ПРОЯВ І МІНЛИВІСТЬ ОЗНАКИ «КІЛЬКІСТЬ БОБІВ НА ПРОДУКТИВНИХ ВУЗЛАХ РОСЛИНИ» У ГІБРИДІВ ТА СОРТІВ СОЇ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ

Ключові слова: соя, батьківська форма, гібриди, кількість бобів, урожайність, селекція.

Анотація

Мета. Визначення прояву ознаки «кількість бобів на продуктивних вузлах рослин» у сортів сої, батьківських компонентів та гібридів, встановити рівень мінливості в гібридних комбінаціях F1–F4 та визначення ефективності доборів на урожайність за показником «кількість бобів на продуктивних вузлах рослин» з гібридних популяцій F2–F5. Методи. Польовий дослід, методи математичної статистики. Результати. Максимальні значення кількості бобів на вузлах рослини відмічені у сортів скоростиглої та середньостиглої групи у 2008 р. – 5,20 та 4,70 штук відповідно. Дещо поступались сорти сої за проявом ознаки у 2009 році. У групі пізньостиглих сортів були найвищі показники – 4,50 у 2008 році. Істотно поступалась за цією ознакою середньостигла та пізньостигла група сортів у посушливий 2007 рік, що стало наслідком неможливості реалізації генетичного потенціалу сортів. Важливим інформативним показником ефективності добору є коефіцієнт варіації в поколіннях, що розщеплюються (F2–F4). В наших дослідженнях варіювання ознаки в першому поколінні мало низькі значення (8,7–14,3%) і різко збільшуються в наступних генераціях до 23–24% (табл. 2). Особливо перспективними за генотиповою мінливістю є комбінації з залученням контрастних за висотою батьківських форм – Київська 91/Аполлон, УСХІ-6/Витязь50, Evans/Аполлон, у яких варіювання ознаки в другій-четвертій генераціях перевищувало 20%. Це передбачує високе генотипове різноманіття у цих популяцій і проведення ефективного добору. Характерним є те, що найбільш висока мінливість була зафіксована в F3. Це може бути наслідком недостатньої гомозиготності в другому поколінні, можливого підсвідомого добору певного морфотипу у процесі пересіву та дією природного добору у напряму найбільш адаптованих до агроекологічних умов генотипів сої, що мають високий коефіцієнт розмноження. Результати аналізу ліній досліджених в розсаднику попереднього сортовипробування показують що найбільш вдалими виявилися наступні комбінації гібридних схрещувань: Діона/ Фаетон, Юг 30/Фаетон, Київська 91/Аполлон, Юг 40/ Аполлон, УСХІ-6/Фаетон, Evans/Аполлон. Ці комбінації були створені за участі контрастних за походженням та тривалістю періоду вегетації батьківських компонентів. Добори з цих гібридних популяцій показали високу ефективність селекції на урожайність за факторіальним показником «кількість бобів на продуктивних вузлах рослин» мали найбільший вагомий відсоток виходу елітних сімей. Висновки. Встановлено, що у сої ознака «кількість бобів на продуктивних вузлах рослин» має істотну генотипову варіабельність та має значні відмінності у сортів різних груп стиглості, що може дозволити прогнозувати ефективність добору за цією факторіальною ознакою. Встановлені позитивні кореляції урожайності та тривалості періоду вегетації, що вказує на необхідність проведення доборів на продуктивність у відокремлених групах стиглості. Для створення нових високоврожайних сортів сої в умовах зрошення з урожайністю 3,5–5,5 т/га перспективно використовувати у схрещуваннях сортозразки, контрастні за групами стиглості та генетичним родоводом.

Посилання

1. Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Марченко Т. Ю., Клубук В. В., Боровик В. О. Створення вихідного матеріалу для селекції сої на адаптивність в умовах зрошення півдня України : монографія. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2021. 180 с.
2. Білявська Л. Г., Білявський Ю. В., Шаповал О. С., Панченко С. С. Сучасний стан та перспективи насінництва сої в Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 4. С. 45–52. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.04.05.
3. Кириченко В. В., Рябуха С. С., Кобизєва Л. Н., Посилаєва О. О., Чернишенко П. В. Соя (Glycine max (L.) Merr.) : монографія. Харків : Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, 2016. 400 с.
4. Vozhehova R. A., Lavrynenko Y. O., Kokovikhin S. V., Lykhovyd P. V., Biliaeva I. M., Drobitko A. V., Nesterchuk V. V. Assessment of the CROPWAT 8.0 software reliability for evapotranspiration and crop water requirements calculations. Journal of Water and Land Development. Polish Academy of Sciences (PAN) in Warsaw. 2018. No. 39 (X–XII). P. 147–152. DOI: 10.2478/jwld-2018-0070 http://www.itp.edu.pl/ wydawnictwo/journal
5. Мельник А. В., Романько Ю. О., Романько А. Ю. Адаптивний потенціал і стресостійкість сучасних сортів сої. Таврійський науковий вісник. 2020. № 113. С. 85–91.
6. Кучеренко Є. Ю. Колекційні зразки сої як джерела високої продуктивності для селекції. Генетичні ресурси рослин. Харків: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, 2017. № 20. С. 55–62.
7. Agashe Nehatai Wamanrao, Vinod Kumar and Dronkumar Meshram. Correlation and Path Coefficient Analysis of Grain Yield and its Growth Components in Soybean (Glycine max. L.). Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci. 2020. Vol. 9(3). P. 2445-2451. doi: https://doi. org/10.20546/ijcmas.2020.903.280
8. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (зрошуване землеробство). Херсон : Грінь Д.С., 2014. 448 с.
Опубліковано
2022-12-16
Розділ
СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО