МОДЕЛІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ FAO 150–490 ДЛЯ УМОВ ЗРОШЕННЯ

  • Ю.О. ЛАВРИНЕНКО Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • Т.Ю. МАРЧЕНКО Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • П.П. ЗАБАРА Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Ключові слова: зерно, кукурудза, зрошення, селек-ція, лінія, врожайність.

Анотація

Мета. Обґрунтувати морфо-фізіологічні та гетеро-зисні моделі високопродуктивних гібридів кукурудзи ФА0 150–490 для умов зрошення та створити відповідні генотипи зі специфічною адаптивністю до агроеколо-гічних чинників. Методи. Загальнонаукові, спеціальні селекційно-генетичні та розрахунково-порівняльні. Результати. Викладено дані багаторічних досліджень із розроблення моделей гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах зрошення. Визначено основні пара-метри моделей гібридів кукурудзи різних груп ФАО. Наведено результати реакції нових гібридів на спо-соби поливу та режими зрошення. Встановлено, що гібриди ФАО 190 мають стабільний прояв урожайності за різних режимів зрошення. Використання цих гібридів доцільне за умов водозберігаючих режимів зрошення на поливних землях із низьким гідромодулем. У середньо-стиглих гібридів (ФАО 300–390) виявлено сильну гено-типову реакцію на екологічний градієнт вирощування. Урожайність гібридів такого типу різко зменшується за водозберігаючих режимів зрошення. У групі середньо-пізніх гібридів встановлено гібриди кукурудзи інтен-сивного типу «Арабат», «ДН Гетера», «ДН Аншлаг», «ДН Рава» з урожайністю зерна 15–17 т/га за кра-плинного зрошення і дощування в умовах Інгулецького та Каховського зрошуваних масивів. Гібриди такого типу недоцільно використовувати на поливних землях із низьким гідромодулем і за водозберігаючих режи-мів зрошення, оскільки така технологія призводить до вагомих втрат урожаю, тому вони не можуть конкуру-вати із сучасними гібридами ФАО 190-290. Висновки. Розроблені моделі та створені на їхній базі гібриди куку-рудзи групи ФАО 150–490 для умов зрошення півдня України з урожайністю зерна 11–17 т/га адаптовані до різних режимів зрошення, виявляють адекватну прогно-зовану реакцію на технологічне забезпечення, мають високий потенціал продуктивності. За високого агро-фону диференціювальна здатність середовища вища, ніж в умовах, наближених до екстремальних, де еколо-гічні чинники спричиняють нівелюючий ефект на фено-типову реалізацію ознак продуктивності гібридів ФАО 400–490. Морфобіологічні ознаки, що визначають уро-жайність зерна, стабільно реалізуються тільки на висо-кому агрофоні, тому добір за фенотипом надійний тільки у сприятливих умовах. Універсальні гібриди, адаптовані до широкого спектра зовнішніх умов, за інтенсивних тех-нологій на зрошенні поступаються за продуктивністю генотипам, що мають вузьку адаптивність.

Посилання

1. Food and Agriculture Organization of the United Nations. URL: http://www.fao.org/faostat/en/01.02.2018#data/QC.
2. Munsch M.A., Stamp P., Christov N.K. et al. Grain Yield Increase and Pollen Containment by Plus-Hybrids Could Improve Acceptance of Transgenic Maize. Crop Sci. 2010. Vol. 50, No. 3. P. 909-919. DOI: 10.2135/cropsci2009.03.0117.
3. Vozhegova R.A., Lavrynenko Yu.O., Hlushko T.V. Productivity of maize hybrids of different FAO groups depending on condition of irrigation and dosage of fertil-izers in the southern steppe of Ukraine. Agric. Sci. Pract. 2014. Vol. 1. No. 3. P. 62–68. DOI: 10.15407/agrisp1.03.062.
4. Troyer A.F. Background of U.S. Hybrid Corn II: Breeding, Climate, and Food. Crop Sci. 2004. Vol. 44, No. 2. P. 370-380. DOI: 10.2135/cropsci2004.3700.
5. Мустяца С. И., Мистрец С. И. Использование зародышевой плазмы гетерозисных групп БССС и Рейд Айодент в селекции скороспелой кукурузы. Кукуруза и сорго. 2007. № 6. С. 8–12.
6. Черчель В.Ю., Марочко В.А., Таганцова М.М. Обґрунтування індексу співвідношення висоти прикріплення верхнього качана до висоти рос-лин гібридів кукурудзи (Zea mays L.). Plant Varieties Studying and Protection. 2014. № 2. C. 40–44. DOI: 10.21498/2518-1017.2(23).2014.56127.
7. Домашнев П.П., Дзюбецький Б.В., Костю-ченко В.И. Селекция кукурузы. Москва : Агропромиздат, 1992. 204 с.
8. Ушкаренко В.А., Лазарев Н.Н., Голобо-родько С.П., Коковихин С.В. Дисперсионный и корре-ляционный анализ в растениеводстве и луговодстве. Москва, 2011. 336 с.
9. Дзюбецький Б.В., Черчель В.Ю. Сучасна зародкова плазма в програмі з селекції кукурудзи в Інституті зернового господарства УААН. Селекція і насінництво : міжвід. темат. наук. зб. Харків, 2002. Вип. 86. С. 11–19.
10. Mikel M. A. Genetic composition of contemporary U.S. commercial dent corn germplasm. Crop Sci. 2011. Vol. 51, No. 2. P. 592 599. doi: 10.2135/cropsci2010.06.0332
Опубліковано
2020-08-05
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО