ВПЛИВ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ І ГЕНОТИПУ НА ФОРМУВАННЯ ПОРЯДКОВИХ МІЖВУЗЛІВ ГОЛОВНОГО СТЕБЛА В РІЗНИХ ЗА ВИСОТОЮ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ

Анотація

Створення сортів з високим продуктивним потенціалом, стійких до мінливих умов навколишнього середовища, є одним із першочергових завдань сучасної селекції. Мета дослідження. Порівняльна оцінка різних за висотою сортів пшениці м’якої озимої за довжиною головного стебла та окремими міжвузлями, а також встановлення особливостей їх формування і мінливості, залежно від метеорологічних умов та генотипу. Методи. У 2019−2022 рр. в умовах дослідного поля навчально-виробничого центру Білоцерківського НАУ досліджували сорти пшениці м’якої озимої, які відповідно міжнародного класифікатора РЕВ роду Triticum L., згідно даних оригінаторів, були розподілені на групи за висотою рослин. Біометричний аналіз проводили за середнім зразком 25 рослин у трикратній повторності, відповідно до загальноприйнятих методик. Результати. Формування міжвузлів стебла пшениці м’якої озимої у 2019–2022 рр. відбувалося в складних гідротермічних умовах, які суттєво впливали на їх довжину. Довжина порядкових міжвузлів різних за висотою сортів характеризувалась певними відмінностями. У середньорослого сорту І групи Лісова пісня частка другого, третього та четвертого міжвузлів була найменшою серед усіх досліджуваних генотипів – 8,6; 13,4 та 22,8% відповідно, при цьому визначено максимальний вклад колосоносного міжвузля – 51,4%. Високорослий сорт Одеська 267 відзначався найбільшим впливом третього та четвертого міжвузля – 17,6 і 26,9% відповідно, за найменшої частки п’ятого у формуванні довжини стебла – 40,4%. Висновки. Дослідженнями встановлено, що за однакових метеорологічних умов більшість низькорослих сортів ІІ групи і середньорослих І формують меншу довжину першого, другого і третього міжвузлів у порівнянні з середньорослими ІІ групи і високорослими. Водночас, максимальні показники першого-четвертого міжвузлів визначено в більшості високорослих сортів, а п’ятого в середньорослих І і ІІ груп.