ОСОБЛИВОСТІ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ
Анотація
Мета – встановити вплив строків сівби на фотосинтетичні показники інноваційних гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Північного Степу України. Методи та матеріали дослідження. Польові дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. на території ФГ «Світлана» Єланецького району Миколаївської області. Фактор А – строк сівби, дата: 15.04, 25.04, 05.05, 15.05. Фактор В – різні за групами ФАО гібриди кукурудзи селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН: Степовий (ФАО 190), Олешківський (ФАО 280), Тронка (ФАО 380), Гілея (ФАО 420). Результати. Визначено вплив генотипу, строків сівби, флуктуації погодних умов на площу листкової поверхні посіву гібридів кукурудзи різних груп ФАО та на їх фотосинтетичний потенціал. Встановлена кореляція між цими ознаками та урожайністю зерна. Встановлено, що площа листкової поверхні посіву кукурудзи залежить від групи ФАО, строків сівби та погодних умов року. Коефіцієнт кореляції між площею листкової поверхні рослин у фазу цвітіння та урожайністю зерна гібридів становив 0,167...0,392. Найбільший коефіцієнт кореляції встановлено за строку сівби 25 квітня, що свідчить про можливості підвищення урожайності зерна гібридів кукурудзи агротехнічними заходами спрямованими на зростання листкової поверхні. Встановлена кореляція між площею листкової поверхні та урожайністю зерна і за інших строків сівби. Проте, кореляція слабка і пов’язана з екстраполяцією всієї групи гібридів в якій значною мірою впливу становлять гібриди з високою посухостійкістю (Степовий, Олешківський). Висновки. Пізні строки сівби (15 травня) призводять до істотного зменшення фотосинтетичного потенціалу у гібридів ФАО 380…420. Між фотосинтетичним потенціалом посіву і врожайністю зерна гібридів існує додатний кореляційний зв'язок слабкої сили за строків сівби від 15 квітня до 5 травня. За пізніх строків сівби (15 травня) встановлена від’ємна кореляція між фотосинтетичним потенціалом та урожайністю зерна. Існує можливість підвищення урожайності за збільшення фотосинтетичного потенціалу, проте, за відповідної адаптивної технології, що передбачає оптимальні строки сівби з включенням посухостійких гібридів ФАО 190…290.
Посилання
2. Костюкєвич Т. К., Толмачова А. В., Бортник М. І. Альтернативні джерела енергії у підвищенні енергоефективності та енергонезалежності сільських територій : колективна монографія / за ред. І. О. Яснолоб, Т. О. Чайки, О. О. Горба. Полтава : Астрая, 2019. С. 94–101.
3. Томашук О. В., Каменщук Б. Д. Фотосинтетична продуктивність посівів кукурудзи під впливом різних систем землеробства в умовах Лісостепу правобережного. Таврійський науковий вісник. 2018. № 100. Т. 2. С. 91–97.
4. Паламарчук В. Д., Соломон А. М. Дослідження формування площі асиміляційної поверхні у кукурудзи залежно від позакореневих підживлень. Корми і кормовиробництво. 2021. № 92. С. 82–94. https://doi. org/10.31073/kormovyrobnytstvo202192-08.
5. Заєць С. О., Кисіль Л. Б. Формування фотосинтетичної продуктивності сортів ячменю озимого (Hordeum vulgare L.) залежно від строків сівби та регуляторів росту в умовах зрошення. Біоресурси і природокористування. 2019. № 1–2(11). С. 89–97. https://doi. org/10.30525/978-9934-588-73-0/1.10.
6. Буйна О.І., Буйний О.В., Рогач В.В., Курʼята В. Г. Вплив регуляторів росту рослин з протилежним напрямком дії на морфогенез, листковий апарат та продуктивність томатів. Таврійський науковий вісник. 2018. № 1(100). С. 14–24.
7. Рудник-Іващенко О. І. Продуктивність фотосинтезу у рослин проса за фазами його розвитку на різних фонах мінерального життя. Наукові доповіді НУБіП. 2009. № 3(15). С. 110.
8. Піда С.В., Тригуб О.В., Григорюк І.П. Дія бактеріальних препаратів та регуляторів росту рослин на фотосинтетичний апарат люпину білого (Lupinus albus L.). Біоресурси і природокористування. 2014. №1–2(6). С. 12–18.
9. Навій В.М., Кучменко О.Б., Терещенко О.О. Вплив біопрепарату Поліміксобактерин та імунопротектора БАІ-СІ на вміст фотосинтетичних пігментів і урожайність кукурудзи. Збірник наукових праць Уманського НУК. 2019. № 95(1). С. 65–75. https://doi. org/10.31395/2415-8240-2019-95-1-65-75.
10. Стасик О. О., Кірізій Д. А., Прядкіна Г. О. Фотосинтез і продуктивність: основні наукові досягнення та інноваційні розробки. Фізіологія рослин і генетика. 2021. №53(2). С. 160–184.
11. Паламарчук В. Д., Дідур І. М., Колісник О. М., Алєксєєв О. О. Аспекти сучасної технології вирощування висококрохмальної кукурудзи в умовах Лісостепу правобережного. Вінниця: Видавництво «Друк», 2020. 536 с.
12. Городній М.М., Павлик Р.М. Вплив систематичного використання добрив в сівозміні на формування асиміляційного апарату посівів та продуктивність кукурудзи на силос. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2010. № 149. С. 54–60.
13. Сметанська І. М. Фізіолого-агрохімічні аспекти формування врожаю та якості кукурудзи на силос. Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. 2000. Вип. 7. С. 57–65.
14. Теоретичні основи та практичні результати селекції гібридів кукурудзи інтенсивного типу для умов зрошення : монографія / Р. А. Вожегова, Ю. О. Лавриненко, Т. Ю. Марченко. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2021. 338 с.
15. Паламарчук В. Д., Мазур В. А., Зозуля О. Л. Кукурудза: селекція та вирощування гібридів: монографія. Вінниця, 2009. 199 с.
16. Полупан М. І., Соловей В.Б., Величко В.А. Природно- економічні, соціальні та екологічні умови аграрного виробництва в Степу. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. Київ : Аграрна наука, 2010. C. 14–53.
17. Наукові основи вирощування гібридів кукурудзи в умовах зрошення Південного Степу України : монографія / Вожегова Р.А., Лавриненко Ю.О., Марченко Т.Ю. та ін. Одеса : Олді+, 2024. 180. ISВN 978-966- 289-759-3.
18. Методика польового досліду (зрошуване землеробство) / Ушкаренко В.О., Вожегова Р.А., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
