Динаміка висоти рослин кукурудзи залежно від форм і норм внесення азотних добрив в умовах Північного Сходу України
Анотація
У статті наведено результати досліджень щодо вивчення впливу різних форм та норм внесення азотних добрив на динаміку висоти кукурудзи в умовах північного сходу України. Виявлено найкращі параметри використання мінеральних добрив в удобренні кукурудзи. Мета – встановити вплив удобрення на динаміку лінійного росту кукурудзи в умовах північного сходу України. Методи. Дослідження проводилось відповідно до загальноприйнятих методик в польовому досліді, на полях Писарівського відділення Сумського регіонального управління СТОВ «Дружба-Нова» Сумської області, де впродовж 2019–2021 років вивчалися технологічні заходи вирощування кукурудзи на зерно. Результати. Встановлено, що висота рослин кукурудзи за фазами вегетацї змінювалася залежно від форм мінерального азоту. На початкових етапах органогенезу (фаза V8) лінійні розміри рослин кукурудзи найбільшими були при використанні добрива КАС-32, в якому азот міститься у трьох формах, одна з яких нітратна, є найбільш швидкодіючою. Висота рослин при цьому становила 80,9–88,5 см залежно від норми внесення мінерального азоту. У більш пізніх фазах вегетації VT та R6 найбільшою висотою відзначилися варіанти із використанням в якості азотного добрива безводного аміаку, на яких зазначений показник знаходився на рівні Найбільші лінійні розміри рослин кукурудзи у фазі VТ відмічено при використанні безводного аміаку 250,0–266,1 см. Варіанти із внесенням карбаміду забезпечили висоту рослин на рівні 248,8–263,3 см, а при використанні КАС-32 вони становили 242,5–249,3 см залежно від норми внесення мінерального азоту. На основі проведених трирічних досліджень, встановлено, що висота рослин кукурудзи перебувала у прямій кореляційній залежності від норми внесення мінерального азоту. Найбільшою вона була на варіантах із максимальними нормами нітрогену – 210 кг/га. При внесенні безводного аміаку на зазначеному варіанті досліду вона становила 6,12 см у фазу V3, 87,1 см у фазу V8, 266,1 см VT та 268,9 см у період молочно-воскової стиглості. При використанні карбаміду зазначені показники знаходилися на рівні відповідно 6,01 см, 86,6 см, 263,3 та 266,0 см. На варіантах із внесенням КАС-32 висота рослин у фазі V3 становила 6,25 см, у фазі V8 – 87,5 см, у фазі VT – 249,3 см та 251,5 см у фазі R6. Висновки. На основі проведених трирічних досліджень, встановлено, що висота рослин кукурудзи перебувала у прямій кореляційній залежності від норми внесення мінерального азоту. Найбільшою вона була на варіантах із максимальними нормами нітрогену – 210 кг/га, а найменшою при застосуванні 90 кг/га д.р. азоту.
Посилання
2. Гудзь В. П., Лісовал А. П., Андрієнко В. О. Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії. Навчальний посібник К.: Вища школа, 1995. 312 с.
3. Дудка М. І., Якунін О. П., Пустовий С. І. Вплив позакореневого підживлення на формування зернової продуктивності кукурудзи за вирощування її після соняшнику. Таврійський науковий вісник. Серія сільськогосподарські науки. 2020. № 115. С. 42–48.
4. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Костогриз П. В., Опришко В. П. Основи наукових досліджень в агрономії: Підручник. Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс і К»», 2014. 332 с.
5. Заверталюк В. Ф. Реакція гібридів кукурудзи на рівень мінерального живлення і густотустояння рослин. Бюл. Інститут зернового господарства УААН. 2001. №17. С. 70–72.
6. Зайцев О., Ковальов В. Розширення площ вирощування зернової кукурудзи в Україні – нагальна потреба сьогоднішнього дня. Пропозиція. 2003. №11. 53 с.
7. Зубець М. В.Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. Київ. Аграр. Наука. 2004. 844 с.
8. Каленська С. М., Таран В. Г., Данилів П. O. Розвиток кореневої системи кукурудзи на ранніх етапах розвитку. Науковий вісник НУБІП України. Сер. Агрономія. 2017. Вип. 269. С. 10–17.
9. Каленська С. М., Говенько Р. В. Особливості формування рослин кукурудзи залежно від удобрення, гібриду та метеорологічних чинників : тези доп. III Міжнародної наук.-практ. конф. «Рослинництво XXI століття: виклики та інновації. До 120-ти річчя кафедри рослинництва НУБіП України», м. Київ, 25–26 вересня листопада 2019 року. К., 2019. С. 84–85.
10. Каленська С. М., Єрмакова Л. М., Крестьянінов Є. В. Реакція гібридів кукурудзи різних груп стиглості на удобрення та економічна ефективність вирощування. Таврійський науковий вісник. 2019. Вип. 106. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2019. С. 63–69.
11. Ківер В. Х., Галечко І. Д., Лебідь Є. М., Пабата І. А. Норми, способи та строки внесення добрив під кукурудзу на зрошенні. Енергозберігаючі технології вирощування зернових культур у Степу України. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. С. 61–66.
12. Лавриненко Ю.А., Гож О. А. Ріст і розвиток рослин гібридів кукурудзи ФАО 180–340 за впливу регуляторів росту і мікродобрив в умовах зрошення на півдні України. Зрошуване землеробство.2016. Вип. 65. С. 128-131.
13. Лихочвор В. В., Проць Р. Р. Кукурудза : навч.-практ. вид. Львів : Україн. Технології. 2002. 48 с.
14. Мазур В. А., Шевченко Н. В. Вплив технологічних прийомів вирощування на формування якісних показників зерна кукурудзи. Збірник наукових праць ВНАУ. Сільське господарство та лісівництво. 2017. №6 (Т. 1). С. 7–13.
15. Мазур В. А., Циганська О. І., Шевченко Н. В. Висота рослин кукурудзи залежно від технологічних прийомів вирощування. Сільське господарство і лісівництво. Вінниця. 2018. №8. С. 5–13.
16. Мокрієнко В. А. Мінеральне живлення кукурудзи. Агроном. №2. 2009. С. 102–104.
17. Рослинництаво України. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_rosl_2021.pdf
18. Зовнішньоекономіна діяльність. Державна служба статистики України https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zed.htm
19. Паламарчук В. Д., Мазур В. А., Зозуля О. Л. Кукурудза; селекція та вирощування гібридів. Вінниця : Данилюк В. Г., 2011. 432 с.
20. Паламарчук В. Д., Дідур І. М., Колісник О. М., Алєксєєв О. О. Аспекти сучасної технології вирощування висококрохмальної кукурудзи в умовах Лісостепу правобережного. Вінниця, ТОВ «Друк». 2020. 536 с.
21. Пащенко Ю. М., Борисов В. М., Шишкіна О. Ю. Адаптивні і ресурсозбережні технології вирощування гібридів кукурудзи : монографія. Дніпропетровськ : Арт-прес, 2009. 224 с
22. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В. Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур : підруч. Львів : НВФ «Українські технології», 2020. 806 с.
23. Талавиря М. П. Розвиток біорієнтованої економіки на науковій основі. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Економіка. 2015. Вип. 1 (45). Т. 2. Ужгород. 2015. С. 225–230.
24. Циков В. С., Дудка М. І., Шевченко О. М., Носов С. С. Ефективність застосування макро- і мікродобрив при вирощуванні кукурудзи. Зернові культури. Т. 1. № 1. 2017. С. 75–79.
25. Bennetzen J. L., Hake Sarah C. Handbook of Corn: Its Biology. Springer Science – Business Media, 2009. 146 p.
