УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ У СІВОЗМІНАХ СТЕПУ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА БІОПРЕПАРАТУ

Ключові слова: зерно-паро-просапна сівозміна, органо-мінеральна система удобрення, мінеральна система удобрення, мікробний препарат.

Анотація

Озима пшениця є однією з основних продовольчих культур в Україні і світі. Наша держава займає вагоме місце в експорті зерна пшениці і тому постає питання збільшення валових зборів і підвищення якості отриманої продукції. Сьогодні на фоні певних факторів таких як зміна клімату, застосування сучасних елементів технологій все більшого значення набуває науково-обґрунтована сівозміна та система удобрення. Застосування любого агро- заходу визначає рівень врожайності озимої пшениці. Для реалізації потенційних можливостей озимої пшениці в степовому регіоні, нами проводилися дослідження по вивченню впливу попередників, системи удобрення і біопрепарату на формування продуктивності культури. Метою роботи було обґрунтування залежності рівня врожаю пшениці озимої в сівозмінах короткої ротації від систем удобрення та біопрепаратів. Методи досліджень – польові і лабораторно-польові досліди. При проведенні досліджень були використані загальноприйняті методики. Закладка досліду – методом рендомізованих повторень по блоках, кожна сівозміна – окремий блок. Дослід був закладений на вирівняних за природною родючістю і рельєфом ділянках після ярого ячменю. Результати. Згідно отриманих результатів, найвищу урожайність пшениці озимої в зерно-паро-просапній сівозміні отримали при застосуванні органо-мінеральної системи удобрення з біопрепаратом Мікофренд (6,18 т/га), прибавка від мінеральних добрив була 0,56 т/га, добрив з пожнивними рештками – 0,62 т/га, а в комплексному застосуванні з обробкою насіння біопрепаратом відповідно 0,43 та 0,50 т/га. Суттєве збільшення врожайності було отримано за рахунок біопрепарату, яке зафіксовано у варіанту без добрив – 0,45 т/га, у варіанті з мінеральними добривами – 0,32 т/га і у варіанті з мінеральними добривами і побічною продукцією попередника – 0,33 т/га. В другій сівозміні, при вирощуванні пшениці озимої по попереднику соя, більша урожайність була зафіксована у варіантах з органо-мінеральною системою удобрення з обробкою насіння біопрепаратом і склала 5,93 т/га. Застосування біопрепарату забезпечує значне підвищення врожайності як на фоні без добрив так і в поєднанні з різними системами удобрення. Достовірну прибавку урожайності зерна пшениці озимої ми отримали і в третій сівозміні, при насиченні соєю 60 %, яка була в межах від 1,13 т/га (25,5%) при мінеральній системі удобрення в поєднанні з біопрепаратом до 1,62 т/га і варіанті з органо-мінеральною системою удобрення. За рахунок застосування біопрепарату урожайність зросла на 14,1% на фоні без добрив та 8,9% на фоні з мінеральною системою удобрення. Висновки. Сівозмінний фактор забезпечив найвищу врожайність пшениці озимої у зерно-паро-просапній сівозміні порівняно до сівозмін з більшою насиченістю соєю і без поля чорного пару. За період проведення досліджень, найбільшу урожайність пшениці озимої отримали в зерно-паро-просапній сівозміні за умов 2022 року як у варіанті без добрив так і при застосуванні органо-мінеральної системи удобрення в поєднанні з біопрепаратом. Застосування біопрепарату Мікофренд у варіантах без добрив та на фоні різних систем удобрення забезпечив прибавку урожайності 0,22–0,55 т/га.

Посилання

1. Панфілова А.В., Гамаюнова В.В., Дробітько А.В. Урожайність пшениці озимої залежно від попередника та біодеструктора стерні. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 3. С. 18–25. URL: https://doi.org/10.31210/visnyk2019.03.02 (дата звернення: 25.04.2023).
2. Семеняка І., Мащенко Ю., Гайденко О. Сівозміна та удобрення – елементи доброго врожаю озимини – Агробізнес сьогодні. Агробізнес сьогодні. URL: http://agro-business.com.ua/ahrarni-kultury/item/9271- sivozmina-ta-udobrennia-elementy-dobroho-vrozhaiuozymyny. html (дата звернення: 25.04.2023).
3. Єщенко В. Роль сівозміни у сучасному землеробстві. Землеробство: Міжвід. темат. наук. зб. 2015. № 1. С. 23–27.
4. Камінський В. Сівозміна як основа сталого землекористування та продовольчої безпеки України. Збірник наукових праць НННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. № 2. С. 3–13.
5. Продуктивність культур у короткоротаційних сівозмінах залежно від обробітку ґрунту й удобрення в умовах Лісостепу України / С.В. Поспєлов та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 4. С. 69–79. URL: https://doi.org/10.31210/ visnyk2020.04.08 (дата звернення: 25.04.2023).
6. Філоненко С.В., Тищенко М.В. Урожайність пшениці озимої в короткоротаційній просапній сівозміні залежно від удобрення й основного обробітку ґрунту. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 3. С. 61–69. URL: https://doi.org/10.31210/visnyk2020.03.07 (дата звернення: 25.04.2023).
7. Вплив попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої / С.М. Шакалій та ін. Вісник Полтавської державної аграрної акаде- мії. 2021. № 1. С. 65–71. URL: https://doi.org/10.31210/ visnyk2021.01.07 (дата звернення: 25.04.2023).
8. Гангур В.В., Котляр Я.О. Вплив попередників на водоспоживання та продуктивність пшениці озимої в зоні лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 1. С. 122–127. URL: https://doi.org/10.31210/ visnyk2021.01.14 (дата звернення: 25.04.2023).
9. Барштейн Л.А., Шкаредний І.С., Одрехівський О.Г. Залежність родючості ґрунту та продуктивності цукрових буряків від сівозмін та добрив. Землеробство. 1998. № 72. С. 85–90.
10. Базалій В., Домарацький Є. Вплив біопрепаратів на врожайність і адаптивні властивості сортів пшениці м’якої озимої. Таврійський науковий вісник. 2012. № 81. С. 9–14.
11. Носко Б. Сучасний стан та перспективні напрямки досліджень в агрохімії. Вісник аграрної науки. 2002. № 9. С. 9–12.
12. Ситник В. Екологічні аспекти агропромислового комплексу. Вісник аграрної науки. 2002. № 9. С. 55–57.
13. Гамаюнова В. В., Панфілова А. В. Окупність сумісного використання добрив та біопрепаратів на пшениці озимої в Південному Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 1. С. 41–48. URL: https://doi.org/10.31210/ visnyk2019.01.05 (дата звернення: 25.04.2023).
Опубліковано
2023-07-04
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО