Потенціал ґрунтогенезу літогенних техноземів і його реалізація за сільськогосподарської рекультивації в умовах Південного Степу України

С.В. Забалуєв; А.Д. Балаєв; В.О. Забалуєв

doi:10.32848/agrar.innov.2020.4.4

С.В. Забалуєв Національний університет біоресурсів і природокористування України
А.Д. Балаєв Національний університет біоресурсів і природокористування України
В.О. Забалуєв Національний університет біоресурсів і природокористування України

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.4

Ключові слова: рекультивація, техноземи, гірські породи, грунтогенез, гумусонакопичення

Анотація

Проблема забезпечення людства продовольствомі екологічно безпечне довкілля стають головнимивикликами сучасності, вирішення яких потребує збе-реження і ефективного використання ґрунтових ресур-сів. В Україні, яка займає 0,4% території суші нашоїпланети, видобувається близько 5% світового обсягукорисних копалин, ця проблема є надзвичайно актуаль-ною. Лише у Нікопольському марганцевому басейні завидобутку марганцевої руди кар’єрним способом зни-щено понад 15 тис. га родючих чорноземних ґрунтів.Тому їх рекультивація є важливою актуальною пробле-мою. За дефіциту гумусованої ґрунтової маси можливевикористання розкривних потенційно родючих гірськихпорід для формування безгумусних моделей різноякіс-них за літологічним складом конструкцій техноземів.Метою досліджень є оцінка ресурсів ґрунтоутворю-вального потенціалу гірських порід для формуваннярізноякісних за літогенним складом техноземів, а такожйого реалізація за тривалого сільськогосподарськоговикористання рекультивованих земель в умовах пів-денного Степу України. Результати. Літогенний потен-ціал ґрунтогенезу різноякісних субстратів гірських порідвизначали за показниками їх дисперсності, здатності догумусонакопичення, за хіміко-мінералогічним складом,термодинамічними характеристиками, забезпеченістюбіофільними елементами. За коефіцієнтом специфічності було визначено потенціали ґрунтогенезу за вмістоморганічної речовини, дисперсністю і ємністю катіонногообміну. Встановлено, що найвищою реалізацією потен-ціалу гумусонакопичення характеризуються сіро-зеленімергелясті глини: якщо на початку їх освоєння показникспецифічності складав лише 0,04, то вже через 45 роківсільськогосподарського освоєння – 0,32‒0,36, тобто зрісу 8‒9 разів. Висновок. Результати дослідження дозво-лили визначити найбільш якісні субстрати гірських поріддля формування техноземів сільськогосподарськогонапряму використання рекультивованих земель ‒ лесо-подібні суглинки і сіро-зелені мергелясті глини.

Посилання

1. Бекаревич Н.Е., Масюк Н.Т. Эколого-биологические предпосылки сельскохозяйственного освоения участков открытых разработок в Никопольском марганцеворудном бассейне. Почвы Днепропетровской области и пути их рационального использования. Днепропетровск : Промінь, 1966. С. 69–74.
2. Бекаревич Н.Е., Масюк Н.Т. Рекультивация черноземов. Русский чернозем – 100 лет после Докучаева. Москва : Наука, 1983. С. 228–241.
3. Етеревская Л.В., Угарова В.А. Процессы почвообразования в техногенных ландшафтах степи УССР. Почвообразование в техногенных ландшафтах. Новосибирск : Наука, 1979. С. 140–146.
4. Травлеев А.П., Альбицкая М.А., Лындя А.Г., Зверковский В.Н. Вопросы оптимизации техногенных ландшафтов Западного Донбасса путем создания мелиоративных и рекреационных лесных насаждений. Биогеоценотические основы лесной рекультивации нарушенных земель Западного Донбасса. Днепропетровск : ДГУ, 1980. С. 21–38
5. Етеревская Л.В., Угарова В.А. Процессы почвообразования в техногенных ландшафтах степи УССР Почвообразование в техногенных ландшафтах. Новосибирск : Наука, 1979. С. 140–156.
6. Узбек И.Х. Возделывание некоторых сельскохозяйственных культур на породах открытых разработок марганца в Никопольском районе Днепропетровской области : aвтореф. дисс… канд. с.–х. наук. Одесса, 1969. 23 с.
7. Панас Р.М. Агроэкологические основы рекультивации земель (на примере месторождений серы Предкарпатского бассейна). Львов, 1989. 160 с.
8. Зверковский В.Н. Участки лесной рекреации на нарушенных землях Западного Донбасса. Мониторинговые исследования биогеоценотических систем степной зоны. Днепропетровск : ДГУ, 1995. С. 104–110.
9. Забалуєв В.О. Едафо-фітоценотичне обґрунтування формування та функціонування стійких агроекосистем на рекультивованих землях степу України : автореф. дис… доктора с.-г. наук : 03.00.16. К., 2005. 40 с.
10. Харитонов М.М., Пашова В.Т., Шупранова Л.В. Вплив фітомеліорації гірських порід на властивості ґрунту. Агроекологічний журнал. 2005. № 4. С. 33–36.
11. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
12. ДСТУ 4289:2004. Якість ґрунту. Методи визначення органічної речовини. [Чинний від 2005-07-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2005. 14 с.
13. ДСТУ ISO 10390:2007. Якість ґрунту. Визначення рН (ISO 10390:2005, IDT). [Чинний від 2009-10-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2012. 8 с.
14. ДСТУ ISO 11261:2001. Якість ґрунту. Визначення загального вмісту азоту. Модифікаційний метод К’єльдаля (ISO 11261:1995, IDT). [Чинний від 2003-07-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2003. 9 с
15. ДСТУ 4405:2005. Якість ґрунту. Визначання рухомих сполук фосфору і калію за методом Кірсанова в модифікації ННЦ ІГА. [Чинний від 2006-07-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2006. 10 с.
16. Таргульян В.О. Теория педогенеза и эволюции почв. Москва : ГЕОС, 2019. 296 с.