ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БАВОВНИКОВОЇ СОВКИ HELICOVERPA ARMIGERA HB. (LEPIDOPTERA: NOCTUIDAE) НА СОНЯШНИКУ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Анотація
Мета статті – уточнення особливостей розвитку бавовникової совки (Helicoverpa armigera Hb.) у посівах соняшнику в умовах Лісостепу України. Це дасть змогу більш ефективно планувати та проводити заходи захисту культури від цього фітофага, що є актуальним. Методи. Польові дослідження було здійснено за загальноприйнятими методиками впродовж 2021–2024 років в умовах Бориспільського району Київської області на посівах соняшнику. Впродовж періоду вегетації проводили фенологічні спостереження, обліки та оцінку пошкоджень рослин культури, постійний моніторинг льоту імаго бавовникової совки за допомогою феромонних пасток та коритець з шумуючою мелясою. Здійснювали вимірювання ентомологічного матеріалу для визначення віку гусениць. Результати. Внаслідок підвищених температур повітря, порівняно з багаторічною нормою, у 2024 році накопичення суми ефективних температур більше 12 °C сягнуло 1160 °C вже на кінець серпня, що за строками практично на 1 місяць випереджало попередній рік. У 2023 р. на кінець вересня СЕТ > 12 °C сягала 1157 °C, перевищивши відповідний показник 2021 р. (1078,6 °C) та 2022 р. (974,4 °C). Досліджено особливості розвитку бавовникової совки у посівах соняшнику в умовах Лісостепу України. Виліт імаго першої генерації та початок відкладання яєць припадали на ІІІ‑ю декаду травня. Розвиток гусениць відбувався з кінця травня до ІІІ декади червня – І декади липня. Їх заляльковування припадало на кінець червня – І декаду липня, до початку або співпадаючи з початком цвітіння соняшнику. Виліт імаго другої генерації відбувався у ІІІ декаді липня. Масове відкладання яєць та виліт понад 50 % популяції метеликів припадали на середину липня – початок серпня, що співпадало з фазою цвітіння – дозрівання соняшнику. Уточнено строки розвитку гусениць другої генерації, які припадали на кінець липня – І‑ІІІ декади серпня. Гусениці старших та молодших віків зустрічалися одночасно при обліках. Їх заляльковування відбувалося у ІІ декаді серпня – І декаді вересня, співпадаючи з фазою дозрівання насіння – повного дозрівання соняшнику. Через спекотні умови 2024 р. відбувалося зміщення строків появи окремих стадій розвитку фітофага до ранніх. Уточнення суми ефективних температур, необхідних для різних стадій розвитку шкідника, дасть змогу прогнозувати строки появи окремих стадій розвитку бавовникової совки та планувати проведення заходів захисту від цього шкідника в польових умовах. Висновки. У 2021–2023 рр. виліт імаго бавовникової совки першої генерації відбувався у ІІІ декаді травня (СЕТ>12 °C=83,5–88,1 °C). Масове відкладання яєць та виліт понад 50% популяції метеликів припадали на І-ІІ декади червня (СЕТ>12 °C= 174,3–178,7 °C), що співпадало з фазою 6–8 пар справжніх листків соняшнику. Виліт перших імаго фітофага другої генерації відбувався у ІІІ декаді липня 2021–2023 рр. (СЕТ>12 °C=587,3-617,8 °C). Масове відкладання яєць та виліт понад 50% популяції метеликів припадали на початок серпня (СЕТ>12 °C=680,3-703,6 °C), що співпадало з фазою дозрівання соняшнику. Через спекотні умови 2024 р. спостерігалося зміщення строків появи окремих стадій розвитку фітофага до ранніх. При цьому різниця у строках, порівняно з 2021–2023 рр. складала від 6 діб до 2-х тижнів. Накопичення СЕТ>12 °C на рівні 1120–1160 °C у 2023–2024 рр. було достатнім для появи з лялечок метеликів третьої генерації та їх наступного льоту.
Посилання
3. Клечковський Ю. Е., Глушкова С. О., Могилюк Н. Т., Ігнатьєва О. В. Шкідливість популяції бавовникової совки та мікробіоконтроль її чисельності на посівах томатів. Агробіологія. 2017. №1. С. 141–146.
4. Доля М. М., Фокін А. В., Варченко Т. П., Мороз С. Ю. Трофічні зв'язки бавовникової совки за сучасних технологій вирощування соняшнику та кукурудзи в лісостепу України. Наукові доповіді НУБіП України. № 5 (75), 2018. 12 с.
5. Jallow M. F. A., Matsumura M. Influence of temperature on the rate of development of Helicoverpa armigera (Hübner) (Lepidoptera: Noctuidae). Appl. Entomol. Zool. 2001. No 36(4). P. 427–430.
6. Байдик Г. В. Бавовникова совка – багатоїдний шкідник сільськогосподарських культур. 2016. URL: https://www.syngenta.ua/news/sonyashnik/bavovnikovasovka- bagatoyidniy-shkidnik-silskogospodarskih-kultur.
7. Chen C., Xia Q., Fu S., Wu X., Xue F. Effect of photoperiod and temperature on the intensity of pupal diapause in the cotton bollworm, Helicoverpa armigera (Lepidoptera: Noctuidae). Bulletin of Entomological Research. 2014. Vol. 104. Issue 1. P. 12–18 URL: https://doi.org/10.1017/S0007485313000266.
8. Kurban A., Yoshida H., Izumi Y., Sonoda S., Tsumuki H. Pupal diapause of Helicoverpa armigera (Lepidoptera: Noctuidae): sensitive stage for thermal induction in the Okayama (western Japan) population. Bulletin of Entomological Research. 2007. Vol. 97. Issue 3. P. 219–223 URL: https://doi. org/10.1017/S0007485307004956
9. Shimizu K., Shimizu K., Fujisaki K. Timing of diapause induction and overwintering success in the cotton bollworm Helicoverpa armigera (Hb.) (Lepidoptera: Noctuidae) under outdoor conditions in temperate Japan. Applied Entomology and Zoology. 2006. Vol. 41. Issue 1. P. 151–159. URL: https://doi. org/10.1303/aez.2006.151
10. Федоренко В. П. Стратегія і тактика захисту рослин. Стратегія. Монографія. Київ: Альфа-Стевія. 2012. Том 1. 500 с.
11. Хаблак С., Аракелян О. Моніторинг лускокрилих шкідників світловими пастками на полях агрохолдингу A.G.R. Group. 2021. URL: https://superagronom. com/blog/840-monitoring-luskokrilih-shkidnikivsvitlovimi- pastkami-na-polyah-agroholdingu-agr-group.
12. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: підручник / Покозій Й. Т., Писаренко В. М., Довгань С. В. Доля М. М., Писаренко П. В., Мамчур Р. М., Бондарєва Л. М., Пасічник Л. П. Київ: Аграрна освіта, 2010. 223 с.
13. Білявська Л. Г., Білявський Ю. В., Кулик М. І. Бавовникова совка (Helicoverpa аrmigera Hbn.): особливості розвитку, поширення та шкідливість. Scientific Progress & Innovations. 2023. No 26(1). 37–42. URL: https://doi.org/10.31210/spi2023.26.01.06
14. Методики випробування і застосування пестицидів / Трибель C. O., Сігарьова Д. Д., Секун М. П., Іващенко О. О. та ін. Київ: Світ. 2001. 448 с.
15. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур / Довгань С.В., Доля М.М., Борзих О.І., Мороз М.С., Ющенко Л.П. Київ: Агроосвіта. 2014. 17–18 с.
16. Winter Jr., William D. Basic Techniques for Observing and Studying Moths and Butterflies. Lepidopterists’ Society Memoir. 2000. No 5. P. 190.
17. Meladze M. & Meladze G. Climate change: A trend of increasingly frequent droughts in Kakheti Region (East Georgia). Annals of Agrarian Science. 2017. No 15 (1): 96–102. URL: https://doi.org/10.1016/j. aasci.2017.02.011.
18. Stoyanova A. & Georgiev M. Hydrothermic coefficients of common wheat. Proceedings of Conference “Genetica, fiziologia şi ameliorarea plantelor”. Ediția a VI-a, Chişinău, Moldova. October 23–24. 2017. P. 87–90.
19. Ярошенко Л.М., Філатова Н.К., Абашин Е.Г. Бавовникова совка Helicoverpa armigera (Hübner, 1808) на амброзії полинолистій. Карантин і захист рослин. 2013. № 6. С. 24–25. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Kizr_2013_6_10
