ВПЛИВ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ РОСЛИН НА СТРУКТУРУ УРОЖАЙНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗА ЇХ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Анотація

Мета – дослідити вплив систем захисту рослин на елементи продуктивність гібридів кукурудзи різних груп ФАО за їх вирощування в умовах зрошення півдня України. Методи. Дослідження проводили у 2017–2019 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН (нині Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН). Фактор А – гібриди кукурудзи різних групи ФАО: Степовий (ФАО 190), Скадовський (ФАО 290), Інгульський (ФАО 350), Чонгар (ФАО 420), Арабат (ФАО 430) селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Фактор В – система захисту: контроль, обробка водою; біологічна; хімічна; інтегрована. Технологія вирощування кукурудзи була загальноприйнятою для зрошуваних умов і відповідала вимогам технології виробництва кукурудзи для агроекологічних умов Степової зони України. Результати досліджень. Зростання показника «маса 1000 насінин» до 308 г зафіксували на ділянках з гібридом Арабат (ФАО 430) за інтегрованого захисту рослин. Його зменшення в 1,6 рази (до 187 г) проявилось у гібриду Степовий (ФАО 180), який вирощували без захисту рослин. Середню величину маси 1000 зерен (246, 252 г) мав біологічний та хімічний захист рослин, причому різниця між ними була несуттєвою – лише 2,4%. Мінімальним даний показник крупності зерна виявився на ділянках без захисту рослин (контроль), де він дорівнював 235 г. Найбільшої величини маса 1000 зерен сягнула за інтегрованого захисту рослин – 264 г, що перевищувало контроль на 12,3%, а варіанти з біологічним і хімічним захистом рослин на 7,3 та 4,8%, відповідно. Дотримання інтегрованого захисту рослин з пізньостиглим гібридом Арабат (ФАО 430) призвело до суттєвого зростання врожайності зерна порівняно з необробленим контролем на 33,8% (до 11,12 т/га). Встановлено, що серед досліджуваних у польових дослідах гібридів кукурудзи при зрошенні, в середньому по фактору А найбільш високу врожайність (9,50–10,31 т/га) формують гібриди середньопізньої та пізньої групи Чонгар (ФАО 420), Арабат (ФАО 430). Висновки. Кількість зерен на одному качані максимальної величини була у гібриду Арабат (ФАО 430) – 597 шт. за інтегрованого захисту рослин, а у ранньостиглого гібриду Степовий (ФАО 180) без захисту рослин спостерігали її суттєве зменшення на 48,3%. Маса 1000 зерен збільшилась до 308 г у варіанті з гібридом Арабат (ФАО 430) за інтегрованого захисту рослин, а за вирощування гібриду Степовий (ФАО 180) без захисту рослин відзначили її падіння в 1,6 рази (до 187 г). У середньому за роки проведення досліджень встановлено, що гібриди ранньої, середньоранньої і середньої груп стиглості, забезпечували максимальну врожайність зерна за дотримання інтегрованого захисту рослин. По окремих гібридах Степовий (ФАО 180), Скадовський (ФАО 290) використання біологічного захисту рослин істотно підвищувало урожайність зерна на 7,9–14,3%. Середньостиглий гібрид Інгульський (ФАО 350) також суттєво підвищив урожайність зерна на 2,66 т/га з дотриманням інтегрованого захисту рослин при порівнянні його з гібридом Степовий (ФАО 180). Стосовно гібриду Чонгар (ФАО 420), то в середньому за роки досліджень, урожайність зерна у контрольному варіанті та при біологічному захисті, практично була однаковою і становила 9,05 та 9,33 т/га відповідно. Максимальну врожайність зерна на рівні 9,50–10,31 т/га сформували середньопізні гібриди Чонгар (ФАО 420) та Арабат (ФАО 430).