Біоенергетична ефективність технології вирощування чабру садового (Satureja hortensis L.) за умов Південного Степу України

Анотація

На основі проведених досліджень та відпрацьова-них елементів технології вирощування в статті наво-диться розрахунок визначення найбільш оптимальнихенергозберігальних елементів агротехніки вирощуваннячабру садового (Satureja hortensis L.) та їх біоенергетич-ного аналізу, які забезпечують найбільш високу врожай-ність зеленої маси культури за умов Південного СтепуУкраїни. Методика досліджень. Трифакторний дослідпроводився із сортом чабру садового Остер протягом2012–2014 рр. на дослідному полі Жовтневої сортодо-слідної станції Миколаївської філії Державного підприєм-ства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садив-ного матеріалу». У схему досліду включалося вивченнястроків, способів сівби та умов зволоження лікарської та пряноароматичної культури і потенціал її інтродукціїв зону Південного Степу України. Результати дослі-джень. Використання краплинного зрошення в техноло-гії вирощування чабру садового було більш енергоємнимвідповідно до умов культивування за умов природ-ного зволоження. Враховуючи це, показник загальнихенерговитрат за додаткового використання води склав18,5–20,6 тис. МДж/га. За умов природного зволо-ження затрати енергії складали 15,1–16,6 тис. МДж/га.Прихід енергії за варіантами досліду коливався в межах11,0–38,3 тис. МДж/га. За умов краплинного зро-шення варіація цього показника складала від 18,8 до38,3 тис. МДж/га, а за умов природного зволоження –від 11,0 до 28,6 тис. МДж/га. Показники енергетичногокоефіцієнта в технології вирощування чабру садо-вого варіювалася в межах 0,73–1,87. Максимальнимивони були під час краплинного зрошення за ІІ строкусівби та перебували в межах 1,64–1,87. Висновки.Використання крапельного поливу підвищує енергови-трати на вирощування чабру садового, вони досягаютьмаксимуму за ІІ строку сівби, але внаслідок зростанняврожайності зеленої маси варіанти мають більш при-вабливе значення як за накопиченням енергії в урожаї(37,7–38,3 тис. МДж/га), так і за величиною енергетич-ного коефіцієнта (1,84–1,87).