Вплив мікродобрива LF-соняшник на продуктивність гібридів соняшнику

А.В. Баган; С.М. Шакалій; Л.М. Головаш; І.А. Голуб-Маковецька; П.О. Малов

doi:10.32848/agrar.innov.2024.28.2

А.В. Баган Полтавський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0001-8851-5081
С.М. Шакалій Полтавський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-4568-1386
Л.М. Головаш Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-5486-8302
І.А. Голуб-Маковецька Полтавський державний аграрний університет https://orcid.org/0009-0003-4427-3799
П.О. Малов Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології Полтавського державного аграрного університету https://orcid.org/0009-0006-6509-7765

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.28.2

Ключові слова: позакореневе підживлення, тривалість періоду вегетації, біометричні показники рослин,елементи структури врожаю, урожайність

Анотація

Мета. Мета досліджень полягала у вивченні ефективності впливу мікродобрива LF-соняшник на біометричні показники рослин, елементи структури врожаюта рівень урожайності гібридів соняшнику.Методи. Використовували польові (дослідження тривалості вегетаційного періоду, біометричних показниківрослин та рівня урожайності), лабораторні (визначенняелементів структури врожаю) та статистичні (обробкарезультатів досліджень) методи. Об’єкт досліджень –два гібриди соняшнику різних груп стиглості компаніїТОВ «Сингента»: СИ Бельканто і СИ Арізона. Схемадосліду включала такі варіанти: без обробки (контроль);позакореневе підживлення у фазі 2-3 пари листків,позакореневе підживлення у фазі бутонізації, позакореневе підживлення у фазі 2-3 пари листків + бутонізації.Досліджували наступні показники – тривалість вегетаційного періоду, висоту рослини, діаметр стебла, кількістьлистків на рослині, площу листкової поверхні, діаметркошика, масу насіння з кошика, масу 1000 насінин, урожайність. Статистична обробка результатів дослідженьвключала проведення дисперсійного аналізу за допомогою програми «Statistiсa». Результати. За результатами досліджень виділеноваріант позакореневого підживлення у фазі 2-3 парилистків + бутонізації мікродобривом LF-соняшник.Даний варіант обробки перевищував контроль за проявом досліджуваних показників: за висотою рослин –на 4,5 %, за діаметром стебла – на 12,0 %, за кількістюлистків на рослині – на 15,0 %, за площею листковоїповерхні – на 12,4 %, за діаметром кошика – на 13,8 %,за масою насіння з кошика – на 6,7 %, за масою 1000насінин – на 7,3 %, за урожайністю – на 19,3 %.Висновки. Встановлено найбільший ефект впливумікродобрива LF-соняшник за комплексного застосування на прояв біометричних показників рослин,елементів структури врожаю та рівень урожайностісоняшнику. За рівнем формування досліджуванихпоказників виділено середньостиглий гібрид соняшникуСИ Арізона.

Посилання

1. Поляков О.І., Нікітенко О.В., Вахненко С.В. Формування продуктивності гібрида соняшнику каменяр в залежності від агроприйомів вирощування. Науково–технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. Запоріжжя, 2014. Випуск 21. C. 97-104.
2. Шакалій С.М., Юрченко С.О., Баган А.В., Шевченко В.В., Зароза А.О. Особливості росту та розвитку соняшника залежно від біопрепаратів. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2022. № 3. С. 11–17. DOI https://doi.org/10.31210/visnyk2022.03.01 URL: http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/handle/123456789/12566.
3. Ткаліч Ю.І. Вплив мікродобрив і стимуляторів росту рослин на продуктивність соняшнику у Північному Степу України. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. Запоріжжя, 2016.Випуск 23. С. 169-177.
4. Шакалій С.М., Баган А.В., Бараболя О.В. Продуктивність гібридів соняшнику залежно від густоти посіву та ширини міжрядь. Наукові доповіді НУБІП України : електронний журнал. 2019. № 5. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2019.05.003. URL: http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/handle/123456789/7051.
5. Олійні культури в Україні: навч. посіб. / М.М. Гаврилюк та ін. Київ : Основа, 2008. 420, с.
6. Козлова О.П., Домарацький Є.О., Домарацький О.О. Вплив рістрегулюючих речовин біологічного походження на формування надземної біомаси рослин соняшника. Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. Херсон, 2019. Вип.106. С. 43–52.
7. Гамаюнова В.В., Кудріна В.С. Формування продуктивності соняшнику під впливом позакореневих підживлень сучасними біопрепаратами в умовах Південного Степу України. Дніпровський державний аграрно-економічний університет. Agrology. Дніпро, 2020. No 4, Т. 3. С. 225‒231.
8. Добровольський А.В., Домарацький Є.О. Особливості реалізації стимулюючої дії комплексних препаратів рослинами соняшника на початкових етапах органогенезу. Аграрний вісник Причорномор’я. 2017. Вип. 84. С. 39–45.
9. Клименко І.І. Вплив регуляторів росту рослин і мікродобрива на урожайність насіння ліній та гібридів соняшнику. Селекція і насінництво. 2015. Вип. 107. С. 183–188
10. Ткаліч І.Д., Гирка А.Д., Бочевар О.В., Ткаліч Ю.І. Агротехнічні заходи підвищення урожайності насіння соняшника в умовах Степу України. Зернові культури. 2018. Т. 2, No 1. С. 44–52
11. Шевченко М.С., Лебідь Є.М. Оптимізація посівних площ соняшнику. Агрономічні закони та економічні пріоритети. Агроном. 2016. No 11. С. 23–26.
12. Пономаренко С.П. Біостимуляція в рослинництві – український прорив. Основи формування продуктивності сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування : зб. наук. праць УДАУ. Умань, 2008. С. 44–51.
13. Шевчук О.А., Кришталь О.О., Шевчук В.В. Екологічна безпека та перспективи застосування синтетичних регуляторів росту рослин. Вісник Вінницького політехнічного інституту. Вінниця, 2014. No 1 (112). С. 34–39.
14. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових досліджень в агрономії. К.: Дія, 2005. 288, с.