Вплив підживлення азотними добривами на елементи структуриурожаю та продуктивність ячменю ярого
Анотація
Мета досліджень: провести оцінку продуктивностірізних сортів ячменю ярого в умовах господарства тавстановити оптимальні дози азотних добрив для підживлення. Методи досліджень: лабораторний, польовий, лабораторно-польовий математично-статистичний. Зміна клімату, дефіцит органічних добрив та високавартість мінеральних ще раз підтверджує важливістьпитання оптимального живлення рослин ячменю ярого.Дослідження вивчення ефективності азотного підживлення для формування високої продуктивності ячменюярого проводились протягом 2021–2022 рр. в умовахТОВ «Органік-Д» на сірих лісових, середньо-суглинкових ґрунтах, із слабо кислою реакцією ґрунтовогорозчину. У дослідженнях використовували середньо-стиглі сорти ячменю ярого вітчизняної селекції Лофант,Гетьман, Вакула та Геліос. Результати досліджень.Нами встановлено, що внесення азотних добрив істотновпливає на формування елементів структури врожаюта продуктивності досліджуваних сортів ячменю ярого.Характеристика елементів структури врожаю, таких яккількість зерен у колосі та маса 1000 зерен залежитьвід біологічних особливостей сортів, умов вирощуваннята застосування підживлень азотними добривами.Найбільше значення маси 1000 зерен відмічено на варіанті із внесення азотних добрив нормою 60 кг. д.р. у фазукущення ячменю ярого – Лофант – 42,1 г, Гетьман – 41,8 г,Вакула – 41,0 г та Геліос – 42,5 г. Кількість зерен у колосідосліджуваних сортів ячменю ярого у середньому задва роки склала у Лофант – 20,9 шт., Гетьман – 21,0 шт.,Вакула – 22,0 шт. та Геліос – 23,4 шт. Застосування підживлення азотними добривами у нормі N35 забезпечилозростання кількості зерен у колосі на 1,0 шт., 1,1 шт.,1,1 та 2,3 шт., у нормі N45 на – 1,6 шт., 2,9 шт., 2,5 та4,4 шт., а у нормі N60 на – 2,5 шт., 3,8 шт., 4,2 та 5,8 шт.,порівняно із контрольним варіантом (без підживлень).Висновки. Отже, застосування азотного підживленняна посівах ячменю ярого дозволяє поліпшити комплексгосподарсько-цінних ознак та суттєво збільшити урожайність. Найбільший приріст урожайності зерна (1,96 т/га)досліджуваних сортів ячменю ярого порівняно із контролем (без підживлень) отримано на варіанті із застосуванням підживлення азотними добривами нормою 60 кгд.р. на 1 га. Рівень урожайності досліджуваних сортівна даному варіанті удобрення, в середньому за два роки досліджень склав Лофант – 3,85 т/га, Гетьман –4,78 т/га, Вакула – 4,62 т/га та Геліос – 4,84 т/га.
Посилання
2. Паламарчук В.Д., Доронін В.А., Колісник О.М., Алєксєєв О.О. Основи насіннєзнавства (теорія, методологія, практика): монографія. Вінниця: ТОВ Друк, 2022. 392 с.
3. Полюхович М. М., Вега Н. І. Підвищення продуктивності ячменю ярого шляхом оптимізації мінерального живлення. Агроеліта. 2019. №4. [Електронне видання]. Режим доступу: https://agroelita.info/2019/04/pidvyschennya-produktyvnostiyachmenyu-yarohoshlyahom-optymizatsiji-mineralnoho-zhyvlennya/
4. Іщенко В.А. Вплив мінерального живлення ячменю ярого на продуктивність агроценозу під час сівби після різних попередників в умовах Степу України. Таврійський науковий вісник. 2021. № 119. С. 35–40.
5. Вега Н.І. Ефективність системи удобрення для вирощування ячменю ярого. Агроеліта. 2020. №8 (91). [Електронне видання]. Режим доступу: https://agroelita.info/efektyvnist-systemy-udobrennyadlya-vyroshhuvannya-yachmenyu-yarogo/
6. Шкурко В.С. Вплив погодних умов, попередників і добрив на врожайність сортів ячменю пивоварного. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С. 167–170.
7. Лень О.І. Забезпеченість рослин ячменю ярого основними елементами живлення залежно від варіантів удобрення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 4. С. 182–185.
8. Антонець О.А., Антонець М.О., Бородай В.Д. Вплив мінеральних добрив на урожайність зерна ячменю ярого. Матеріали Х науково-практичної інтернет-конференції «Інноваційні аспекти сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур» присвячена 115 річчю з дня народження професора Є. С. Гуржій. Полтава. 31 березня 2021 року. С. 7–10.
9. Паламарчук В.Д., Каленська С.М., Єрмакова Л.М., Поліщук І.С., Поліщук М.І. Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві. Вінниця: ФОП Рогальська І.О., 2015. 452 с.
10. Тинько В. В., Поліщук М. І. Вплив на висоту рослин ярого ячменю мінеральних і мікродобрив в умовах Правобережного Лісостепу України. Сільське господарство та лісівництво. 2022. № 2 (25). С. 227–235.
11. Гирка А. Д., Ткаліч І. Д., Сидоренко Ю. Я., Бочевар О. В., Ільєнко О. В. Реакція ярого ячменю на мульчування, добрива та ширину міжрядь. Агроном. 2017. №2. С. 92–96.
12. Ткачук О.П. Вплив позакореневих підживлень на тривалість міжфазних періодів ячменю ярого в умовах правобережного Лісостепу України. Сільське господарство та лісівництво. 2022. № 3 (26). С. 216–224.
13. Методика Державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп’яні та зернобобові культури) / за ред. В.В. Волкодава. Київ, 2001. 64 с.
14. Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії. К.: Вища школа, 1994. 335 с.