ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ І ПЛАСТИЧНОСТІ БАТЬКІВСЬКИХ КОМПОНЕНТІВ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ВІДНОСНО ВРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНА
Анотація
Постановка проблеми. Батьківські компоненти вирізняються істотно меншою життєздатністю, послабленим ростом, слабкішою кореневою системою, внаслідок чого більш схильні до впливу несприятливих факторів і мають нижчий рівень урожайності порівняно з гібридами F1. Це позначається на обсязі отриманого насіння батьківських компонентів і гібридів F1, стабільності його виробництва і собівартості. У цьому плані вивчення та оцінка екологічної пластичності та стабільності батьківських компонентів, їх адаптації до реальних природно-кліматичних ситуацій є актуальним питанням сучасного процесу виробництва насіння кукурудзи. Мета дослідження – визначити екологічну стабільність та пластичність батьківських компонентів гібридів кукурудзи відносно врожайності зерна за різних погодних умов. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилися в ДУ Інститут зернових культур НААН України протягом 2018–2021 рр. У досліді використовували 15 батьківських компонентів гібридів кукурудзи. Для розрахунків застосовували методику, розроблену Eberhart S. A., Russel W. A., яка ґрунтується на обчисленні двох параметрів: коефіцієнта лінійної регресії bi (екологічна пластичність) та дисперсії σd² (екологічна стабільність). Результати. Визначили урожайність зерна батьківських компонентів гібридів кукурудзи за чотири роки, встановили вплив умов середовища на урожайність, розподілили на групи батьківські компоненти за екологічною пластичністю і стабільністю відносно урожайності зерна. Висновки. Встановлені найбільш цінні, високоінтенсивні, батьківські компоненти ДК 315 СВЗМ, ДК 633/325 МВ, ДК 315 М стерильна та ТТ 005, які можуть вирощуватися в різних умовах середовища, але максимум віддачі забезпечать на високому агрофоні при сприятливих погодних умовах; та менш цінні ДК 239 МВ і ДК 2064 М, які бажано вирощувати тільки на високому агрофоні при сприятливих кліматичних умовах, де вони дадуть максимум віддачі; і напівінтенсивні ДК 777 М, ДК 777 ЗМСВ та ДК 680 МВЗС, які краще використовувати на екстенсивному фоні, де вони дадуть максимум віддачі за мінімум витрат.
Посилання
2. Присяжнюк Л.М., Шовгун О.О., Король Л.В., Коровко І.І. Оцінка показників стабільності й пластичності нових гібридів кукурудзи (Zea mays L.) в умовах Полісся та степу України. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2016. № 2. С. 16–21.
3. Спряжка Р.О., Жемойда В.Л. Екологічна пластичність та стабільність гібридів кукурудзи при селекції на якість зерна. Наукові доповіді НУБіП України. 2022. № 5 (99). 13 с.
4. Чернобай Л.М., Музафаров Н.М., Сікалова О.В., Китайова С.С. Екологічна пластичність гібридів кукурудзи у степовій зоні України. Таврійський науковий вісник. 2013. № 83. С. 122–127.
5. Федько М.М. Адаптивний потенціал та екологічна стабільність простих гібридів кукурудзи (Zea maize L.). Бюлетень Інституту зернового господарства. 2010. № 39. С. 161–166.
6. Каленська С.М., Єременко О.А., Таран В.Г., Крестьянінов Є.В., Риженко А.С. Адаптивність польових культур за змінних умов вирощування. Наукові праці інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2017. Вип. 25. С. 48–57.
7. Таран В.Г., Каленська С.М., Новицька Н.В., Данилів П.О. Стабільність та пластичність гібридів кукурудзи залежно від системи удобрення та густоти стояння рослин в Правобережному Лісостепу України. Біоресурси і природокористування. 2018. Т. 10. № 3–4. С. 147–156.
8. Статистична обробка і оформлення результатів експериментальних досліджень (із досвіду написання дисертаційних робіт) / О.В. Кисельов та ін. ; за ред. Д.О. Мілька. Запоріжжя : СТАТУС, 2017. 1181 с.
9. Горб А.С., Бойко З.В. Практикум до курсу «Основи агрометеорології». Дніпропетровськ : «Ліра», 2014. 26 с.
10. Eberhart S.A., Russel W.A. Stability parameters for comparing varieties. Crop. Sci. 1966. V. 6. № 1. Р. 36‒40.
