Фітопатологічний стан ґрунту та розвиток хвороб сої залежно від технології вирощування в умовах Північного Степу України

Анотація

Мета. Дослідити вплив технології вирощування сої на фітопатологічний стан ґрунту та розвиток хвороб культури в умовах Північного Степу України. Методи. Польові та лабораторні дослідження виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Результати. Вирощування сої за no-till технологією, залишення рослинних решток на поверхні ґрунту сприяло у всі роки досліджень зміні екологічних умов формування і розвитку мікроорганізмів у ґрунті. За результатами проведеного фітопатологічного аналізу зразків ґрунту, в середньому за роки досліджень, загальна кількість грибів становила від 79,5 до 94,4 тис. КУО/г ґрунту. Зростання чисельності всіх груп мікроорганізмів у ґрунті сприяло суттєвому природному біологічному контролю чисельності та прояву збудників хвороб сої. Найбільше рослини сої, незалежно від варіанту досліду, були уражені грибами Alternaria alternata, Peronospora manshurica та Fusarium oxysporum. У середньому за роки досліджень і по варіантам технології вирощування, дещо більше збудниками альтернаріозу та пероноспорозу уражувалися рослини сорту Фортеця – інтенсивність розвитку хвороб у фазі цвітіння – початок утворення бобів була вищою порівняно з сортом Беттіна відповідно на 15,6 та 5,4 відсоткових пунктів. При цьому, сорт Фортеця був дещо стійкішим до ураження збудником фузаріозного в’янення рослин – інтенсивність розвитку хвороби була меншою порівняно з сортом Беттіна на 5,3 відсоткових пунктів. Така ж тенденція спостерігалася і в період дозрівання насіння. Щодо варіанту технології вирощування сої, то слід зазначити, що кращі умови росту і розвитку рослин, які склалися в усі роки досліджень за технології no-till сприяли прояву більшої стійкості рослин до ураження збудниками хвороб. Висновки. У середньому за роки досліджень, загальна кількість грибів у зразках ґрунту дослідних ділянок становила від 79,5 до 94,4 тис. КУО/г ґрунту, з перевагою варіанту no-till технології. У середньому за роки досліджень, частка патогенних грибів у зразках ґрунту за даної технології вирощування склала 7,8 тис. КУО/г ґрунту, що менше за показники варіанту класичної технології вирощування сої на 66,4%. Дослідженнями визначено, що зростання чисельності всіх груп мікроорганізмів у ґрунті сприяло суттєвому природному біологічному контролю чисельності та прояву збудників хвороб сої. В середньому за роки досліджень і по фактору сорт, інтенсивність ураження рослин грибами Alternaria alternata, Peronospora manshurica та Fusarium oxysporum була нижчою залежно від фази росту і розвитку рослин відповідно на 1,7-20,6; 8,0-12,1 та 29,9-36,6 відсоткових пунктів порівняно із класичною технологією.