ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ АБРИКОСА (PRUNUS ARMENIACA L.) ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ПРИ ПЕРВИННОМУ СОРТОВИВЧЕННІ У ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Анотація

Метою даних досліджень було оцінити силу росту дерев абрикоса вітчизняної та зарубіжної селекції та рекомендувати у виробництво сорти, найбільш оптимальні за біометрією для інтенсивних садів. Дослідження проводились протягом 2021-2023 рр. на дослідній ділянці ІС НААН в насадженнях абрикоса 2016, 2018 і 2019 років садіння. Вивчалися 18 сортів абрикоса вітчизняної та зарубіжної селекції, а саме: Мелітопольський ранній, Червневий, Запорожець, Костінський, Роднік, Сяйво, Винослівий, Кумир, Robada, NGA19, Ботсадівський, Особливий Денисюка, Аврора, Cegledi Bibor, Jumbo Cot, Степовий, Faralia, Hargrand. За контроль були обрані вітчизняні сорти, які районовані в зоні Лісостепу, це Мелітопольський ранній (для ранньостиглої групи) і Сяйво (для середньопізньої групи). Схема розміщення дерев 5 х 2,5 (2018 рік садіння) і 5 х 3 м (2016 і 2019 рр.). Форма крони – розріджено-ярусна. Підщепа – сіянці дикої аличі. Ґрунт удержувався під чорним паром, темно-сірий, опідзолений, середньосуглинковий на карбонатах, типовий для зони досліджень. Агротехнічний догляд садових ділянок проводився згідно рекомендацій ІС НААН щодо вирощування плодоносних насаджень без зрошення в зоні Лісостепу України. Методи. Закладка і проведення дослідів, основні обліки і спостереження проводили відповідно загальноприйнятим методикам. Статистичну обробку даних робили за допомогою стандартного набору статистичних функцій програми Microsoft Excel. Результати. Наведено результати вивчення біометричних показників дерев сортів абрикоса вітчизняної та зарубіжної селекції. Встановлена істотна залежність між збільшенням площі поперечного перерізу штамба, висотою дерев та зростанням урожайності досліджуваних сортів. NGA19 і Ботсадівський віднесені до середньорослих з компактною кроною, які цілком підходять для створення садів інтенсивного типу та використання в селекційних програмах. Дерева Червневого раннього, Родніка і Костінського потребують слаборослих підщеп та формування більш розрідженої форми крони. Для інших варіантів досліду вибір підщепи не є суттєвим, якщо стримувати ріст та разріджувати крону при щорічному обрізуванні. Дослідження особливостей росту сортів абрикоса продемонстрували, що найменші параметри крони мають сорти NGA19 та Ботсадівський. Ці сорти доцільно використовувати в програмах інтенсивного створення садів та селекції низькорослих сортів абрикоса. Сорти Червневий ранній, Роднік і Костинський потребують підбору слаборослих сортопідщепних комбінацій, так як дані варіанти характеризувалися більшою силою росту у порівнянні з іншими. Для решти досліджуваних сортів в експерименті вибір підщепи не є важливим, якщо висота дерев і габітус крони контролюються щорічним обрізуванням. Нами встановлено достовірний зв’язок між врожайністю та висотою і об’ємом крони дерев, з коефіцієнтами кореляції 0,5387 та 0,5681 відповідно (високий рівень). Дуже високий та найвищий коефіцієнт кореляції визначений між урожаєм та площею поперечного перерізу штамба, який дорівнював 0,8083. Висновки. Математичне моделювання взаємозв’язку між урожайністю дерев та біометричними характеристиками дослідних насаджень вказало, що мінімальну господарсько-цінну врожайність 0,29 т/га абрикоса забезпечують дерева висотою не менше 2,6 м і площею поперечного перерізу не менше 20,2 см2. Згідно з математичною моделлю, на кожний 1 см2 збільшення площі поперечного перерізу штамба лінійно зростає врожайність абрикоса на 0,322 т/га плодів. Загалом урожайність абрикоса зростає на 0,759 т/га на кожен метр збільшення від математично обґрунтованої мінімальної висоти дерева.