ОБҐРУНТУВАННЯ СТРОКІВ СІВБИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ

Ключові слова: пшениця озима, строк сівби, температура.

Анотація

В умовах глобальної зміни клімату, що проявляється у подовженні вегетаційного періоду та підвищених температур у осінній період, змінюються строки сівби пшениці озимої у напрямі відтягування їх у більш пізні періоди. Мета. На основі показників середньобагаторічної температури повітря за останні 10 років у зоні Лісостепу Правобережного розрахувати оптимальні строки сівби пшениці озимої у порівнянні з традиційним періодом сівби 5–25 вересня. Методи. Дослідження проводилися шляхом опрацювання середньобагаторічних показників температури повітря у Вінницькій області за період 2011–2022 рр. та за більш ранні терміни за даними Вінницького обласного центру з гідрометеорології. Результати. При середньобагатрічній сумі активних температур осіннього розвитку посівів пшениці озимої впродовж якої вона вегетує при середній температурі 5 °С і вище, становить 347 °С. В той же час за період 2011–2022 рр. сума активних температур осінньої вегетації пшениці озимої становила 439 °С, що було на 92 °С більше, ніж за середньобагаторічний період. Оскільки за період жовтня місяця 2011–2022 рр. середня температура повітря становила 8,3 °С, то необхідно розрахувати строки зміщення термінів посіву пшениці озимої. При надлишку в середньому активних температур осінньої вегетації пшениці озимої 92 °С, необхідно змістити оптимальні строки сівби на 11 днів пізніше, проте в окремі роки такі строки зміщення можуть бути більшими. Висновки. Враховуючи необхідність накопичення посівами пшениці озимої впродовж осіннього періоду вегетації близько 350 °С та подовження осіннього періоду її росту і розвитку, необхідно строки її сівби у середньому у зоні Лісостепу Правобережного змістити на 11 днів у напрямі пізніших строків. Проте у деякі роки ці терміни ще можуть бути зміщені на більш пізні.

Посилання

1. Tkachuk O., Kravets R. Phytosanitary state of the agroecosystem of winter wheat depending on the predecessors of perennial leguminous grasses. Сільське господарство та лісівництво. 2022. № 25 (2). С. 143–151.
2. Ткачук О.П. Еколого-економічна та біоенергетична оцінка технологій вирощування пшениці озимої після бобових багаторічних трав. Зернові культури. 2022. Том 6. № 1. С. 124–132.
3. Razanov S.F., Tkachuk O.P., Bakhmat O.M., Razanova A.M. Reducing danger of heavy metals accumulation in winter wheat grain which is grown after leguminous perennial precursor. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. № 10 (1). Р. 254–260.
4. Разанов С.Ф., Ткачук О.П. Якість та екологічна безпека зерна озимої пшениці вирощеної після бобових попередників. Агробіологія. 2018. № 1. С. 27–34. 5. Ходаніцький В, Ходаніцька О. Коли та як сіяти озимину? Пропозиція. 2018. № 10. URL: https://propozitsiya.com/ua/koli-ta-yak-siyati-oziminu (дата звернення 04.04.2023).
6. Танчик С.П., Мокрієнко В.А., Моторний В.А. Вплив строків сівби на особливості формування зимостійкості та продуктивності у рослин пшениці озимої в правобережному Лісостепу України. Наукові доповіді НУБіП. 2013. № 4 (40).
7. Макаров Л.Х., Скорий М.В. Агротехніка пшениці озимої в неполивних умовах півдня України: монографія. Херсон: Айлант, 2010. 240 с.
8. Ткачук О.П. Особливості вегетації агрофітоценозів пшениці озимої після попередників бобових багаторічних трав. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2021. Вип. 98. Ч. 1. С. 150–162.
Опубліковано
2023-07-04
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО