Фотосинтетичні показники та урожайність гібридів кукурудзи залежно від елементів технології

М.О. Іванів; Д.Е. Репілевський

doi:10.32848/agrar.innov.2020.4.6

М.О. Іванів Херсонський державний аграрно-економічний університет
Д.Е. Репілевський Херсонський державний аграрно-економічний університет

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.6

Ключові слова: кукурудза, гібриди, група ФАО, уро- жайність, спосіб поливу, фотосинтез

Анотація

Мета. Визначити фотосинтетичні показники гібридів кукурудзи різних груп Продовольчої та сільськогосподар- ської організації ООН (ФАО) залежно від застосування різних способів зрошення. Встановити вплив фотосинте- тичних показників на урожайність зерна гібридів залежно від вологозабезпеченості посівів. Методи. Польові й лабо- раторні досліди виконувались в агрофірмі «Агробізнес» Каховського району Херсонської області, що розташо- вана в агроекологічній зоні Південний Степ і в межах дії Каховської зрошувальної системи. Досліди проводились відповідно до загальноприйнятих методик у 2018–2020 рр. Математичну обробку результатів досліджень здійсню- вали методом дисперсійного аналізу з використанням пакета комп’ютерних програм Agrostat. Результати. Спосіб поливу суттєво впливав на показники фотосинтетичного потенціалу. Максимальна величина фотосинтетичного потенціалу спостерігалась у гібридів всіх груп стиглості на краплинному зрошенні – 1368–3276 м2*днів/га, дещо мен- шим фотосинтетичний потенціал був на підґрунтовому зро- шенні – 1354–3204 м2*днів/га, найменшим – за зрошення дощуванням – 1316–3162 м2*днів/га. За краплинного зро- шення спостерігали збільшення фотосинтетичного потен- ціалу в порівнянні зі зрошенням дощуванням на 2,3–9,9%, у порівнянні з підґрунтовим зрошенням – на 0,8–3,1%. Найбільші показники фотосинтетичного потенціалу були встановлені в гібрида ДН Рава за краплинного зрошення – 3276 тис. м2*днів/га. На варіанті з краплинним зрошенням максимальну величину чистої продуктивності фотосин- тезу – 11,55 г/м2 за добу – було зафіксовано в середньо- пізнього гібрида ДН Рава (ФАО 430) на краплинному зро- шенні. Урожайність за такої умови була найвищою серед гібридів і становила 17,27 т/га. Найменшу чисту продуктив- ність фотосинтезу спостерігали в ранньостиглого гібрида ДБ Паланок (8,58 г/м2 за добу) на контрольному варіанті без зрошення. Фотосинтетичний потенціал, чиста продук- тивність фотосинтезу й урожайність залежать від сортових особливостей кукурудзи й способу зрошення. Висновки. Кореляційний аналіз даних показав, що в умовах зрошення між фотосинтетичним потенціалом гібридів кукурудзи й уро- жайністю зерна існує сильний позитивний кореляційний зв’язок, коефіцієнт кореляції становив r = 0,878. Це свід- чить про те, що за умов оптимальної вологозабезпеченості важливими елементами технології вирощування кукурудзи будуть ті, що приводять до збільшення площі листкової поверхні й подовження тривалості фізіологічної актив- ності фотосинтетичного апарату. Таке подовження трива- лості вегетації можливе як шляхом оптимізації елементів технології (вологозабезпеченість), так і шляхом обрання гібридів кукурудзи з більшої групи ФАО. Максимальна уро- жайність зерна була отримана в гібридів ФАО 420–430 – 17,14-17,27 т/га за краплинного способу поливу.

Посилання

1. Лавриненко Ю.О., Марченко Т.Ю., Забара П.П. Селекційні надбання та їх роль у стабілізації виробництва зерна кукурудзи в Україні. Зрошуване землеробство. 2019. Вип. 72. С. 91–100. URL: https://doi.org/10.32848/0135-2369.2019.72.21.
2. Marchenko T.Yu. Innovative elements of cultivation technology of corn hybrids of different FAO groups in the conditions of irrigation. Natural sciences and modern technological solutions: knowledge integration in the XXI century: collective monograph. Lviv-Torun : Liha-Pres, 2019. P. 137–153. URL: https://doi.org/10.36059/978-966-397-154-4/135-152.
3. Князюк О.В. Вплив агроекологічних факторів і технологічних прийомів на ріст, розвиток і формування продуктивності кукурудзи. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Біла Церква, 2004. Вип. 30. С. 59–65.
4. Lavrynenko Yu.O., Vozhegova R.A., Hozh O.A. Productivity of corn hybrids of different FAO groups depending on microfertilizers and growth stimulants under irrigation in the south of Ukraine. Agricultural Science and Practice. 2016. Vol. 3. No. 1. P. 55–60. URL: DOI: 10.15407/agrisp3.01.055.
5. Марченко Т.Ю., Вожегова Р.А., Лавриненко Ю.О., Хоменко Т.М. Особливості формування фотосинтетичного потенціалу і врожайності насіння батьківських компонентів кукурудзи в умовах зрошення та застосування стимулятора росту. Plant Varieties Studying and protection. 2020. Том 16. № 2. С. 191–198. URL: http://doi.org/10.21498/2518-1017.16.2.2020.209239.
6. Марченко Т.Ю., Лавриненко Ю.О., Пілярська О.О., Забара П.П., Хоменко Т.М., Михайленко І.В. Динаміка накопичення сирої та сухої надземної біомаси гібридами кукурудзи за краплинного зрошення. Зрошуване землеробство : міжвідомчий тематичний науковий збірник. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. Вип. 71. С. 108–114. URL: http://doi.org/10.32848/0135-2369.2019.71.23.
7. Асанішвілі Н.М., Сербенюк Г.А., Бондарчук А.А. Фотосинтетична діяльність і продуктивність агрофітоценозів кукурудзи залежно від елементів технології вирощування у Північному Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2012. Вип. 3/4. С. 75–81.
8. Князюк О.В., Липовий В.Г. Фізіолого-біологічні особливості формування продуктивності гібридів кукурудзи залежно від технологічних прийомів вирощування. Агробіологія. 2016. № 1. С. 47–53.
9. Пида С.В., Тригуба О.В., Григорюк І.П. Дія бактеріальних препаратів та регуляторів росту рослин на фотосинтетичний апарат люпину білого (Lupinus albus L.). Біоресурси і природокористування. 2014. Т. 6. № 12. С. 12–18.
10. Соколовская-Сергиенко О.Г., Киризий Д.А. Углекислотный газообмен и активность супероксиддисмутазы флаговых листьев различных сортов озимой пшеницы. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2010. № 8 (1). С. 46–50.
11. Шадчина Т.М., Гуляєв Б.І., Кірізій Д.А. Регуляція фотосинтезу та продуктивність рослин: фізіологічні та екологічні аспекти. Київ : Фітосоціоцентр, 2006. 384 с.
12. Наукові основи ефективності використання виробничих ресурсів у різних моделях технологій вирощування зернових культур / В.Ф. Камінський та ін. Київ : Видавничий дім «Вініченко», 2017. 580 с.
13. Рожков А.О., Гармашов В.В. Показники фотосинтетичного потенціалу тритикале ярого залежно від впливу способів сівби та норм висіву. Таврійський науковий вісник : науковий журнал. Херсон : Грінь Д.С., 2015. Вип. 90. С. 83–92.
14. Лавриненко Ю.О., Рубан В.Б. Динаміка листової поверхні рослин кукурудзи та фотосинтетичні показники посіву при краплинному способі поливу в умовах Півдня України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2014. Вип. 4. С. 122–128.
15. Третьяков Н.Н., Кошкин Е.И., Маркушин Н.М. Физиология и биохимия сельскохозяйственных растений. Москва : Колос, 2000. 640 с.
16. Ушкаренко В.О., Нікішенко В.Л., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів : монографія. Херсон : Айлант, 2009. 372 с.
17. Ушкаренко В.О., Вожегова Р.А., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Методика польового досліду (Зрошуване землеробство). Херсон : Грінь Д.С., 2014. 448 с.
18. Лень О.І. Формування асимілюючої поверхні та її вплив на продуктивність ячменю ярого за різних технологій вирощування. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2009. № 1. С. 119–121.