Вплив метеорологічних умов на урожайність пшениці озимої, кукурудзита ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації за поєднаного використання з КАС‑32

С.В. Мунтян; М.І. Федорчук

doi:10.32848/agrar.innov.2023.21.9

С.В. Мунтян https://orcid.org/0000-0002-8933-9283
М.І. Федорчук https://orcid.org/0000-0001-7028-0915

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.9

Ключові слова: температура, опади та випаровування, сума активних температур, урожайність, карбамідно-аміачна суміш

Анотація

Метою було встановити вплив метеорологічних умов таких як температура, опади і випаровування та суми активних температур на урожайність пшениці озимої, кукурудзи та ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації 3,4-диметилпіразолфосфату при сумісному внесенні з різними нормами карбамідно-аміачною сумішшю (КАС‑32). Методи. Впродовж 20182021 рр. проводили дослідження в умовах науково-дослідного пункту СТОВ «Дружба Нова» Варвинського р-ну Чернігівської обл. (відділення агрохолдингу Кернел) на чорноземі типовому малогумусному. Однофакторний дослід. Контрольний варіант N10P30K40 (умовно без азотних добрив). КАС‑32 нормою згідно з варіантами досліду, інгібітор нітрифікації 3,4‑диметилпіразолфосфат вносили навесні після відновлення вегетації, відповідно варіанти досліду (Фон+N100+ІН, Фон+N120+ІН, Фон+N120, Фон+N120+ІН, Фон+N130+ІН та Фон+N130). Результати. Згідно результатів досліджень за період з березня по квітень в 2018 та 2019 роках спостерігалось різке підвищення середньодобових температур з -3,4 0С та 3,3 0С до 11,3 0С та 10,4 0С. Загальна кількість суми активних температур за 2018 рік була найвищою та на кінець вегетації у вересні місяці складала 2321,9 0С. Сума опадів була на кінець вегетації у вересні 2021 року була найвищою по роках досліджень та становила 509,9 мм. По 2018–2021 роках досліджень на пшениці озимій найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по варіантах досліду 37,2 ц/га, 80,0 ц/га, 81,4 ц/га та 74,0 ц/га. Дещо нижчою урожайність була в 2020 році по варіантах досліду відповідно 37,7 ц/га, 72,0 ц/га, 72,5 ц/га та 68,5 ц/га. На кукурудзі урожайність була найвищою в 2018 та 2021 роках та становила по варіантах досліду в 2018 році 86,0 ц/га, 110,2 ц/га, 105,6 ц/га та 99,7 ц/га та в 2021 році 85,7 ц/га, 111,9 ц/га, 99,5 ц/га та 97,7 ц/га. Урожайність кукурудзи була нижчою в 2019 та 2020 роках та була відносно на одному рівні в ці два роки. Урожайність по ріпаку озимому була найвища в 2018 році в порівнянні з 2020 та 2021 та становила по варіантам досліду 31,2 ц/га, 37,0 ц/га 38,5 ц/га та 34,5 ц/га. В 2019 році досліди по ріпаку озимому не проводились. Висновки. В результаті досліду в 2018–2021 роках по використанню інгібітора нітрифікації сумісно з різними нормами КАС‑32 найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по пшениці озимій (37,2–81,4 ц/га), кукурудзі (86,0–110,2 ц/га) та ріпаку озимому (31,2–38,5 ц/га). Вища врожайність в 2018 році по всім досліджуваним культурам корелюється в більшій мірі з сумою активних температур яка на кінець вегетації у вересні була найвищою по роках досліджень та складала 2321,90С.

Посилання

1. Office of Research and Development National Center for Environmental Assessment. Integrated science assessment for oxides of nitrogen – Health criteria. North Carolina: United States Environmental Protection Authority, 2016. EPA/600/R-15/068.
2. Cheremisinoff, P. N., Young R.A., Air Pollution Control and Design Handbook. s.l.: M Dekker, 1977. Vol. 2. P. 672–673.
3. Boulter, P.G, Borken-Kleefeld, J., Ntziachristos, L., Vianna M. Urban Air Quality in Europe. Berlin Heidelberg: Springer-Verlag, Handbook of Environmental Chemistry. 2013. Vol. 26. P. 31–54.
4. Панченко Л.С., Букін Є.В., Комарова Л.А., Желтоножський В. А. Еколого-економічний аналіз використання азотних добрив у виробництві кукурудзи в Україні. Аграрний вісник Дніпропетровської області, 2018. т.1, № 64. С. 67–72.
5. Xu G., Fan X., Miller A. J. Plant nitrogen assimilation and use efficiency. Annual Review of Plant Biology. 2012. Vol. 63. P. 153–182.
6. Chunlian Q., Lingli L., Shuijin H. еt al. How inhibiting nitrification affects nitrogen cycle and reduces environmental impacts of anthropogenic nitrogen input. Global Change Biology. 2015. Vol. 21, No.3–5. P. 1249–1257. doi: 10.1111/gcb.12802.
7. Legg J. O., Allison F. E. A tracer study of nitrogen balance and residual nitrogen availability with 12 soils. Soil Sei. Soc. Amer. Proc. 1967. Vol. 31, No. 3. P. 403–406.
8. Commission regulation (EU) № 1257/2014 amending Regulation (EC) No. 2003/2003 of the European Parliament and of the Council relating to fertilizers for the purposes of adapting Annexes I and IV. 2014. P. 12.
9. Pachauri R. K., Raizinher A. IPCC, 2007: Climate change, 2007: General report. Contribution of working groups I, II, III in forth report on evaluation of Intergovernmental experts group on climate change. IPCC, Geneva, Switzerland, 2007. 104 p.
10. Тараріко О.Г., Сиротенко О.В., Ільєнко Т.В., Величко В.А. Космічний моніторинг посушливих явищ. Вісник аграрної науки, 2012. № 10. С. 16–20.
11. Мюллер Д., Юнгандреас А., Кох Ф. Вплив кліматичних змін на виробництво пшениці в Україні. Німецько-український агрополітичний діалог. Київ, 2016. 45 с.
12. Грицюк П. М., Бачишина Л. Д. Вплив зміни кліматичних умов на динаміку врожайності зернових в Україн. Економіка України, 2016, № 6 (655). С. 68–75.
13. Asseng, S, Foster, I., Turner, N. C. The impact of temperature variability on wheat yields. Glob. Change Biol. 2011. Vol. 17. P. 997–1012.
14. Кобченко Ю.Ф., Кобченко О.Ю., Резуненко В.А. Вплив погодних факторів на формування урожаю зернових культур у Харківській області. Вісник Харківського національного університету, 2014. № 1098. С. 86–91.
15. Ray, D.R.; Gerber, J.S.; MacDonald, G.K.; West, P.C. Climate Variation Explains a Third of Global Crop Yield Variability. Nat. Commun. 2015. Vol. 6. P. 1–9.
16. Scealy, R.; Newth, D.; Gunasekera, D.; Finnigan, J. Effects of Variation in the Grains Sector Response of Climate Change: An Integrated Assessment. Econ. Pap. J. Appl. Econ. Policy. 2012. Vol. 31. P. 327–336.
17. Butler, E.E.; Huybers, P. Adaptation of US Maize to Temperature Variations. Nat. Clim. Chang. 2013. Vol. 3. P. 68–72.
18. Каленська С. М., Таран В. А. Індекс урожайності гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин, норм добрив та погодних умов вирощування. Вивчення та захист сортів рослин, 2018, т.14, № 4. С. 141–149.
19. Ma B. L., Dwyer L. M. Nitrogen management for improving corn yield and nitrogen use efficiency in cool, humid regions. Agronomy Journal. 2015. Vol. 107, No. 2, P. 779–788.
20. J. Lee, M. J. Connaughton. Effects of Weather on Wheat Yields. Irish Journal of Agricultural Research. 1969. Vol. 8, No. 3. P. 349–357.
21. Zhang, T., Zhu, J., Yang, X., Zhang, X. Correlation Changes between Rice Yields in North and Northwest China and ENSO from 1960 to 2004. Agric. For. Meteorol. 2008. Vol. 148. P. 1021–1033.
22. Zhang, T., Zhu, J., Wassmann, R. Responses of Rice Yields to Recent Climate Change in China: An Empirical Assessment Based on Long-term Observations at Different Spatial Scales (1981–2005). Agric. For. Meteorol. 2010. Vol.150. P. 1128–1137.
23. Evan, N., Butterworth, M.H., Baierl, A., Semenov, M.A.,West, J.S. The Impact of Climate Change on Disease Constraints on Production of OSR. Food Secur. 2010. Vol. 2. P. 143–156.
24. He, Y.Q., Leng, B.F., Feng, Z.C. The Impact of Climate Factors on OSR Production in Hubei, China by Using Translog Production Function. Res. Sci. 2015. Vol.37. P. 1465–1473.
25. Zhang, S. J., Wang, H. Z. Adaptation to Climate Change of Chinese OSR Production. Chin. J. Oil Crop Sci. 2012. Vol. 34. P. 114–122.