Врожайність сої в залежності від схем передпосівної обробки насіння різнодіючими біологічними препаратами
Анотація
Мета. Мета роботи полягала у дослідженні комплексної дії препаратів Ризоторфін (2,0 кг/т) та Вимпел (1,0 л/т) на процеси росту та розвитку рослин, встановити дію біопрепаратів на формування генеративних органів рослини сої. Методи. Методи досліджень: польові, лабораторні, аналітичні, статистичні. Спостереження за ростом і розвитком рослин сої проводили за методикою Державного сортовипробування сільськогосподарських культур, урожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за допомогою пакету програми MS Exсel. Результати. Комплексне застосування препаратів збільшило площу листкової поверхні до 33,8 тис. м2/га, додатково отримавши 8,1 тис. м2/га асиміляційної площі. Відношення пігментів a та b в контрольному варіанті в фазу цвітіння було 71% до 29%. При цьому в зазначеному варіанті маса пігментів складала 153 мг/100 г. Застосування Вимпелу при зростанні маси пігментів до 183,7 в розрізі якісного показника поступалось дії Ризоторфіну і співвідношення складалось в пропорції 71% до 29%, що подібно з контролем. Сумісна дія препаратів збільшила дію Ризоторфін на 10% при тому же співвідношенні пігментів a та b, як і варіанті з Ризоторфін. Згідно до результатів досліджень застосування Ризоторфіну майже подвоїло кількість бульбочок на одній рослині у фазу цвітіння. Зростання цього показника у разі обробки насіння біостимулятором було не стільки очевидним – лише на 20%. Але сумісна дія стимулювало утворення кількості бульбочок 2,3 рази. На контрольному варіанті було сформовано 19,5 бобів на рослині. Обробка насіння Ризоторфіном збільшила цей показник на 14,6%. На 16% індивідуальну дію препаратів посилило їх комплексне застосування. В досліді виявлено також збільшення вагових показників продуктивності зерна на рослині сої. У разі інокуляції маса 1000 насінин зросла 3,7 г до 165,5 г. Майже подібною була маса 1000 насінин у варіанті з комплексним застосуванням препаратів. Регулятор росту в меншій мірі вплинув на збільшення цього вагового показника. При обробці насіння Ризогуміном визначена прибавка врожайності на рівні 0,24 т/га, що в сумі дало 2,33 т/га. Застосування регулятору росту дала прибавку на рівні 0,09 т/га. Врожайність по даному варіанти істотно не відрізнялась від контролю. Сумісна обробка насіння інокулянтом та регулятором росту дала прибавку врожайності у 0,25 т/га. Результати наших досліджень встановили вагомий вплив комплексного застосування препаратів Ризоторфину та Вимпел на вегетативну масу рослини. Висновки. Розглянувши основні закономірності та тенденції встановлено: вплив сумісної дії інокулянта (Ризоторфін) та біорегулятора роста (Вимпел) відрізнявся від індивідуальної дії препаратів. Сумісна дія препаратів дає значну перевагу перед іншими схемами обробки насіння у формуванні листової поверхні та роботи асиміляційного апарату. Комплексне застосування препаратів призводить до збільшення кількості бульбочок та роботу симбіотичного апарату, а також дозволило сформувати додаткову кількість зерен та вихід зерна з рослини. Сумісна обробка насіння збільшила суху масу рослин з урахуванням всіх препаратів, негативно вплинула на польову схожість та формування щільності стояння рослин. Сформована врожайність при обробці Ризоторфіном та Вимпелом не перевищувала врожайність з інокульованого насіння.
Посилання
2. Даценко В.К., Малієнко С.М., Береговенко С.К., Коць С.Я. Нові агрохімікати як засіб підвищення азотфіксувальної здатності сої. Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм. Тернопіль, 2001. С. 69–72.
3. Гриценко В.О., Бердін С.І., Мурач О.М. Вплив фактору архітектоніки куща на продуктивність сої. Гончарівські читання. Матеріали міжнар. наук.-практ.конф. Суми, 2023. С. 81–83.
4. Глущак А.Г., Зеленський В.А. Вплив окремих елементів технології вирощування на урожайність різних сортів сої. Аграрна наука-селу: міжвід. наук. зб. Чернівці: Буковина, 1997. Вип. 3(1). С. 66–69.
5. Бабич А.О., Бабич А.А. Селекція, виробництво, торгівля і використання сої. Київ. Аграрна наука, 2011. 548 с.
6. Ткачук О.П., Дідур І.М., Панцирева Г.В. Екологічна оцінка середньостиглих і середньо пізньостиглих сортів сої. Сільське господарство та лісівництво. 2022. № 1(24). С. 5–15.
7. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ: Юнівест Маркетинг, 2020. 895 с.
8. Волкодав В.В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Київ, 2001. Вип. ІІ.
9. Бердін С.І. Використання табличного процесору EXCEL 7.0 для проведення обробки даних досліджень методом однофакторного дисперсійного аналізу. Вісник Сумського державного аграрного унiверситету. Суми, 1999. Вип. 3. С. 31–34.