ВПЛИВ БІОДОБРИВ ТА КОМПЛЕКСНИХ БІОПРЕПАРАТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ПРОСА В УМОВАХ РІЗНОЇ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ

Ключові слова: Просо посівне (Panicum miliaceum L), адаптивні технології вирощування, зміна клімату, посухостійкість, біологізація, органічна технологія вирощування, екологічна безпека

Анотація

Мета дослідити вплив біокліматичних умов регіону на процес формування урожайності просо посівного (Panicum miliaceum L) при використанні біологічних добрив та багатофункціональних комплексних препаратів. Ми досліджували процес формування врожайності проса, його ріст та розвиток за період вегетації, а також працювали над розробкою адаптивних технологій і методів оптимізації процесу вирощування враховуючи конкретні біокліматичні та екологічні умови регіону. Результати. Рівень урожайності за використанням біологічних добрив та багатофункціональних комплексних препаратів у позакореневому підживлені була вищою за контроль на 13,4 %. Також було зазначено, що найвища врожайність проса відзначається у варіанті із міжрядним інтервалом у 15 см, що на пряму залежало від кількості рослин на 1 гектар. Від так, урожайність просо з міжрядним інтервалом 15 см у роки дослідження змінювалась від 2,8-3,3 т/га, що була майже у два рази вищою за висів з 30 см інтервалом. У варіанті, на якому висів здійснювали інтервалом 30 см урожайність спостерігалась в межах від 2,2 до 2,3 т/га. При застосуванні, у передпосівній обробці насіння біодобрив та багатоцільових комплексних препаратів вища урожайність була на варіантах застосування біостимулятора Гумікор 2,6-2,9 т/га, а при застосуванні Гуміам-01 отримана урожайність склала 2,5-2,7 т/га. У варіантах застосування біодобрив та багатофункціональних препаратів при позакореневому підживленні найкращій результат було отримано за використання біостимулятору ХЕЛАФІТ-Комбі 3,2-3,5 т/га. Інші варіанти: біостимулятор-коренеутворювач Гумікор урожайність 2,8-3,1 т/га, органічний препарат БІО-ГЕЛЬ 2,4-2,6 т/га та біостимулятор-адаптоген Гуміам-01 – 2,1-2,3 т/га. У 2021 р. сума опадів склала 525 мм, відповідно показник ГТК за Селяніновим – 1,40, увесь рік характеризувався, як достатньо-вологий. Проте відзначалось річні коливання показника ГТК у межах 0,13 – 2,83, урожайність проса посівного 2,8 т/га. За 2022 р. загальна сума опадів була 276 мм, за показником ГТК рік характеризувався, як середньо-посушливий значенням 0,65, річні коливання ГТК за період вегетації 0,13-2,12, урожайність – 2,5 т/га. В 2023 р. загальна сума опадів склала 416 мм та за показником ГТК 0,99 рік характеризувався, як слабко-посушливий з коливанням показника ГТК за період вегетації 0,16-3,23, кінцева урожайність проса становила 2,7 т/га. Висновки. Таким чином, найбільша врожайність культури відмічалася у 2021 році – 4,4 т/га за використанням біостимулятора ХЕЛАФІТ-Комбі з шириною міжрядь 15 см. та передпосівної обробки насіння біостимулятором Гумікор.

Посилання

1. Аверчев, О.В. (2012). Адаптивні технології вирощування гречки. навч. Посіб. Херсон: Грінь Д.С. 254 с.
2. Калетнік, Г.М., Мазур, В.А., Браніцький, Ю.Ю., & Мазур, О.В. (2020). Оптимізація технологічних прийомів вирощування проса лозовидного (світчграс) для умов Лісостепу Правобережного: монографія. Вінниця: ВНАУ. 212 с.
3. Каленська, С.М., & Черній, В.П. (2016). Передумови органічного вирощування проса. Органічне виробництво і продовольча безпека: зб. матеріалів доп. учасн. IV Міжнар. наук.-практ. конф. Житомир: О.О. Євенок. С. 286–291.
4. Ковальов, М.М., Резніченко В.П. (2020). Оцінка якісних показників підземних вод для систем ін’єкційного мікрозрошення за вирощування томату розсадним способом. Таврійський науковий вісник. Вип 115. Херсон. ХДАЕУ. С. 76-84.
5. Шевченко, О.А., & Сидякіна, О.В. (2023). Впровадження інноваційних технологій в селекції та насінництві сільськогосподарських культур як аспект економічного розвитку України. Генетика та селекція сільськогосподарських культур – від молекули до сорту: матеріали VІ інтернет-конференції молодих учених м. Київ. С. 32–33.
6. Писаренко, В.М., Писаренко, П.В., & Писаренко, В.В. (2019). Напрями адаптування землеробства до змін клімату. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти. ДУ НМЦ «Агроосвіта». C. 9-22.
7. Васильковська, К., Андрієнко, О., & Шепілова, Т. (2023). Ефективність агродронів в системі точного землеробства. Аграрні інновації, (17). Вид. дім «Гельветика». С. 13-18
8. Пономаренко, І.О., Тарасов, В.А., Ігнатченко, А.С., Игнатченко, А.С., Химченко, Ю.В., & Ковальов, Б.Л. (2021). Економічна ефективність використання дронів у сільському господарстві. Вісник СумДУ (4). C. 235-240
9. Гапон, В. (2023). Особливості впровадження цифрових технологій в сільському господарстві. Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції Формування механізму зміцнення конкурентних позицій національних економічних систем у глобальному, регіональному та локальному вимірах. C. 32-33.
10. Добряк, Д.С. (2016). Науково-методичні погляди до інтенсифікації використання земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств. Вісник ХНАУ. (1), 64-69.
11. Скиба, В., Туряк, К. (2023). Динаміка врожайності основних сільськогосподарських культур та перерозподілу посівних площ під їх вирощування в умовах адаптивності до зміни клімату. Збірник матеріалів VІ Міжнародної науково-практичної конференції. НМЦ ВФПО. Київ. С. 4-8.
Опубліковано
2023-12-21
Розділ
СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО