ВПЛИВ НОРМ ВИСІВУ НА ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКТИВНОСТІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНОВИДІВ LUTESCENS ТА ERYTHROSPERMUM В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Ключові слова: різновид пшениці озимої м’якої, норма висіву, біометричні показники, показники струк- тури врожаю, урожайність.

Анотація

Мета. Встановити вплив норм висіву пшениці озимої різних різновидів на адаптацію рослин до посушливих умов Степу та формування врожайності зерна. Методи. Польовий, лабораторний, математично-статистичний. Результати. Дослідження проходили на дослідному полі Донецької ДСДС НААН у 2020–2022 рр. Для сівби використовували нові сорти пшениці озимої м’якої Вежа (Lutescens) та Юзовська (Erythrospermum). Попередник – чорний пар. За стандарт обрано норму висіву 4,5 млн. Встановлено, що різні норми висіву по різному впливали на рослини пшениці озимої залежно від різновидів протягом вегетації. Найбільші коефіцієнти загального кущіння у сорту Вежа були при найнижчих нормах висіву – 1,5 та 2,0 млн. шт./га. У сорту Юзовська, найвищий коефіцієнт кущіння був при нормі висіву 3,5 млн. шт/га. Кількість продуктивних стебел, не залежно від сорту, пропорційно знижувалась від найменшої норми до найбільшої. Рослини різновиду Erythrospermum виявилися більш стійкими до загущення посіву на відміну від рослин Lutescens, які формували найвищі коефіцієнти загального кущіння за норм висіву 3,0–4,0 млн. шт./га. При порівнянні різних різновидів за показниками структури врожаю встановлено, що у рослин різновиду Erythrospermum довжина колосу суттєво не змінювалась залежно від норми висіву в той час, як у рослин різновиду Lutescens довжина колосу знижувалась зі збільшенням норми висіву. Зі збільшенням норми висіву рослини різновиду Lutescens істотно підвищували показник 1000 зерен від 38,6 г при нормі висіву 1,5 млн. шт./га до 45,5 г при нормі висіву 7,0 млн. шт./га. У рослин різновиду Erythrospermum цей показник змінювався менш суттєво. Найвищий рівень продуктивності сорту пшениці озимої м’якої Вежа різновиду Lutescens забезпечили норми висіву 4,0 млн. шт./га (7,3 т/га) та 2,5 млн. шт./га (7,2 т/га), за норм висіву 3,0, 3,5 та 5,0 млн. шт./га урожайність зерна була на рівні з контрольним варіантом, при збільшенні норми висіву – суттєве зниження врожаю. Підвищення рівня урожайності пшениці м’якої озимої Юзовська різновиду Erythrospermum відмічено від найменшої норми (1,5 млн. шт./га) до 4,0 млн. шт./га, відповідно від 6,3 т/га до 7,1 т/га. Зі збільшенням норми висіву від врожайність істотно знижувалась. Висновки. При порівнянні двох сортів простежується однакова закономірність щодо впливу норми висіву на продуктивність рослин в умовах Північного Степу України, але рослини різновиду Erythrospermum відрізнялися меншим коливанням цього показнику залежно від норми висіву. Найвищий рівень продуктивності рослин різновиду Lutescens забезпечила норма висіву 4,0 млн. шт./га, а рослин різновиду Erythrospermum – 3,5 та 4,0 млн. шт./га.

Посилання

1. Gathala M. K., Timsina J., Islam Md. S. Conservation agriculture based tillage and crop establishment options can maintain farmers’ yields and increase profits in South Asia’s rice-maize systems. Evidence from Bangladesh. Field Crops Research. 2015. Vol.172. Р. 85–98.
2. Нетіс І. Т. Посухи та їх вплив на посіви озимої пшениці. Х.: Айлант, 2008. 252 с.
3. Сендецький В.М. Виробництво органічних добрив нового покоління «Біогумус» з органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування і його вплив на врожайність сільськогосподарських культур. Збірник наукових праць Білоцерківського національного аграрного університету. Агробіологія. 2010. №. 4. С. 80.
4. Шерстобоєва О.В. Реакція мікробного угрупування кореневої зони озимої пшениці на інтродукцію діазотрофів. Агроекологічний журнал. 2003. № 3. С. 42–46.
5. Рудник-Іващенко О.І. Особливості вирощування озимих культур за умов змін клімату. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 2. С. 8–10.
6. Тимофєєв М.М., Бондарева О.Б., Вінюков О.О. Біологізація рослинництва – основа формування сталих агробіоценозів. Зернові культури. 2017. Т. 1. № 1. С. 79–85.
7. Нетіс І.Т. Пшениця озима на півдні України [монографія]. Херсон: Олдіплюс. 2011. 460 с.
8. Андрійченко Л.В., Хомяк П.В., Рибка В.С., Компанієць В.О. Агроекологічні та економічні аспекти вирощування озимої пшениці в умовах Південного Степу України. Екологія. Наукові праці. Київ, 2010. Т. 132. Вип. 119. С. 41–44.
9. Вінюков О.О., Бондарева О.Б., Коробова О.М., Чугрій Г.А. Вплив біопрепаратів на продуктивність пшениці озимої на різних фонах живлення в умовах Донецької обл. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 41–47. https://doi.org/10.31073/ agrovisnyk201811-06
10. Сайко В. Ф. Сучасні технології вирощування конкуренто-спроможного зерна. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2004. Спец. вип. С. 26–31.
11. Василюк П.М., Улич Л.І., Корхова М.М., Терещенко Ю.Ф. Еколого-адаптивний підхід до реалізації потенціалу продуктивності пшениці м’якої озимої. Зб. наук. праць Уманського НУС, Агрономія. 2012. Вип. 80. С. 15–21.
12. Hotea I., Dragomirescu М., Colibar О., Tirziu Е., Herman V., Berbecea А., Radulov І. (2021). The Influence of Climate Conditions and Meteorological Factors on the Nutritional Value of Wheat (Triticum Aestivum L.) Used for Human and Animals Nutrition, in Romania. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science. 906 (1), Article 012019. doi:10.1088/1755-1315/906/1/012019
13. Гирка А.Д., Педаш О.О., Кулик І.О., Вінюков О.О., Іщенко В.А. Продуктивність пшениці озимої залежно від строку сівби та норми висіву після ріпаку озимого в умовах Степу. Ukrainian Journal of Ecology. 2017. № 7(1). С. 30–36. http://dx.doi.org/10.15421/201704
14. Чугрій Г.А. Формування продуктивності сортів пшениці озимої залежно від строку сівби в умовах Донецької області. Таврійський науковий вісник. №107. С.178–185. https://doi. org/10.32851/2226-0099.2019.107.24
15. Бутенко А.О., Бутенко Н.Ю, Бобриченко М.М. Вплив строків сівби та норм висіву на продуктивність сортів озимої пшениці. Вісн. СНАУ. Серія «Агрономія і біологія». 2010. № 4 (19). С. 98–102.
16. Twizerimana A., Niyigaba E., Mugenzi I., Ngnadong W. A., Li C., Hao T. Q., Hai, J. B. (2020). The Combined Effect of Different Sowing Methods and Seed Rates on the Quality Features and Yield of Winter Wheat. Agriculture. 10 (5), 153. doi:10.3390/agriculture10050153
17. Присяжнюк Л.М., Хоменко С.О., Ляшенко С.О., Мельник С.І. (2022). Показники продуктивності нових сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) залежно від факторів вирощування. Plant Varieties Studying and Protection. 18(4), 273–282. https://doi. org/10.21498/2518-1017.18.4.2022.273989
18. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. перераб. М.: Агропромиздат. 1985. 351 с.
Опубліковано
2023-07-04
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО