ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ РІСТРЕГУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН І МІКРОДОБРИВ НА ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Ключові слова: препарати, процеси росту та розвитку, висота стебла діаметр кошика, площа листкової поверхні, формування врожайності.

Анотація

Мета роботи – виявлення дії препаратів, що мають впливову дію на рівень продуктивності рослин соняшнику сорту Епікур в зоні з нестійким зволоженням (Північний Степ України). Методи. Впродовж вегетційного періоду 2021– 2022 рр. виконані на ділянках польові експериментальні дослідження в умовах Науково-освітнього центру практичної підготовки ДДАЕУ та поля ТОВ «Дубрава» (Дніпровський район Дніпропетровська область). Методи досліджень – загальнонаукові (епмиричні), теоретичні та системні. Агротехніка вирощування соняшника – загальноприйнята для умов Степу України (Північної частини), окрім факторів, що досліджувались. Результати. Застосування на новому перспективному середньоранньому високоолійному гібриді соняшника Епікур регуляторів росту рослин та біопрепаратів з діючими речовинами різного походження, що підвищило стійкість до несприятливих зовнішніх чинників, характеризується чітко вираженим антистресовим впливом та зростанням вегетативної маси та насіннєвої продуктивності. Проведення обробітку виявило суттєвий вплив на площу листкової поверхні (зростання на 10,62–12,84 % порівняно із контролем), що позначилось на збільшенні фотосинтетичного потенціалу посіву соняшника. Формування листкової поверхні більших розмірів у фазу вегетації цвітіння відзначено за обробки гібриду препаратами АКМ, РК, 0,2 л/т (82,8 тис.м²/га), Трептолем, в.р.с., 20 мл/т (84,9 тис.м²/га) та Вінкропс Антистрес, в.р., 1,0 л/га (85,4 тис.м²/га). Вищі показники врожайності (на 0,13; 0,18 та 0,24 т/га) були сформовані за рахунок стійкості до несприятливих умов вегетації та створення ценозу з вищою висотою рослин (на 3,6–9,1 см) та діаметром кошика (на 8,46–10,76% відносно контролю) на варіантах за проведення обробітку із застосуванням полімерного плівкоутворюючого регулятору росту рослин АКМ, РК (0,2 л/т), композиції природних стимуляторів розвитку і комплексу 2,6–диметилпіридин-1-оксиду з бурштинової кислотою Трептолем, в.р.с. (20 мл/т), комплексного мікродобрива Вінкропс Антистрес, в.р. (1,0 л/га). На варіантах з досліджуваними препаратами Ярос, в.р.к. (12 л/га), Квадростим, в.р.к. (500 г/т), Лідер плюс, в.с.р. (0,05 л/га), АГРІНОС А, р. (1,5 л/га) вплив на продуктивність соняшнику виявився менш виразним, прибавка врожайності насіння по роках коливалась в межах 0,03–0,1 т/га. Висновки. Вивчення впливу показали що, задля вирощування високих врожаїв соняшнику необхідно оптимізувати процеси формування вегетативних та генеративних органів, наростання надземної маси рослин і площі листкової поверхні, а також фотосинтетичну активність посівів. Слід враховувати реакцію гібрида Епікур при вирощуванні в умовах Степу України на дію регуляторів росту з антистресовою дією для збирання максимального врожаю і рекомендується застосування обробітку регулятором росту природного походження Вінкропс Антистрес, в.р. нормою 1,0 л на 1 га з метою більш ефективного процесу мобілізації можливостей соняшнику в періоди несприятливої дії кліматичного впливу.

Посилання

1. Вольф В.Г. Соняшник на Україні / В.Г. Вольф. К. : Урожай, 1972. 228 с.
2. Гамаюнова В. В., Кудріна В. С. Формування продуктивності соняшнику під впливом позакореневих підживлень сучасними біопрепаратами в умовах Південного Степу України. Дніпровський державний аграрно-економічний університет. Agrology. Дніпро, 2020. № 4, Т. 3. С. 225‒231.
3. Добровольський А.В., Домарацький Є.О. Особливості реалізації стимулюючої дії комплексних препаратів рослинами соняшника на початкових етапах органогенезу. Аграрний вісник Причорномор’я. 2017. Вип. 84. С. 39–45.
4. Клименко І. І. Вплив регуляторів росту рослин і мікродобрива на урожайність насіння ліній та гібридів соняшнику. Селекція і насінництво. 2015. Вип. 107. С. 183–188.
5. Ткаліч І. Д., Гирка А. Д., Бочевар О. В., Ткаліч Ю. І. Агротехнічні заходи підвищення урожайності насіння соняшника в умовах Степу України. Зернові культури. 2018. Т. 2, № 1. С. 44–52.
6. Фадеев Л. В. Подсолнечник Украины – сегодня и завтра. Харьков : Спец ЭММ, 2014. 129 с.
7. Яровые масличные культуры / В. Щербаков и др.; общ. ред. В. А. Щербакова. Минск : ФУЛинформ, 1999. 288 с.
8. Олійні культури в Україні: навч. посіб. / М. М. Гаврилюк та ін. Київ : Основа, 2008. 420 с.
9. Никитчин Д.И. Подсолнечник: биохимия, селекция, возделывание. Пологи, 2002. 494 с.
10. Пономаренко С. П. Біостимуляція в рослинництві – український прорив. Основи формування продуктивності сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування : зб. наук. праць УДАУ. Умань, 2008. С. 44–51.
11. Шевчук О. А., Кришталь О. О., Шевчук В. В. Екологічна безпека та перспективи застосування синтетичних регуляторів росту рослин. Вісник Вінницького політехнічного інституту. Вінниця, 2014. № 1 (112). С. 34–39.
12. Козлова О. П., Домарацький Є.О., Домарацький О.О. Вплив рістрегулюючих речовин біологічного походження на формування надземної біомаси рослин соняшника. Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. Херсон, 2019. Вип.106. С. 43–52.
13. Лихочвор В.В. Петриченко В.В. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Львів : НВФ Українські технології, 2006. 730 с.
14. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
15. Шевченко М.С. Лебідь Є.М. Оптимізація посівних площ соняшнику. Агрономічні закони та економічні пріоритети. Агроном. 2016. № 11. С. 23–26.
16. Грицаєнко З.М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин та грунтів / З.М. Грицаєнко, А.О. Грицаєнко, В.П. Карпенко. К.: ЗАТ НІЧЛАВА, 2003. 320 с.
Опубліковано
2023-04-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО