Залежність продуктивності капусти кольрабі від густоти розміщення рослин
Анотація
В статті представлено результати дослідженнязалежності продуктивності капусти кольрабі від схеми розміщення рослин. Важливе значення у формуванніврожаю капусти кольрабі має густота розміщення рослин. У зріджених насадженнях рослини добре освітлюються, покращуються умови ґрунтового живлення,в результаті врожай кожної рослини зростає.Однак зі збільшенням площі живлення урожай,зазвичай, підвищується повільніше, ніж при збільшеннірослин на одиниці площі. Таким чином, питання густоти рослин капусти кольрабі є актуальним та потребуєвивчення.Метою написання статті є аналіз схем розміщеннярослин капусти кольрабі та їх вплив на продуктивностістеблеплодів.Методи. Дослідження проводились на дослідному полі кафедри плодоовочівництва та зберіганняХарківського національного аграрного університету ім.В. Докучаєва протягом 2012–2014 рр. відповідно до«Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві». Об’єктом дослідження є капуста кольрабі сортуСніжана, ранньостиглий, занесений до Державногореєстру сортів рослин, придатних для поширенняв Україні.Результати. Висадка розсади розпочиналась у фазу утворення 3–4 листків. Таким чином,з моменту висіву насіння до висадки розсади проходило 28–30 діб. Тривалість вегетаційного періоду відпосіву насіння до технічної стиглості в середньомупо варіантам з густотою 47,6 та 71,4 тис. шт./га складала 78 діб. При загущенні рослин капусти кольрабі до107,5, 142,8 та 212,7 тис. шт./га фаза технічної стиглості наставала в середньому на п’ять діб раніше,оскільки рослини швидше переходили до фази формування стеблоплоду.Встановлено пряму залежність між урожайністю тагустотою рослин – чим вища густота тим вища урожайність. Однак, слід враховувати, що при значному збільшенні густоти частково знижується товарність врожаю.Найвища товарна врожайність була отримана намипри схемах розміщення рослин (40+40+60) х 10 см та70х10 см, 26,2 та 21,9 т /га відповідно. Відсоток стандартної продукції був вищим за схеми розміщення70х10 см – 87%, в перерахунку на врожайність стандартної продукції – 17,4 т/га.Висновки. Проведені дослідження показали, щов середньому за три роки досліджень за усіх досліджуваних густот вирощування рослини капусти кольрабі сформували стандартні як за розмірами, такі за масою стеблоплоди, але вихід їх був різний. Зарезультатами дослідження кращими схемами розміщення рослин капусти кольрабі є (40+40+60)х10 смта 70х10 см, які забезпечили найбільший вихід товарного врожаю.
Посилання
2. Vasylkovska K., Andriienko O., Malakhovska V. and Moroz O. (2022). Analysis of changes in comfortable sunflower growing areas using the example of Ukraine. HELIA, 45(77). 175–189. (DOI: https://doi.org/10.1515/helia-2022-0010)
3. Пузік Л.М., Колтунов В.А., Романов О.В., Бондаренко В.А., Гайова Л.О., Щербина Є.В. Капустяні овочі. Технологія вирощування і зберігання: колективна монографія. – Харків: Видавець Іванченко І.С. 2015. С. 374.
4. Жук О.Я., Сич З.Д. Насінництво овочевих культур: навчальний посібник. – Вінниця: Глобус-Прес. 2011. С. 450.
5. Яровий Г.І., Романов О.В. Овочівництво: навчальний посібник. – Харків: ХНАУ. 2017. С. 376.
6. Щербина Є.В. Урожайність і якість продукції капусти кольрабі залежно від строків і способів вирощування. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання, № 1. – Харків: ХНАУ. 2018. С. 148–152.
7. Срібна І.М. Вплив схеми розміщення рослин на врожайність брюссельської капусти. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету, Вип. 35. Біла Церква: БДАУ. 2006. С. 122–126.
8. Сидорова І.М. Залежність площі листкової поверхні рослин капусти брюссельскої від схем розміщення. Нові пошуки молоді у третьому тисячолітті. Матеріали VI державної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів. – Біла Церква: БДАУ. 2007. С. 45.
9. Федосій І.О. Площа листкової поверхні та врожайність капусти савойської залежно від схеми розміщення рослин. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету, Вип. 37. – Біла Церква: БДАУ. 2006. С. 118–125.
10. Бондаренко Г.Л., Яковенко К.І. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві. – Харків: Основа. 2001. 369 с.
11. Васильковський О., Лещенко С., Васильковська К.,. Петренко Д. Підручник дослідника: Навчальний посібник для студентів агротехнічних спеціальностей. – Харків: Мачулін, 2016. 204 с.