів технології вирощування кукурудзи на її розвиток, здоров'я та фіто-санітарний стан. Результати. Вирощування кукурудзи за технологією No-till, з залишенням рослинних решток на поверхні ґрунту, протягом усіх років досліджень сприяло зміні екологічних умов, що вплинули на формування і розвиток мікроорганізмів у ґрунті. За результатами фітопатологічного аналізу зразків ґрунту, загальна кількість грибів коливалася від 72,9 до 92,6 тис. КУО/г ґрунту. Збільшення чисельності всіх груп мікроорганізмів у ґрунті сприяло природному біологічному контролю чисельності та розвитку збудників хвороб кукурудзи. Усі гібриди кукурудзи, незалежно від варіанту досліду, були уражені грибами Sphacelothecareiliana Clint, Diplodia zeae та Fusarium verticillioides (Sacc.) Nirenberg. У середньому за роки досліджень та за варіантами технологій вирощування рослини гібриду ДКС 3730 були більше уражені збудниками летючої сажки та диплодіозу, і інтенсивність розвитку хвороб у фазі цвітіння та стадії наливу зерна була вищою на 15,2 та 4,9% відповідно, порівняно з гібридом ДКС 4795. Однак гібрид ДКС 3730 виявився більш стійким до ураження фузаріозом качанів: інтенсивність розвитку хвороби була меншою порівняно з гібридом ДКС 4795. Така ж тенденція зберігалася й під час дозрівання зерна. Щодо технології вирощування, то виявлено, що в усі роки досліджень умови, створені технологією No-till, сприяли кращому росту та розвитку рослин, що, в свою чергу, підвищувало їх стійкість до хвороб. Висновки. Середнє значення загальної кількості грибів у зразках ґрунту дослідних ділянок за роки досліджень коливалося від 72,9 до 92,6 тис. КУО/г ґрунту, з перевагою варіанту No-till технології. Частка патогенних грибів у зразках ґрунту за цією технологією склала в середньому 6,9 тис. КУО/г ґрунту, що є меншим показником порівняно з варіантом класичної технології вирощування кукурудзи. Дослідження показали, що зростання чисельності всіх груп мікроорганізмів у ґрунті сприяло суттєвому природному біологічному контролю чисельності та активності збудників хвороб кукурудзи. У середньому за роки досліджень і по кожному фактору, інтенсивність ураження рослин грибами Sphacelothecareiliana Clint, Diplodia zeae та Fusarium verticillioides (Sacc.) Nirenberg була нижчою порівняно з класичною технологією, залежно від фази росту та розвитку рослин.