ТРАНСГРЕСІЇ ЗА ПРОДУКТИВНОЮ КУЩИСТІСТЮ У ПОПУЛЯЦІЙ F2 І F3 ПРИ СХРЕЩУВАННІ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ РІЗНИХ ЕКОТИПІВ

  • М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ Білоцерківський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-6078-3209
  • С.В. ЗІНЧЕНКО Білоцерківський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-5871-9718
  • М.О. САМОЙЛИК Білоцерківський національний аграрний університет
  • Г.Л. УСТИНОВА Білоцерківський національний аграрний університет
  • О.О. ФІЛІЦЬКА Білоцерківський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0003-1544-0845
Ключові слова: пшениця м’яка озима, батьківські форми, популяції, ступінь трансгресії, частота трансгресії, продуктивна кущистість.

Анотація

Мета досліджень – встановлення трансгресивної мінливості в популяціях F2 і F3, створених схрещуванням сортів пшениці м’якої озимої різних екотипів. Методи. В 2022–2023 р. на базі дослідного поля навчально виробничого центру Білоцерківського НАУ досліджували сорти пшениці м’якої озимої, які належать до різних екотипів та створені на їх основі популяції: Варвік / Царівна, Варвік / Либідь, Богемія / Либідь, Вебстер / Царівна, Колос Миронівщини / Царівна, Мирлена / Царівна, Мирлена / Либідь, Дріада 1 / Перлина лісостепу, Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. За використання програм Excel 2019 та «Statistica», версія 12.0 проводили статистичну обробку отриманих біометричних даних. Ступінь та частоту позитивних трансгресій визначали за загальноприйнятою методикою. Результати. У 2022 р. вищеплення трансгресивних форм за продуктивною кущистістю встановили у восьми з 10 популяцій F2 пшениці м’якої озимої. Високі показники відмічені в популяцій Мирлена / Царівна (Тс = 75,0%; Тч = 12,4%), Колос Миронівщини / Царівна (Тс = 50,0%; Тч = 12,0%), Служниця одеська / Либідь (Тс = 50,0%; Тч = 11,2%), Вебстер / Царівна (Тс = 50,0%; Тч = 9,6%). В умовах 2023 р. позитивне трансгресивне розщеплення встановили у трьох з 10 досліджуваних популяцій F3 з визначеним ступенем трансгресії (20%) і частотою рекомбінантів від 2,2 до 6,0% відповідно. Висновки. 1. Залучення до гібридизації сортів різних екотипів сприяє формотворенню в популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої з можливістю добору господарсько-цінних рекомбінантів з високими показниками продуктивної кущистості. 2. Виділені популяції з позитивними трансгресіями як в другому так і третьому поколінні, а саме: Варвік / Царівна, Мирлена / Царівна, Служниця одеська / Царівна.

Посилання

1. Улинець В. З., Мелешко А. О. Адаптивні і продуктивні моделі сортів озимої пшениці степових регіонів України. Посібник українського хлібороба. 2012. Т. 2. С. 190–193.
2. Базалій В. В. Принципи адаптивної селекції озимої пшениці. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. 2001. Т. 2. С. 466–480.
3. Чепур Г. Т., Гуменюк О. В., Харченко М. В. Потенціал зразків пшениці озимої світового генофонду за тривалістю вегетаційного періоду. Науково-технічний бюлетень Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла. 2010. № 10. С. 31–39.
4. Базалій В. В., Бабенко С. М., Лавриненко Ю. О., Плоткін С. Я., Бойчук І. В. Селекційна цінність нових сортів озимої пшениці сербської селекції за параметрами адаптивності врожайності зерна при різних умовах вирощування. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2010. № 8. С. 94–98.
5. Shcherbakova Y. U. Inheritance of economically valuable characteristics in intervarious hybrids of wheat in soft winter under forest steppe. Norwegian Journal of Development of the International Science. 2021. № 55 (2). P. 16–20.
6. Мазур О. В., Мазур О. В., Лозінський М. В. Селекція та насінництво польових культур: навч. посіб. Вінниця: ТВОРИ, 2020. 348 с.
7. Самойлик М. О., Лозінський М. В. Успадкування довжини головного колоса гібридами пшениці м’якої озимої отриманих за схрещування різних екотипів. Аграрні інновації. 2023. № 21. С. 188–195. https://doi. org/10.32848/agrar.innov.2023.21.28
8. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Т. 16. С. 92–96.
9. Собко М. Г., Глупак З. І., Крючко Л. В., Бутенко А. О. Формування врожайності та якості зерна сучасних сортів пшениці озимої різних за географічним походженням. Аграрні інновації. 2022. № 12. С. 60–69
10. Орлюк А. П. Теоретичні основи селекції рослин. Херсон: Айлант, 2008. 517 с
11. Rieseberg L. H., Archer M. A., Wayne R. K. Transgressive segregation, adaptation and speciation. Heredity. 1999. No. 83. P. 363–372. DOI: 10.1038/sj.hdy.68861707.
12. Mackay I. J., Cockram J., Howell P., Powell W. Understanding the classics: the unifying concepts of transgressive segregation, inbreeding depression and heterosis and their central relevance for crop breeding. Plant Biotechnology Journal. 2021. Vol. 19, Is. 1. P. 26–34. DOI: 10.1111/pbi.134818.
13. Осьмачко О. М., Власенко В. А. Трансгресивна мінливість стійкості проти септоріозу гібридів пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу. Селекційно- генетична наука і освіта (Парієві читання): матеріали VI Міжнародної наукової конференції (м. Умань, 15–17 березня 2017 р.). [Редкол.: О. О. Непочатенко (відп. ред.) та ін.]. Умань, 2017. C. 192–196.
14. Лозінська Т. Успадкування та трансгресивна мінливість маси зерна колоса у F1 і F 2 пшениці ярої. ΛΌГOΣ. Мистецтво наукової думки. 2019. No 4. С. 129– 131.1
15. Самойлик М. О., Лозінський М. В. Особливості успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в популяцій F2 маси зерна з головного колоса за схрещування пшениці м’якої озимої різних екотипів. Аграрні інновації. 2023. № 22. С. 154–161
16. Базалій В. В., Бойчук І. В. Трансгресивна мінливість гібридів пшениці м’якої озимої і її використання в селекції. Таврійський науковий вісник. 2012. Вип. 78. С. 3–8.
17. Хоменко С. О., Федоренко М. В. Трансгресивна мінливість ознак продуктивності гібридів другого покоління пшениці твердої ярої. Селекція і насінництво. Харків, 2015. Вип. 107. С. 97–105.
18. Lozinskiy M., Burdenyuk-Tarasevych L., Grabovskyi M., Lozinska T., Sabadyn V., Sidorova I., Panchenko T., Fedoruk Y., Kumanska Y. Evaluation of selected soft winter wheat lines for main ear grain weight. Agronomy Research. 2021. Vol. 19, Is. 2. P. 540–551. DOI: 10.15159/ar.21.071.
19. Коломієць Л. А. Використання вихідного матеріалу в селекції озимої пшениці на підвищення її адаптивного потенціалу в умовах Лісостепу України. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання”. Оброшино, 2005. – С. 124–125.
20. Литвиненко М. А. Реалізація потенціалу пшеничного поля. Насінництво. 2011. № 6. С. 1–7.
21. Базалій В. В. Характер мінливості кількісних ознак озимої пшениці різних поколінь. Таврійський науковий вісник. 2000. Вип. 15. С. 7–10.
22. Лозінський М. В., Філіцька О. О., Устинова Г. Л., Зінченко С. В., Самойлик М. О., Трансгресивна мінливість кількості зерен головного колоса у популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої. Аграрні інновації. 2024. № 24. С. 189– 195.
23. Шуль Д., Савчук О., Грицевич Ю., Орловська О. Оптимізація строків посіву озимої пшениці в умовах Холодного Поділля. Вісник Львівського національного університету. Агрономія, 2010. № 14 (1), С. 117–121.
24. Ткачик С. О., Лещук Н. В., Присяжнюк О. І. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина. Український інститут експертизи сортів рослин. 4-те вид. Вінниця, 2016. – 120 с.
25. Опря А. Т., Дорогань-Писаренко Л. О., Єгорова О. В., Кононенко Ж. А. Статистика: навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2014. 536 с.
26. Васильківський С. П., Кочмарський В. С. Селекція і насінництво польових культур. Миронівка: ПрАТ «Миронівська друкарня», 2016. 376 с.
Опубліковано
2024-10-30
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО