Ґрунтова ентомофауна агробіоценозу пшеничного поля в зоні Центрального Лісостепу України
Анотація
Мета статті – уточнення видового складу ґрунтових комах в агроценозі пшениці озимої Лісостепу України. Визначення домінуючих видів, їх кормову спеціалізацію. Здійснення аналізу стану популяцій та отримати інформацію про їх чисельність для складання прогнозу щодо потреби проведення хімічних захисних заходів. Методи та матеріали досліджень. Дослідження проводили протягом 2019-2024 років на посівах пшениці озимої, що були розміщені в Обухівському (2023-2024 р) та Білоцерківському районах Київської області. Дослідження проводили за загальноприйнятими в ентомології методиками: ґрунтові розкопки, огляд облікових майданчиків, косінням ентомологічним сачком, теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Під час дослідження ентомокомплексу поверхневого шару ґрунту пшеничного поля в невеликій кількості виявлені жуки із родин: чорнотілок (Tenebrionidae), довгоносиків (Curculionidae), чисельність яких була незначною. Серед лускокрилих (Lepidoptera) домінувала озима совка (Agrotis segetum Schiff. (родина Noctuidae), а також у зборах траплялись гусениці й інших підгризаючих совок. Вони завдавали незначної шкоди молодим рослинам. Їх щільність становила 1,3 екз./м2. На полях пшениці озимої виявлені пупарії та личинки пшеничної мухи Phorbia secures Tiensum., росткової мухи Delia platura (Migen.) та озимої мухи Leptochylemyia cоarctata F. (ряд Diptera, родина Anthomyidae). Частка представників всіх інших рядів комах була значно меншою і загалом складала 2%. Висновки. Ґрунтову ентомофауну агроценозу пшениці озимої складали багатоїдні комахи. Більшою мірою представники ряду твердокрилі (Coleoptera), лускокрилі (Lepidoptera) та двокрилі (Diptera). Серед твердокрилих шкідників в незначній кількості виявили личинок хлібної жужелиці малої Zabrus tenebriodes Goeze., личинок (Elateridae) коваликів (дротяників) та личинок (Scarabaeidae) пластинчастовусих, щільність яких відповідно становила 2,6 особин на м2 та 0,76 особин на м2, що не перевищує порогову. Серед лускокрилих (Lepidoptera) домінувала озима совка (Agrotis segetum Schiff. (родина Noctuidae), її личинки та інших підгризаючих совок завдавали незначної шкоди молодим рослинам. Їх щільність становила 1,3 екз./м2. В поодиноких пробах виявляли пупарії та личинок пшеничної мухи Phorbia secures Tiensum., росткової мухи Delia platura (Migen.), озимої мухи Leptochylemyia cоarctata F. (ряд Diptera, родина Anthomyidae). Серед корисних комах найбільшою за чисельністю відзначалась жужелиця волохата (Harpalus rufipes Deg). Хоча вона і живляться змішаною їжею, але пошкоджень рослин пшениці не відміченою. Також у незначній кількості виявлені стафілініди (Staphylinidae). Імаго і личинки сапрофіти, а деякі види є активними ентомофагами. Як свідчать результати досліджень, спалахів чисельності шкідливих видів ґрунтової ентомофауни у Лісостепу України на пшениці озимій не передбачається. Тому застосовувати хімічні заходи захисту посівів пшениці озимої, направлені на ґрунтових шкідників, найближчим часом не доцільно.
Посилання
2. Лісовий М.М., Овчинка В.В., Чайка В.С. Оцінка стану та екологічний аналіз біорізноманіття комах життєвої форми геобіонти в агроландшафтах Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2009. Вип. 51(3). С. 61–75.
3. Федоренко В.П., Покозій Й.Т., Круть М.В. Ентомологія. Київ: Фенікс, 2013. 344 с.
4. Козак Г.П. Шкідливий ентомокомплекс озимої пшениці в Лісостепу України в умовах змін клімату. Землеробство. Київ, 2005. Вип. 77. С. 65–72.
5. Мельничук М.Д., Григорюк І.П., Чайка В.М. Глобальні зміни клімату загроза біоресурсам України. Біоресурси планети: соціальні, біологічні, продовольчі та енергетичні проблеми. Київ, 2008. С. 42–57.
6. Сушко Д.Ю., Волошина Н.О. Вплив змін клімату на стан популяції та розвиток комах. «VinSmartEco»: Збірник матеріалів II міжнародної науково-практичної конференції, (м. Вінниця, 20-21 травня 2021). Вінниця: КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», 2021. С. 67–69.
7. Федоренко А.В. Домінантні шкідники зернових колосових культур з ряду твердокрилих та прогноз чисельності у 2024 р. Карантині захист рослин. 2024. № 1 (276). С. 23–27.
8. Федоренко В.П., Чайка В.М., Бакланова О.В. та ін. Потепління і фітосанітарний стан агроценозів України. Карантин і захист рослин. 2008. № 5. С. 2–5.
9. Борзих О.І., Чайка В.М., Федоренко А.В. та ін. Стан шкідливого ентомокомплексу в посівах пшениці озимої в України за умов зміни клімату. Карантин і захист рослин. 2022. № 4 (271). С. 10–14.
10. Жук О.І. Формування та продуктивність рослин пшениці озимої за несприятливих умов навколишнього середовища. Генетика і селекція в сучасному агрокомплексі: Матеріали Всеукраїнської науково-практ. конф. молодих вчених. Умань, 2021. С. 65–68.
11. Хаблак С. Програми інсектицидного захисту озимої пшениці від шкідників. Агроном. 2024. № 3. URL: https://www.agronom.com.ua/programyinsektytsydnogo-zahystu-ozymoyi-pshenytsi-vidshkidnykiv/
12. Жуков О.В., Пилипенко О.Ф., Кірієнко С.М. Основи ґрунтової зоології та біоіндикації. Дніпропетровськ ДНУ, 2002. URL: https://www.zoology.dp.ua/wp-content/downloads/zhukov/ZH_02_01.pdf
13. Ткачова С. Шкідники сходів озимих культур та захист від них. Пропозиція 2023. URL: https://propozitsiya.com/ua/shkidnyky-shodiv-ozymyh-kultur-ta-zahyst-vidnyh
14. Пучков А.В., Гаврилюк Н.М. Особливості формування карабідофауни (Carabidae) на перелогах та в агроценозі озимої пшениці Південного Лісостепу України. Захист і карантин рослин. 2011. 57. С. 170–179.
15. Бабич С.М. Хлібні туруни (Coleoptera, Carabidae) та захист озимих колосових на півдні України. Захист і карантин рослин. К., 2008. № 54. С 20.
16. Круть М. Як ефективно захисти посіви від дротяників і несправжніх дротяників. Пропозиція. 2008. URL: https://propozitsiya.com/ua/yak-efektivno-zahistiposivi-vid-drotyanikiv-i-nespravzhnih-drotyanikiv
17. Трибель С.О., Федоренко В.П., Лапа О.М. Совки. Найпоширеніші в Україні види. Київ, 2004. 72с.
18. Ниска І., Петренкова, В. Хлібні жуки – загроза врожаю зернових культур. Пропозиція. 2016. URL: https://propozitsiya.com/ua/hlibni-zhuky-zagrozavrozhayu-zernovyh-kultur
19. Катеринчук І. Хлібний жук-кузька. Пропозиція. № 6. 2020. https://propozitsiya.com/ua/hlibniy-zhuk-kuzka
20. Покозій Й.Т., Писаренко В.М., Довгань С.В. та ін. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: підручник / за ред. Й.Т. Покозія. Київ: Аграрна освіта, 2010. 223 с.
21. Трибель С.О., Стригун О.О. Оцінювання фітосанітарного стану посівів. Агроном. 2011 № 3. С. 58–60.
22. Практикум із сільськогосподарської ентомології: навчальний посібник / Літвінов Б.М., Євтушенко М.Д., Байдик Г.В., Сіроус Я.Л. Київ, 2009. 300 с.
