Трансгресивна мінливість кількості зерен головного колоса у популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої
Анотація
Мета дослідження. Вивчення трансгресивної мінливості кількості зерен головного колоса в популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої, отриманих за гібридизації сортів різних екотипів. Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2022–2023 рр. досліджували 10 комбінацій схрещування, отриманих за гібридизації сортів пшениці м’якої озимої, що належать до лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів: Варвік / Царівна, Варвік / Либідь, Богемія / Либідь, Вебстер / Царівна, Колос Миронівщини / Царівна, Мирлена / Царівна, Мирлена / Либідь, Дріада 1 / Перлина лісостепу, Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали з використанням програм Excel 2019 та «Statistica», версія 12.0. Ступінь та частоту від’ємних і позитивних трансгресій за кількістю зерен головного колоса визначали за загальноприйнятою методикою. Результати. У 2022 р. вищеплення трансгресивних форм за кількістю зерен головного колоса встановили у 9 з 10 досліджуваних популяцій F2 пшениці м’якої озимої. Найвищий ступінь позитивної трансгресії досліджуваної ознаки (46,6%) дослідили у Служниця одеська / Царівна, з максимальною частотою рекомбінантів – 17,4%. В умовах 2023 р. позитивне трансгресивне розщеплення за кількістю зерен головного колоса визначили у 7 з 10 досліджуваних популяцій F3. Ступінь трансгресії ознаки знаходився у межах від 6,7% – Варвік / Царівна до 22,4% – Служниця одеська / Либідь, з частотою позитивних рекомбінантів від 2,8% до 15,8% відповідно. Висновки. Підбір різних за екотипами батьківських пар до гібридизації сприяє широкому формотворенню в популяцій F2 та F3 пшениці м’якої озимої з можливістю добору позитивних трансгресивних рекомбінантів за кількістю зерен головного колоса. Встановлено вплив умов року на формування кількості зерен та прояв крайніх максимальних і мінімальних значень у популяцій другого та третього покоління пшениці м’якої озимої. Виділені комбінації схрещування в яких досліджені позитивні трансгресії у другому та третьому поколіннях (Богемія / Либідь (lutescens), Дріада 1 / Перлина лісостепу (lutescens), Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь).
Посилання
2. Tilman D., Balzer C., Hill J., Befort B.L. Global food demand and the sustainable intensification of agriculture. Proc. Nat. Acad. Sci. USA. 2011. Vol. 108. P. 20260–20264.
3. Ray D. K., Mueller N. D., West P. C., Foley J. A. Yield Trends Are Insufficient to Double Global Crop Production by 2050. PLoS ONE. 2013. Vol. 8 No. 6. URL: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0066428
4. Tavares L., Carvalho C., Bassoi M. Adaptability and stability as selection criterion for wheat cultivars in Paraná State. Ciências Agrárias. 2015. Vol. 36. No. 5. P. 2933–2942.
5. Machold J., Honeremeier B. Impact of climate change on cultivar choice: adaptation strategies of farmers and advisors in German gereal production. Agronomy. 2016. Vol. 6 No. 3. URL: https://www.mdpi.com/2073-4395/6/3/40/htm
6. Моргун В. В., Гаврилюк М. М., Оксьом В. П., Моргун Б. В., Починок В. М. Впровадження у виробництво нових, стійких до стресових факторів, високопродуктивних сортів озимої пшениці, створених на основі використання хромосомної інженерії та маркер-допоміжної селекції. Наука та інновація. 2014. Т. 10. № 5. С. 40–48.
7. Моргун В. В. Внесок генетики і селекції рослин у забезпечення продовольчої безпеки України. Вісник НАН України. 2016. № 5. С. 20–23.
8. Грабовська Т. О., Грабовський М. Б., Мельник Г. Г. Урожайність та якість сортів пшениці озимої за органічного виробництва. Агробіологія. 2016. №2. С. 38–45.
9. Кочмарський В. С. Створення вихідного матеріалу та сортів пшениці м’якої озимої на підвищену адаптивність для Лісостепу України: автореф. дис. … дра с.-г. наук: 06.01.05. Дніпропетровськ, 2013. 36 с.
10. Орлюк А. П., Базалій В. В. Генетичний аналіз: навч. посіб. Херсон: ПП «Олді-плюс», 2013. 218 с.
11. Гречишкіна Т. А. Наукове обґрунтування напрямів оптимізації елементів технології вирощування пшениці озимої в умовах півдня України. Таврійський науковий вісник. 2017. № 97. С. 30–35.
12. Філіцька О. О. Особливості успадкування довжини головного колоса за гібридизації різних за висотою сортів пшениці м'якої озимої. Аграрні інновації. 2022. № 16. С. 143–149. DOI: 10.32848/agrar.innov.2022.16.22.
13. Лозінський М. В., Устинова Г. Л., Федорук Ю. В. Вплив генотипу і умов року на трансгресивну мінливість за довжиною стебла у популяцій другого покоління пшениці м’якої озимої. Агробіологія. 2022. № 2. С. 56–67. DOI: 10.33245/2310-9270-2022-174-2-56-6
14. Васильківський С. П., Гудзенко В. М., Кочмарський В. С., Кириленко В. В. Реалізація потенціалу сортів зернових культур – шлях вирішення продовольчої проблеми. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2017. Т. 21. С.47– 51.
15. Уліч О. Л., Терещенко Ю. Ф. Адаптивні сорти пшениці озимої для підзони переходу Лісостепу в Степ. Агроном. К.: ТОВ «АгроМедіа», 2018. С. 96–102.
16. Литвиненко М. А. Селекція і насінництво: двоєдине ціле. Насінництво. 2012. № 7. С. 1–4.
17. Базалій В. В. Оптимізація сортового складу озимої пшениці за параметрами екологічної стійкості в умовах Південного степу України. Селекція і насінництво. 2008. № 96. С. 361–369.
18. Іващенко О. О., Рудник-Іващенко О. І. Напрями адаптації аграрного виробництва до змін клімату. Вісник аграрної науки. 2011. № 8. С. 52–56.
19. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В., Дубова О. А. Особливості формування довжини стебла у селекційних номерів пшениці озимої залежно від їх генотипів та умов вирощування. Агробіологія. 2015. № 1. С. 11–15.
20. Дубовик Н. С., Сабадин В. Я., Кириленко В. В., Гуменюк О. В., Лобачов В. О. Селекційно-генетичні особливості прояву кількості зерен у головному колосі у гібридів з пшенично-житніми транслокаціями 1BL.1RS і 1AL.1RS в умовах Лісостепу України. Агробіологія. 2022. № 1. С. 85–94. DOI: 10.33245/2310-9270-2022-171-1-85-94
21. Лозінський М. В., Устинова Г. Л., Ображій С. В. Успадкування і формотворення за кількістю колосків від гібридизації різних за тривалістю вегетаційного періоду сортів пшениці. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2020. № 4 (42). С. 9–16.
22. Власенко В. А., Кочмарський В. С., Колючий В. Т., Коломієць Л. А., Хоменко С. О., Солона В. Й. Селекційна еволюція миронівських пшениць. Миронівка, 2012. 330 с.
23. Орлюк А. П. Трансгресивна мінливість господарсько-цінних ознак і властивостей у озимої пшениці. Збірник наукових праць СГІ – НЦНС. 2004. № 6 (46). С. 20–31.
24. Дубовик Н. С., Гуменюк О. В., Кириленко В. В., Вологдіна Г. Б. Успадкування елементів продуктивності та їх трансгресивна мінливість у гібридів пшениці м’якої озимої, створених схрещуванням сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2018. № 7. С. 26–38.
25. Дубовик Н. С., Гуменюк О. В., Кириленко В. В., Місюра І. І., Хоменко Т. М. Успадкування елементів продуктивності колоса в гібридів F1 Triticum aestivum L., створених за участі сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій. Plant Varieties Studying and Protection. 2019. Т. 15. № 1. С. 5–12
26. Волкодав В. В. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: Заг. част. Охорона прав на сорти рослин: Офіційний бюлетень. Київ: Алефа, 2003. Вип.1, ч. 3. 106 с
27. Опря А. Т., Дорогань-Писаренко Л. О., Єгорова О. В., Кононенко Ж. А. Статистика: навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. 536 с.
28. Васильківський С. П., Кочмарський В. С. Селекція і насінництво польових культур. Миронівка : ПрАТ «Миронівська друкарня», 2016. 376 с.
