УРОЖАЙНІСТЬ ГІБРИДІВ (ZEA MAYS L.) РІЗНИХ ФАО ТА ГРУП СТИГЛОСТІ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ ВИСІВУ ТА ВОЛОГОСТІ ЗЕРНА
Анотація
Мета дослідження – визначити вплив норми висіву та вологості зерна перед збиранням гібридів кукурудзи (Zea mays L.) на врожайність в умовах лівобережного Лісостепу України. Матеріали та методика досліджень. Дослід закладено у лівобережному Лісостепу України (Полтавська область, с. Яроші Глобинського району), 2021-2023 рр., на зрошенні. Об’єктом досліджень слугували фактична врожайність та вологість зерна кукурудзи; предметом – гібриди кукурудзи зарубіжної селекції (‘ДКС4897ʼ, ‘ДКС5206ʼ, ‘ДКС4391ʼ, ‘ДКС4115ʼ, ‘ДКС4098ʼ, ‘ДКС4712ʼ, ‘ДКС4598ʼ, ‘ДКС4351ʼ). Вивчали густоту стояння рослин: 80, 85, 90; 95 тис. шт./га. Попередник – кукурудза. Результати. За результатами досліджень, гібриди ‘ДКС4897ʼ та ‘ДКС5206ʼ відрізнялися максимальною врожайністю за норми висіву зерна 90 тис. шт/га, відповідно, 16,3 та 16,38 т/га. За норми висіву 95 тис. шт/га, середній показник врожайності гібридів ‘ДКС4897ʼ та ‘ДКС 5206ʼ зменшився на 0,69-0,38 т/га в порівннянні з нормою висіву 90 тис. шт/га. В той же час, у гібридів ‘ДКС4115ʼ, ‘ДКС4098ʼ, ‘ДКС4712ʼ середній показник врожайності, в порівннянні з нормою висіву 90 тис. шт/га, підвищився на 0,3-0,73 т/га. За норми сівби 90 тис. шт/га, відмічено коливання показника вологості зерна. Мінімальні показники (14,4-14,9%) вологості зерна були у гібридів ‘ДКС4391ʼ, ‘ДКС4098ʼ, ‘ДКС4598ʼ, ‘ДКС4351ʼ. З підвищенням норми сівби до 95 тис. шт/га, у всіх гібридів відповідно підвищувалася й вологість зерна. Висновки. Аналіз врожайності, дозволив визначити найкращі показники, які сформували гібриди кукурудзи: ‘ДКС4897ʼ (середньопізній, ФАО 380) – за норми сівби 90 та 80 тис. шт/га (16,30 т/га); ‘ДКС5206ʼ (пізній, ФАО 420) – за норми сівби 90 та 95 тис. шт/га (16,38 т/га). За норми висіву 80 та 85 тисяч шт/га, ці гібриди здатні формувати урожайність в діапазоні 15-16 т/га. Варіанти з густотою рослин 85 тис. шт./га з рівнем детермінації ознак наближалася до моделі прийнятної якості (від 40,0 до 49,0%): на 28,5% (2021 рік), 45,55% (2022 рік), та 20,47% (2023 рік).
Посилання
2. Дзюбецький Б. В., Черчель В. Ю. Урожайність зерна скоростиглих гібридів кукурудзи різних сортозмін. Вісник агарної науки. 2017. №. 8. С. 19–23. : doi:10.31073/agrovisnyk201708-03
3. da Silva E.E., Baio F.H.R., Kolling D.F. et al. Variablerate in corn sowing for maximizing grain yield. Scientific Reports, 2021. Vol. 11, Iss. 1. doi: 10.1038/ s41598-021-92238-4
4. Марченко Т. Ю., Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Хоменко Т. М. Мінливість складових елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості за умов зрошення. Plant Varieties Studying and protection. 2019. Т.15, №3. С. 279–287. doi:10.21498/2518-1017.15.3.2019.181093.
5. Haarhoff S. J., Swanepoel P. A. Plant Population and Row Spacing Affects Growth and Yield of Rainfed Maize in Semi-arid Environments. Frontiers in Plant Science. 2022. Vol. 138, 761121. doi:10.3389/fpls.2022. 761121
6. Каленська С. М., Таран В. Г., Данилів П. O. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 42–49. URL: https://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/ archives/101_2018/9.pdf
7. Hryhoriv Y., Nechyporenko V., Butenko A. Et. all. Economic efficiency of sweet corn growing with nutrition optimization. Agraarteadus. 2022. Vol.33, Iss.1, 81–87. doi:10.15159/jas.22.07
8. Бомба М., Дудар І., Литвин О. та ін. Густота посіву як вирішальний чинник формування врожаю зерна кукурудзи. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія: Агрономія. 2014. № 18. С. 170–173. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnau_act_2014_18_33
9. Дудка М. І., Якунін О. П. Формування врожайності зерна кукурудзи залежно від способу сівби та густоти стояння рослин в північному Степу України. Зернові культури. 2023. Том 7. № 1. С. 76–84. doi:10.31867/2523-4544/0261
10. Лавриненко Ю. О., Марченко Т. Ю., Забара П. П. Моделі гібридів кукурудзи ФАО 150-490 для умов зрошення. Аграрні інновації. 2020. № 2. С. 113–119. doi: 10.32848/agrar.innov.2020.2.18
11. Любич В. В. Формування продуктивності різних гібридів кукурудзи. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2020. Вип.97, Ч.1. С. 32–44. doi: 10.31395/2415-8240-2020-97-1-32-44
12. Вожегова Р. А., Влащук А. Н., Дробит А. С. Продуктивність та економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах зрошення. Вісник аграрної науки. 2018. № 7 (784). С. 18–25. doi: 10.31073/agrovisnyk201807-03
13. Chauhdary J. N., Li H., Javaid M. et. al. Evaluating corn production under different plant spacings through integrated modeling approach and simulating its future response under climate change scenarios. Agricultural Water Management. 2024, 108691. doi: 10.1016/j. agwat.2024.108691
14. Tolimir M., Gajic B., Kresovic B. et. al. Impact of deficit irrigation and planting density on grain yield and water productivity of maize grown under temperate continental climatic conditions. Agricultural Water Management. 2024. Vol. 302. doi:10.1016/j.agwat.2024.109009
15. Андрієнко О. О., Васильковська К. В., Андрієнко А. Л. Реакція гібридів кукурудзи на зміну густоти стояння рослин у північному Степу України. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2020. Вип. 96, Ч.1. С. 635–651. doi: 10.31395/2415-8240-2020-96-1-635-651
16. Базиленко Є. О., Марченко Т. Ю. Біометричні показники інноваційних гібридів кукурудзи різних груп ФАО за різних строків сівби в умовах північного Степу України. Аграрні інновації. 2024. № 24. С. 15–23. doi:10.32848/agrar.innov.2024.24.2
17. Пащенко Ю. М., Пащенко Н. О., Лобко Т. К. Строки сівби і густота стояння рослин гібридів кукурудзи в посушливому степу. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. 2016. №2(40). С. 14–18.
18. Mostipan M. I., Vasylkovska K. V., Andriyenko O. O., Reznichenko V. P. Modern aspects of tilled crops productivity forecasting. INMATEH – Agricultural Engineering. 2017. № 53 (3). Р. 35–40. URL: https://inmateh.eu/ volumes/pdfs/26.pdf
19. Boiko P., Kovalenko N., Yurkevych Y. The efficiency of maize production under the conditions of climate change in Ukraine: the use of highly productive hybrids and scientific technologies with elements of biologization. Bulgarian Journal of Agricultural Science. 2024. Vol. 30, Iss. 4, 739–746 URL : https://www.webofscience.com/ wos/woscc/full-record/WOS:001300087300023
20. Кулик М. І., Білявська Л. Г., Сиплива Н. О., Улізко П. М., Гайдай А. О. Мінливість елементів індивідуальної продуктивності та врожайності зерна гібридів кукурудзи. Аграрні інновації. 2022. Вип. 15. С. 111–119. doi: 10.32848/agrar.innov.2022.15.17
21. Zarei B., Kahrizi D., Aboughadareh A. P., Sadeghi F. Correlation and path coefficient analysis for determining interrelationships among grain yield and related characters in corn hybrids (Zea mays L.). Іnt. J. Agric. Crop Sci. 2012. Vol. 4, Iss. 20. Р. 1519–1522. doi: IJACS/2012/4-20/1519-1522
22. Barabolia O., Kosenko I. The impact of sowing time on corn yield capacity. Scientific Progress & Innovations, 2024. 27(1), 41–46. doi:10.31210/spi2024.27.01.07
23. Фурманець O. A., Фурман В. М., Мороз О. С. та ін. Особливості формування продуктивності нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості на дерново-підзолистих ґрунтах. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering. 2023. №1(101). С. 206–222. doi: 10.31713/vs1202314
24. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2024 рік. URL: https://minagro. gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin
25. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (зрошуване землеробство). Херсон: Грінь Д. С., 2014. 448 с.
26. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / Під ред. В. В. Волкодава. К., 2001. Вип. ІІ. 81 с.
27. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні / за ред. С. О. Ткачик. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2016. 82 с.
28. Лебідь Є.М., Циков В.С., Пащенко Ю.М. Методика проведення польових дослідів з кукурудзою. Дніпропетровськ, 2008. 27 с.
29. Вожегова Р.А., Лавриненко Ю.О., Марченко Т.Ю., Пілярська О.О., Скакун В.М. Удосконалення елементів агротехніки вирощування нових гібридів кукурудзи в умовах центрального Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2023. № 11 (848). С. 5–10. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202311-01 30. Вожегова Р. А., Дробіт О. С., Шебанін В. С., Дробітько А. В., Вирощування гібридів кукурудзи інтенсивного типу в умовах змін клімату за зро- шення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (ІІ). С. 29–43. DOI: 10.32636/01308521.2020-(67)-2-2
31. Marchenko T., Skakun V., Lavrynenko Yu., Zavalnyuk О., Skakun Ye. Biometric parameters and yield of maize hybrids in dependence on agricultural technology elements. Scientific Horizons. 2023. 26(11), 90–99. https://doi.org/10.48077/scihor11.2023.90
32. Глупак З. І., Бутенко А. О. Урожайність гібридів кукурудзи на зерно залежно від групи стиглості та густоти стояння в умовах Лісостепу України. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2022. 2. 5–10. doi: 10.32782/2310-0478-2022- 2-5-10.
33. Міщенко О. В., Гангур В. В., Даніленко Є. В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи залежно від густоти рослин в умовах Лівобережного Лісостепу. Scientific Progress & Innovations. 2024. № 27 (2). С. 16–21. doi: 10.31210/spi2024.27.02.03
34. Жемела Г.П., Бараболя О.В., Ляшенко В.В., Ляшенко Є.С., Подоляк В.А. Формування зернової продуктивності гібридів кукурудзи залежно від норми висіву. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. 1(100). 97–105. doi: 10.31210/ visnyk2021.01.11