ВПЛИВ ДЕСТРУКТОРІВ НА МІНЕРАЛІЗАЦІЮ РОСЛИННИХ РЕШТОК КУЛЬТУР СІВОЗМІНИ ТА БІОЛОГІЧНУ АКТИВНІСТЬ ТЕМНО-КАШТАНОВОГО ҐРУНТУ СТЕПОВОЇ ЗОНИ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ЙОГО ОБРОБІТКУ

  • А.М. КОВАЛЕНКО Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • О.А. КОВАЛЕНКО Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • В.Г. ПІЛЯРСЬКИЙ Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Ключові слова: рослинні рештки, мікробні препарати, обробіток ґрунту, пшениця озима, сорго, урожайність.

Анотація

Мета. Підвищення родючості ґрунту на підставі визначення закономірностей змін ґрунтових процесів і формування врожаю під час використання мікробних препаратів і побічної продукції культур у сівозміні за різ-них систем обробітку ґрунту. Методи. Польовий, лабо-раторний, розрахунковий і статистичний. Результати. Визначено, що ступінь деструкції рослинних решток пшениці озимої за три місяці під впливом деструкто-рів підвищився у 2,2–2,6 раза порівняно з контролем. Найбільш інтенсивно розкладання рослинних решток пшениці відбувалося під дією препаратів «Екостерн» і «Органік-баланс» – відповідно 54,5 і 50,2 %, тоді як на контролі воно становило 21,2 %. Застосовування пре-паратів-деструкторів сприяло підвищенню врожайно-сті ячменю ярого на 0,01–0,27 т/га. За умов оранки більш ефективними виявилися препарати «Органік-баланс», «Біодеструктор стерні» та «Деструктор целюлози», які забезпечили прибавку до врожаю на 0,15–0,27 т/га. За мілкого обробітку ґрунту краще діє «Органік-баланс». Висновки. Застосування мікроб-них препаратів-деструкторів в умовах південного Степу – досить ефективний прийом поліпшення біологічної активності ґрунту та підвищення вро-жайності сільськогосподарських культур. Їхня ефек-тивність значно підвищується за умов достатньої вологозабезпеченості ґрунту, внаслідок чого ступінь деструкції рослинних решток зростає в 2,2–2,6 раза порівняно з контролем. Найбільш інтенсивно деструк-ція рослинних решток відбувається за умов оранки, коли вони рівномірно заробляються по всій глибині орного шару ґрунту.

Посилання

1. Центило В.М., Сендецький Л.В. Біологічна ефек-тивність використання біодеструкторів. Вісник ЖНАЕУ. Агроекологія. 2014. № 2 (42). Т. 1. С. 93–99.
2. Говоров О.Ф. Що робити з соломою? Пропозиція. ТОВ «Юнівест Медіа». 2014. № 5. С. 118.
3. Маклюк О.І., Найдьонова О.Є. Біологічно активні ґрунти: як їх сформувати. Пропозиція. ТОВ «Юнівест Медіа», 2014. № 10. С. 68.
4. Болоховська В.А., Нагорна О.В. Біодеструктори на сторожі здоров’я ґрунту. Пропозиція. ТОВ «Юнівест Медіа», 2012. № 5. С. 60.
5. Таркалсон Д., Браун Б., Кок Г. Последствия уборки соломы с поля при возделывании пшеницы и ячменя. Агроном. 2015. № 2. С. 192.
6. Carter D., Findlater P. Erosion potential of phomopsisresistant lupin stubbles. West Australian J. of Agrikulture. 1989. Vol. 30. P. 11–14.
7. Fowber D., Brydon J. No-till winter wheat production on Canadian prairies: placement of urea and ammonium nitrate fertilizers. Agronomy J. 1989. Vol. 81. № 3. P. 518–524.
8. Скрильник Є.В. Ефективність використання піс-ляжнивних решток. Пропозиція. ТОВ «Юнівест Медіа», 2013. № 7. С. 64.
9. Нагорна О.І. Керувати родючістю можна. Посібник українського хлібороба. ТОВ «АКАДЕМПРЕС», 2013. Т. 1. С. 11.
10. Боговін А.В. Біогеоценотична роль взаємовід-носин живих організмів у становленні та функціону-ванні екологічних систем. Екологія та ноосферологія. Дніпропетровськ, 2009. № 1–2. Т. 20. С. 102–117. 11. Волкогон В.В., Надкренична О.В., Кова-левська Т.М. та ін. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика. Київ : Аграрна наука, 2006. 312 с.
Опубліковано
2020-08-05
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО