ПРОЯВ І МІНЛИВІСТЬ ОЗНАКИ «КІЛЬКІСТЬ БОБІВ НА ПРОДУКТИВНИХ ВУЗЛАХ РОСЛИНИ» У ГІБРИДІВ ТА СОРТІВ СОЇ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ

Анотація

Мета. Визначення прояву ознаки «кількість бобів на продуктивних вузлах рослин» у сортів сої, батьківських компонентів та гібридів, встановити рівень мінливості в гібридних комбінаціях F1–F4 та визначення ефективності доборів на урожайність за показником «кількість бобів на продуктивних вузлах рослин» з гібридних популяцій F2–F5. Методи. Польовий дослід, методи математичної статистики. Результати. Максимальні значення кількості бобів на вузлах рослини відмічені у сортів скоростиглої та середньостиглої групи у 2008 р. – 5,20 та 4,70 штук відповідно. Дещо поступались сорти сої за проявом ознаки у 2009 році. У групі пізньостиглих сортів були найвищі показники – 4,50 у 2008 році. Істотно поступалась за цією ознакою середньостигла та пізньостигла група сортів у посушливий 2007 рік, що стало наслідком неможливості реалізації генетичного потенціалу сортів. Важливим інформативним показником ефективності добору є коефіцієнт варіації в поколіннях, що розщеплюються (F2–F4). В наших дослідженнях варіювання ознаки в першому поколінні мало низькі значення (8,7–14,3%) і різко збільшуються в наступних генераціях до 23–24% (табл. 2). Особливо перспективними за генотиповою мінливістю є комбінації з залученням контрастних за висотою батьківських форм – Київська 91/Аполлон, УСХІ-6/Витязь50, Evans/Аполлон, у яких варіювання ознаки в другій-четвертій генераціях перевищувало 20%. Це передбачує високе генотипове різноманіття у цих популяцій і проведення ефективного добору. Характерним є те, що найбільш висока мінливість була зафіксована в F3. Це може бути наслідком недостатньої гомозиготності в другому поколінні, можливого підсвідомого добору певного морфотипу у процесі пересіву та дією природного добору у напряму найбільш адаптованих до агроекологічних умов генотипів сої, що мають високий коефіцієнт розмноження. Результати аналізу ліній досліджених в розсаднику попереднього сортовипробування показують що найбільш вдалими виявилися наступні комбінації гібридних схрещувань: Діона/ Фаетон, Юг 30/Фаетон, Київська 91/Аполлон, Юг 40/ Аполлон, УСХІ-6/Фаетон, Evans/Аполлон. Ці комбінації були створені за участі контрастних за походженням та тривалістю періоду вегетації батьківських компонентів. Добори з цих гібридних популяцій показали високу ефективність селекції на урожайність за факторіальним показником «кількість бобів на продуктивних вузлах рослин» мали найбільший вагомий відсоток виходу елітних сімей. Висновки. Встановлено, що у сої ознака «кількість бобів на продуктивних вузлах рослин» має істотну генотипову варіабельність та має значні відмінності у сортів різних груп стиглості, що може дозволити прогнозувати ефективність добору за цією факторіальною ознакою. Встановлені позитивні кореляції урожайності та тривалості періоду вегетації, що вказує на необхідність проведення доборів на продуктивність у відокремлених групах стиглості. Для створення нових високоврожайних сортів сої в умовах зрошення з урожайністю 3,5–5,5 т/га перспективно використовувати у схрещуваннях сортозразки, контрастні за групами стиглості та генетичним родоводом.