Продуктивність сої залежно від попередників та системи удобрення в сівозмінах короткої ротації Cтепової зони України

Ключові слова: попередники, системи удобрення, урожайність, продуктивність, соя

Анотація

Важливими елементами в технології вирощування сої є оптимізація вибору попередника та агротехнічних умов вирощування, зокрема системи удобрення, а багаторічні дослідження культури доводять, що соя досить вимоглива до цих факторів. На сьогоднішній день недостатньо вивчена реакція сучасних сортів сої на комплексне застосування різних видів добрив у різних ґрунтово-кліматичних зонах України, особливо враховуючи швидкі зміни клімату. Тому важливого значення в умовах сьогодення набуває наукове обґрунтування використання технологічних заходів вирощування культури, які повинні спрямовуватися на підвищення врожайності і якості насіння в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах і сприяти підвищенню якості продукції, отриманої з урожаю сої. Метою наших досліджень було встановити залежність рівня продуктивності сої за її вирощування по різних попередниках, в сівозмінах короткої ротації та від систем удобрення. Польові дослідження проводилися протягом 2013–2022 рр. в лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН. Сою сортів Медея (2013–2020 рр.) та Златослава (2021–2022 рр.) ранньої групи стиглості вирощували у короткоротаційних зернопросапних сівозмінах з різним насиченням соєю. Вирощування сої по попередниках кукурудза на зерно, гречка та соя не мало істотного впливу на урожайність сої, встановлено лише тенденцію, що повторне вирощування сої призводило до отримання меншої врожайності а після попередника гречка – сприяло отриманню дещо більшого рівня врожайності. Використання мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення сприяло отриманню істотних прибавок врожайності за всіх досліджуваних попередників. Найбільші прибавки були по попереднику гречка і становили 0,36 т/га (19,9%) за мінеральної системи удобрення та 0,45 т/га (24,9%) – за органо-мінеральної системи удобрення. Попередня культура при вирощуванні сої істотно не впливала на показники продуктивності. Більший вихід поживних речовин отримали за вирощування сої після гречки – 4,27 т/га зернових, 3,38 т/га – кормових одиниць, 0,66 т/га – перетравного протеїну. Найбільший показників продуктивності сої був по попереднику гречка за органо-мінеральною системою удобрення – 0,85 т/га (24,9%), 0,73 т/га (24,9%), 0,14 т/га (24,9%) відповідно. Повторні посіви сої не поступалися за продуктивністю тим, що вирощувалися по попередниках кукурудза на зерно та гречка.

Посилання

1. Bagale S. (2021). Nutrient Management for Soybean Crops. International Journal of Agronomy. Volume 2021, Article ID 3304634, 10 pages. https://doi.org/10.1155/2021/3304634
2. Barabolia O. V., Naidon M. Yu., Kononenko S. M., Korovnichenko S. H. (2020). The influence of mineral nutrition on soya productivity. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, (4), 35–44 https://doi.org/10.31210/visnyk2020.04.0
3. Бербенець О. В. Світове виробництво сої як невичерпного джерела білків рослинного походження та місце України на світовому ринку торгівлі нею Агросвіт. 2019. № 10. 41–45.
4. Đukić V. H., Miladinov Z. J., Dozet G. K., et al. (2019). Ploughing down harvest residues of preceding crops for the purpose of soybean yield improvement. Journal of Agricultural Sciences. Vol. 64, No. 3, 2019. 215–224. https://doi.org/10.2298/JAS1903215D
5. Erickson, B. (2008). Corn/soybean rotation literature summary. Dep. of Agric. Econ., Purdue Univ., West Lafayette, In. http://www.agecon.purdue.edu/ pdf/Crop_Rotation_Lit_Review.pdf
6. Господаренко Н. М., Прокопчук І. В., Леонова К. П., Бойко В. П. Урожайність і якість насіння сої за різного удобрення на черноземі опідзоленому. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2020. Випуск 97. Частина 1. 136–144, https://doi.org/10.31395/2415-8240-2020-97-1-136-144
7. Islam M. S., Muhyidiyn I., Islam Md. R. et. el. (2022). Soybean and Sustainable Agriculture for Food Security. Soybean and Sustainable Agriculture for Food Security. Chapter – April 2022. http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.104129
8. Мащенко Ю. В., Соколовська І. М., Ткач А. Ф. Продуктивність сої залежно від її частки в сівозміні та системи удобрення в умовах Північного Степу. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. Випуск 1 (38). 2023. 26–32. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.4
9. Покотило І. А., Крижанівський В. Г., Невлад В. І. Урожайність і технологічна якість насіння сої залежно від основного обробітку ґрунту і попередників у правобережному Лісостепу України. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2020. Випуск 96. Частина 1. 405–415. https://doi.org/10.31395/2415-8240-2020-96-1-405-416
10. Siamabele B., Moral M. T. (2021). The significance of soybean production in the face of changing climates in Africa. Cogent Food & Agriculture. Volume 7. 2021. Issue 1. https://doi.org/10.1080/23311932.2021.1933745
11. Сінченко В. В., Танчик С. П., Літвінов Д. В. Урожайність та якість насіння сої залежно від обробітку ґрунту і попередників у правобережному Лісостепу України. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2019. Випуск 95. Частина 1. 217–225. https://doi.org/10.31395/2415-8240-2019-95-1-217-225
12. Soratto R. P., Guidorizzi F. V. C., Sousa W. S. et al. (2022). Effects of Previous Fall–Winter Crop on Spring–Summer Soybean Nutrition and Seed Yield under No-Till System. Agronomy. 2022, 12 (12). https://doi.org/10.3390/agronomy12122974
13. Зуза В. С., Рожков А. О., Гутянський Р. А. Урожайність сої залежно від попередника, метеорологічних умов та ефективності гербіциду. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2015. № 1–2. 22–24. https://www.pdau.edu.ua/sites/default/files/visnyk/2015/01/05.pdf
Опубліковано
2023-09-27
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО