БІЛА ГНИЛЬ SCLEROTINIA SCLEROTIORUM – ЗАГРОЗА ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ НЕДОТРИМАННЯ СІВОЗМІНИ

Анотація

У статті наведено результати досліджень щодо вивчення шкодочинності та передумов для розвитку білої гнилі (склеротиніозу) Sclerotinia Sclerotiorum. Мета – вивчення передумов поширення білої гнилі (склеротиніозу) Sclerotinia Sclerotiorum в Україні Методи. Дослідження проводилися шляхом опрацювання статистичних та літературних джерел з питань вирощування олійних культур та особливостей розвитку склеротиніозу. Результати. Встановлено, що біла гниль (слкротиніоз), це хвороба яка є шкодочинною для олійних культур (соняшник, ріпак, соя), які вирощуються в Україні. Щорічні втрати урожаю можуть становити 20–35%, а в деяких випадках вони становили 50–80%. Оскільки джерелом зараження рослин білою гниллю є ґрунт та рослинні рештки, то ключове місце у боротьбі з нею належить сівозміні. В останні роки в Україні, через перенасичення сівозміни сприйнятливими до склеротиніозу культурами (соняшник, соя, ріпак) створюються всі передумови для його масового розвитку. Так, зокрема у 2022 році сумарна частка соняшнику, ріпаку та сої у структурі посівних площ в загальнодержавному масштабі становила 33,8% В деяких областях, зокрема Кіровоградській та Сумській області зазначений показник перевищує 40%. В усіх областях України відмічено перевищення рекомендованих показників насичення ним сівозміни. Так, при рекомендованих параметрах для зони Полісся 0,5%, фактична його частка становить 6,9–16,0%, для зони Лісостепу та Степу при нормативному значенні не більше 9 та 15% фактичні показники знаходяться на рівні відповідно 5,8–29,2 та 27,8–37,8%. Лише у Закарпатській, Чернівецькій та Львівській областях, частка соняшнику у структурі посівних площ знаходиться на науково обґрунтованому рівні. Частка ріпаку та сої в структурі посівних знаходиться в межах рекомендованих показників для агрокліматичних зон України. Проте в поєднанні із соняшником та ріпаком, спостерігається серйозна загроза для вирощування олійних культур через небезпеку поширення склеротиніозу. Висновки. Таким чином, на основі проведеного аналізу літературних та статистичних джерел встановлено, що через нехтування знаннями про біологічні особливості білої гнилі (склеротиніозу) та недотримання науково обґрунтованого чергування сільськогосподарських культур у сівозміні створюються передумови для поширення даної хвороби в Україні. Це в свою чергу становить загрозу щодо успішного вирощування соняшнику, сої та ріпаку через масовий розвиток Sclerotinia Sclerotiorum в зазначених агрофітоценозах. Тому, важливим елементом вирощування олійних культур є здійснення постійного фітомоніторингу та контролю розповсюдження склеротиніозу у посівах соняшнику, сої та ріпаку із подальшим вжиттям дієвих заходів щодо уникнення поширення шкодочинного фактору.