Мінливість та кореляційні зв’язки компонентів урожайності насіння еспарцету (Onobrychis viciifolia Scop.)
Анотація
Мета досліджень полягала в тому, щоб визначити деякі морфологічні ознаки, що пов’язані з урожайністю, визначити ключові ознаки для відбору цих показників і полегшити селекційну роботу для створення нового селекційного матеріалу еспарцету. Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились на Одеській державній сільськогосподарській станції ІКОСГ НААН, смт. Хлібодарське, Одеська область, Одеський район протягом 2023-2024 рр. До вивчення було включено: 12 зразків еспарцету виколистого Onobrychis viciifolia Scop. при насіннєвому використанні. Враховували врожайність насіння з однієї рослини та її компоненти: кількість насіння на 1 китицю та на рослину і число китиць на рослину, вагу 1000 насінин, кількість стебел на рослині, висоту рослин. Результати досліджень. Виявлено мінливість ознак з широким діапазоном від 7,5 до 54.8%. Найбільш варіабельні ознаки це урожайність насіння (V=54,8%) і кількість насіння (V=52,3%) на одну рослину. Виділено зразки Д 12 і Д 13 які значно перевищували середньопопуляційну, за врожайністю насіння в 1,7 рази, кількістю насіння з однієї рослини в 1,5-2,3 рази. Виявлено позитивні зв’язки різної сили між урожайністю насіння з рослини та всіма його компонентами. Сильний зв’язок був з основними компонентами врожайності насіння: кількість китиць на рослину (r =0,853) та насінин в китиці (r =0,915), слабшим з висотою (r =0,569), кількістю стебел на рослину (r =0,512) та масою 1000 насінин (r =0,431) та дуже слабким з кількістю насіння в китиці (r = 0,320). Висновки. Встановлено мінливість ознак з коефіцієнтом варіації (V) від 7,5 до 54.8%. Найбільш варіабельні ознаки вага насіння (V =54,8%) та кількість насіння (V =52,3%) на одну рослину. Виділилися зразки Д 12 і Д 13, які перевищували середньопопуляційну за всіма ознаками, передусі́м, за врожайністю насіння в 1,7 рази, кількістю насіння з однієї рослини в 1,5-2,3 рази, відповідно. Визначили високий позитивний зв’язок маси насіння та всіма його компонентами. Високий зв’язок з кількістю китиць на рослину (r =0,853) та насінин в китиці (r =0,915).
Посилання
2. Craine E.B. et al. Nutritional quality of onobrychisviciifolia (Scop.) seeds: a potentially novel perennial pulse crop for human use. Legume Science. 2023. 5:e189. https://doi.org/10.1002/leg3.189
3. Elci S. et al. Sainfoin (Onobrychis spp.) Forage Crop for Anatolia. Deutsch-Turkische Agrarforschung. Ankara, 1995.
4. Guo S.B. et al. Impacts of mean climate and extreme climate indices on soybean yield and yield components in Northeast China. Science of The Total Environment. 2022. 838:156284. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.156284
5. Hussan S. et al. Study of variability and association analysis for various agro morphological traits in lentils (Lens culinaris M.). J. Pharmacogn Phytochem. 2018. Vol. 7. Issue 2. P. 2172–2175. DOI: 10.13140/RG.2.2.22074.11207
6. Kumar S. et al. Global lentil production constraints and strategies. SATSA Mukhapatra-Ann Techn. 2013. Vol. 17. P. 1–13.
7. Mahajan R.C., Wadikar P.B., Pole S.P., Dhuppe M.V. Variability, correlation, and path analysis studies in sorghum. Res J Agri Sci. 2011. Vol. 2. Issue 1. P. 101–103.
8. Mora-Ortiz M., Smith L.M.J. Onobrychis viciifolia: A comprehensive literature review of its history, etymology, taxonomy,genetics, agronomy and botany. Plant Genetic Resources: Characterization and Utilization. 2018. Vol. 16. P. 403–418. https://doi.org/10.1017/S1479262118000230
9. Ortiz-Bobea A. et al. Anthropogenic climate change has slowed global agricultural productivity growth. Nature Climate Change. 2021. Vol. 11. Issue 4. P. 306–312. https://doi.org/10.1038/s41558-021-01000-1
10. Radovic J. et al. Phenotyping diversity within a collection of sainfoin (Onobrychis sativa L.) populations. Symposium of the European Grassland Federation and the 33rd Meeting of the EUCARPIA Section Fodder Crops and Amenity Grasses, Zürich, Switzerland. 24–27 June 2019. Р. 400-402.
11. Samonte S.O.P.B., Wilson L.T., McClung A.M. Path analysesof yield and yield related traits of fifteen diverse ricegenotypes. Crop Science. 1998. Vol. 38. P. 1130-1136. https://doi.org/10.2135/cropsci1998.0011183X003800050004x
12. Smith L., Smith. Sainfoin as a resource for pollinators. Cotswold Grass Seeds Direct. 38-40. http://legumeplus.eu/news/sainfoin-growers-guide-now-available
13. Tadesse T., Leggesse T., Mulugeta B., Sefera G. Correlation and path coefficient analysis of yield and yield components in lentil (Lens culinaris Medik.) germplasm in the highlands of Bale, Ethiopia. International Journal of Biodiversity and Conservation. 2014. Vol. 6. Issue 1. P. 115-120. DOI: 10.5897/IJBC2013.0618
14. Wang Z. et al. Separating out the influence of climatic trend, fluctuations, and extreme events on crop yield: A case study in Hunan Province, China. ClimateDynamics. 2018. Vol. 51. P. 4469–4487. https://doi.org/10.1007/s00382-017-3831-6
15. Zhang H. et al. Stomatal movements are involved in elevated CO2-mitigated high temperature stress in tomato. Physiologia Plantarum. 2019. Vol. 165. P. 569–583. https://doi.org/10.1111/ppl.12752.
16. Голобородько С.П., Сахно Г.В. Еспарцет: Науковий огляд. Херсон. Айлант, 2013. 216 с.
17. Черенков А.В., Тарасенко О.А. Шляхи підвищення насіннєвої продуктивності еспарцету в умовах північної підзони Степу України. Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. 2005. № 23-24. С. 143-146.
